Справа № 367/1479/25
Провадження №1-кс/367/221/2025
Іменем України
10 лютого 2025 року Слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області Лещенко О.В., при секретарі Михайловій І.П., за участі представника заявника ОСОБА_1 адвоката Папазової Г.А., розглянувши в приміщенні суду скаргу представника заявника адвоката Папазової Г.А. на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за повідомленням від 05лютого 2025 року,
У скарзі ставиться питання зобов'язати уповноважених осіб Відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області у відповідності до ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення згідно заяви представника ОСОБА_1 адвоката Папазової Г.А., яка була отримана відділом поліції ГУ НП в Київській області 05.02.2025 року. Скарга мотивована тим, що 05 лютого 2025 року представник заявника письмово звернулася до Відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, в якій повідомила, що 05 лютого 2025 року, коли близько 7:30 ранку, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухаючись автомобілем марки Renault, державний номер НОМЕР_1 , у напрямку м. Київ, був зупинений невідомими особами, котрі представились працівниками ТЦК та СП, та доставлений, як стало відомо пізніше, до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Уповноважена особа органу, бездіяльність якого оскаржується, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до положень ст. 26 Кримінального процесуального кодексу України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя зважає на ці положення закону та, враховуючи принцип диспозитивності, визнає можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання, на підставі наданих заявником доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Отже, після надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення уповноважена особа на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язана прийняти та зареєструвати вказану заяву.
Як визначено у ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, зокрема: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Як визначено у ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 214 КПК України, статтей 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2019 року по справі № 818/15/18, згідно яких при розгляді скарги слідчий суддя вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Також даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим кодексом.
Згідно вимог кримінального Закону, складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реальне вчинене суспільно - небезпечне діяння визнається кримінальним правопорушенням.
Положення ст. 214 КПК України, перебувають у безпосередньому взаємозв'язку зі ст. 2 КК України і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Кримінальним правопорушенням є передбачена КК України суспільно небезпечне діяння, вчинене суб'єктом такого правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України), відтак за змістом ч. 1 ст. 214 КПК України виключно заяви, що містять дані про таке кримінальне правопорушення безвідносно щодо його правильної правової кваліфікації за конкретною статтею КК України, розглядаються як легітимна підстава для внесення відповідних даних до ЄРДР.
Ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, зокрема: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 КПК України.
Під час судового розгляду представник заявника наполягала на задоволенні своєї скарги з підстав, в ній наведеній, роз'ясненим в судовому засіданні правом заявити клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання слідчому судді копії заяви, яка була нею адресована відділу поліції № 2 ГУ НП в Київській області 05.02.2025 року, не скористалася. Повідомила слідчому судді, що долучена нею копія талону-повідомлення єдиного обліку № 5957 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію відповідає змісту скерованої неї заяви відділу поліції № 2 ГУ НП в Київській області 05.02.2025 року близько 20 години 34 хв. Зазначила, що станом на день засідання відповіді у встановленому ст.214 КПК України порядку на свою заяву не отримала.
Вказана скарга надійшла до слідчого судді 07 лютого 2025 року, тобто з урахуванням часу подання представником заявника заяви до відділу поліції № 2 ГУ НП в Київській області 05.02.2025 року близько 20 години30 хвилин, скарга подана представником заявника ще до початку перебігу встановленого законом 10-денного строку на оскарження бездіяльності з урахуванням ненадання відповіді заявнику за результатами розгляду його заяви.
У дослідженому слідчим суддею копії талону - повідомлення єдиного обліку № 5957 від 05 лютого 2025 року представник заявника інформувала орган досудового розслідування про те, що гр-н ОСОБА_2 , був затриманий працівниками ТЦК та СП та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому утримується проти його волі станом на час подання заяви.
Представник заявника визнала, що вказана її заява органом поліції у належній спосіб була зареєстрована у журналі Єдиного обліку заяв, що слідчий суддя визнає належним дотриманням визначеного законом порядку. Проте єдина надана слідчому судді представником заявника на дослідження копія талону - повідомлення єдиного обліку № 5957 від 05 лютого 2025 року не містить вимогу про необхідність відкриття кримінального провадження.
Натомість, описані представником заявника дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , спрямовані на реалізацію ними у воєнний час повноважень у сфері комплектування збройних формувань, утворених відповідно до Законів України, не можуть розглядатися як протиправні в принципі. Що ж стосується оскарження дій військових посадових осіб, то право на це реалізується в порядку адміністративного, а не кримінального процесуального судочинства.
Як визначає ч .2 ст.. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Слідчий суддя розглядає подані матеріали скарги, зберігаючи неупередженість, і не може своїми діями підміняти жодну із сторін провадження.
У зв'язку із викладеним, керуючись ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ст. ст. 2,11, 19, 26, 27, 107,214, 220, 303, 306, 307 та 615 КПК України,
Скаргу представника заявника ОСОБА_1 адвоката Папазової Г.А. на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за повідомленням від 05 лютого 2025 року (талон - повідомлення єдиного обліку № 5957) - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області на підставі заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Папазової Г.А. від 0 5лютого 2025 року (талон - повідомлення єдиного обліку № 5957 від 05.02.2025 року) внести до ЄРДР відомості, викладені у зазначеній заяві, та розпочати досудове розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя О.В. Лещенко