10 лютого 2025 року
м. Київ
справа №440/2343/24
адміністративне провадження № К/990/4381/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів -Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі №440/2343/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 02 березня 2022 року по грудень 2022 року премії у розмірі 523% від посадового окладу, січень 2023 року премії у розмірі 251% від посадового окладу лютого 2023 року по 03 жовтня 2023 року, премії у розмірі 523% від посадового окладу, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 02 березня 2022 року по грудень 2022 року премії у розмірі 523% від посадового окладу, січень 2023 року премії у розмірі 251% від посадового окладу лютого 2023 року по 03 жовтня 2023 року, премії у розмірі 523% від посадового окладу, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік станом на день звільнення зі служби з урахуванням проведених виплат;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023 рік;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023 рік станом на день звільнення зі служби з урахуванням проведених виплат;
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 02 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року ОСОБА_1 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат;
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 31 травня 2023 року ОСОБА_1 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України »Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 31 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військова частини НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року залишено без руху. Встановлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; продовжено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
04 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла з касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі №440/2343/24.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов таких висновків.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 333 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року не переглядалося судом апеляційної інстанції у відкритті касаційного провадження в частині його оскарження слід відмовити.
Щодо оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі №440/2343/24, то необхідно зазначити таке.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 02 грудня 2024 року апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року була залишена без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України та скаржнику надано строк на їх виправлення протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Крім того, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року скаржнику продовжувався строк для усунення недоліків на десять днів в дня отримання копії цієї ухвали.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав в електронному кабінеті у підсистемі "Електронний суд" 12 грудня 2024 року о 21:35, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У встановлений судом апеляційної інстанції строк апелянт недоліки апеляційної скарги не усунув, водночас подав до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано неможливістю сплати судового збору у визначені судом строки.
За результатом розгляду цього клопотання суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому законом розмірі та вжиття ним послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у цій справі.
Суд зазначив, що відсутність відповідного бюджетного фінансування для сплати судового збору не може впливати на дотримання строку для усунення недоліків апеляційної скарги та не є поважною підставою для його продовження.
З огляду на те, що в установлений судом строк апелянтом не було виконано вимог ухвали суду та зазначені судом недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, Другий апеляційний адміністративний суд, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга оформлена з порушеннями вимог статті 296 КАС України, а відповідні недоліки скаржником у встановлений судом строк не усунуто.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні, та обставини, на які посилається заявник, на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, тому Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі №440/2343/24 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі №440/2343/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська О.В. Кашпур