10 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/5376/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року (суддя Семененко М.О.)
у справі №280/5376/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці періоду його роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 період його роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001, у зв'язку із чим перерахувати та виплатити йому пенсію з часу її призначення.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо не зарахування до його пільгового стажу періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001 з посиланням на те, що цей період не покривається п'ятирічною дією наказів про результати атестації робочих місць, які проводилися роботодавцем несвоєчасно.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до пільгового стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 позивачу періоду роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 позивачу період роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001, у зв'язку із чим перерахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2023.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зарахував до пільгового стажу позивача період роботи по 25.05.2000, в межах строку дії проведеної атестації робочих місць, встановленого від дати наказу №73 від 25.05.1995, проте період з 26.05.2000 по 05.04.2001 до пільгового стажу позивача не зарахований, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочого місця позивача за умовами праці у цей період.
На переконання суду, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №422 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Оскільки позивач до проведення чергової атестації виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001 на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь», чим допустив протиправну бездіяльність.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що підставою для зарахування пільгового стажу роботи після 21.08.1992 є наказ по підприємству, організації про результати атестації робочих місць. Наполягає на тому, що період роботи позивача з 26.05.2000 по 05.04.2001 неможливо зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, оскільки наявна перерва в атестації.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Відповідно до рішення 084050000085 від 14.08.2018 позивачу з 15.08.2018 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
На відповідне звернення позивача, пенсійний орган листом від 09.05.2024 №8442-8078/Л-02/8-0800/24 повідомив, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 37 років 8 місяців 15 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 23 років (повні роки якого обчислено у подвійному розмірі). До пільгового страхового стажу не зараховано періоди з 26.05.2000 по 05.04.2001, оскільки строк дії атестації (наказ №73 від 25.05.1995) по 25.05.2000 (впродовж 5 років після затвердження її результатів), а чергова атестація (наказ №160 від 06.04.2001). Рішення про відмову в зарахуванні пільгового стажу за період з 26.05.2000 по 05.04.2001 не виносилось, оскільки обчислення страхового стажу, в тому числі пільгового, здійснено відповідно до чинного законодавства.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування при призначенні пенсії до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
В трудовій книжки НОМЕР_1 від 20.07.1987 позивача містяться такі записи:
- 01.02.1998 переведено слюсарем-ремонтником 5 розряду в мартенівському цеху (наказ №155 від 28.01.98);
- 12.08.2015 Відкрите акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (рішення загальних зборів від 07.05.2015 протокол №1);
- 18.11.2016 переведено підручним сталевара мартенівської печі 6 розряду в мартенівському цеху (наказ №755 від 18.11.16);
- 23.01.2023 звільнений за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію (розп.№61 від 23.01.2023).
Також, у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 07.08.2018 року №516, яка видана Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», наявна інформація про те, що позивач працював на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь» повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та особливо тяжкими умовами праці у виробництві чорної металургії в мартенівському цеху з 01.02.1998 по 17.11.2016 слюсарем-ремонтником, що передбачено Списком №1 розділом ІІІ підрозділом 2а код 1030200а-1753а позиція 3.2а-3; Списком №1 розділ ІІІ підрозділ 6 постанови КМУ №461 від 24.06.2016.
Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, період з 26.05.2000 по 05.04.2001 до пільгового стажу позивача пенсійним органом не зараховано з причини відсутності відомостей про проведення атестації робочого місця позивача за умовами праці у вказаний період.
З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до п. 10 вказаного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
За приписами п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Отже своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Що стосується документів про підтвердження атестації робочих місць, відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, роботодавці зобов'язані проводити атестацію робочих місць за умовами праці.
При цьому законодавець поклав відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, організацій.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року №41.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
В даному випадку у спірний період позивач працював на посадах, які передбачені Списком №1, що пенсійним органом не заперечується, і засвідчено записами у його трудовій книжці, виданою Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» довідкою від 07.08.2018 №516 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією пенсійного органу, оскільки відповідно до наведеного вище правового регулювання атестація дійсно має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць строки, втім відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації (абз.2 п.4 Порядку проведення атестації).
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001 на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь», чим допустив протиправну бездіяльність, як то правильно зазначено судом першої інстанції.
Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №280/5376/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко