10 лютого 2025 року справа № 580/11805/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - голова Київського окружного адміністративного суду, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Київського окружного адміністративного суду (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - голова Київського окружного адміністративного суду (далі - третя особа), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність органу влади, Київського окружного адміністративного суду, у реєстрації в передбачений законом строк в Автоматизованій системі діловодства суду процесуальної документації, що надійшла до суду 05.11.2024 від ОСОБА_1 , чим порушила право позивача на правосуддя відповідно до закону;
- зобов'язати Київський окружний адміністративний суд негайно зареєструвати в Автоматизованій системі документообігу суду вхідну процесуальну документацію, яка надійшла до відповідача 05.11.2024 від позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що подані ним до Київського окружного адміністративного суд процесуальні документи, які надійшла до суду 05.11.2024, станом на 27.11.2024 так і не були зареєстровані у передбачений законом строк в Автоматизованій системі діловодства суду, чим порушено право позивача на правосуддя відповідно до закону.
Ухвалою суду від 11.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, щодо задоволення позову заперечив, надав до суду пояснення на позов, в якому зазначив, що позовна заява, що надійшла до Київського окружного адміністративного суду 05.11.2024 від ОСОБА_1 , у відповідності до вимог п. 2.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 та розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 №814, була зареєстрована в Автоматизованій системі діловодства суду 26.11.2024 за єдиним унікальним номером судової справи №320/56391/24, відповідно, за результатами автоматизованого розподілу між суддями визначено головуючого суддю Панченко Н.Д. Таким чином, на думку відповідача, станом на час подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі №580/11805/24, Київським окружним адміністративним судом не порушені права ОСОБА_1 щодо реєстрації у передбачений законом строк в Автоматизованій системі діловодства суду процесуальної документації, що надійшла від нього до суду 05.11.2024, як наслідок, позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Третя особа пояснень на позов не подала.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 05.11.2024 Київським окружним адміністративним судом отримано від ОСОБА_1 вхідну кореспонденцію, яка включала процесуальні документи за його позовом до Міністерства оборони України щодо часткової затримки компенсаційних виплат за загибель у бойових діях сина позивача.
Оскільки станом на час звернення до суду із цим позовом відповідачем не було реєстровано у передбачений законом строк в Автоматизованій системі діловодства суду процесуальні документи позивача, тому позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов'язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об'єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну. Реєстрація клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій в автоматизованій системі здійснюється у встановленому чинним законодавством порядку без розкриття відомостей про особу, стосовно якої заплановано проведення негласної слідчої (розшукової) дії, та виду цієї слідчої дії.
Також п. 2 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 №814, визначено, що реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань зборів суддів тощо). Реєстрація в АСДС здійснюється відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, із змінами (далі - Положення про АСДС). Кожен документ реєструється в суді лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження. У разі неможливості з об'єктивних причин (кінець робочого дня тощо) здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну. Якщо після отримання документа електронними засобами зв'язку до суду надходить такий документ і на паперовому носії, останній передається за призначенням, з відміткою на реєстраційному штампі дати одержання електронного повідомлення. У разі передачі документа з одного структурного підрозділу до іншого про це робиться відповідна відмітка в АСДС.
Суд зазначає, що Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Так, на виконання вимог вищезазначених положень, враховуючи велику кількість надходжень позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду, неможливості дотримання строків реєстрації всієї вхідної кореспонденції, зокрема, позовних заяв, поданих нарочно, через підсистему «Електронний суд» та засобами поштового зв'язку, тому така реєстрація здійснюється у Київському окружному адміністративному суду не в день її надходження, а в наступні робочі дні відповідно до розпорядження керівника апарату Київського ОАС від 30.12.2022 №161-р/ка.
Матеріалами справи підтверджено, що позовна заява, що надійшла до Київського окружного адміністративного суду 05.11.2024 від ОСОБА_1 , була зареєстрована в Автоматизованій системі діловодства суду 26.11.2024 за єдиним унікальним номером судової справи №320/56391/24, відповідно, за результатами автоматизованого розподілу між суддями визначено головуючого суддю Київського ОАС - Панченко Н.Д. Крім того, у подальшому ухвалою судді Київського ОАС від 10.12.2024 у справі №320/56391/24 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що станом на день надходження до Черкаського окружного адміністративного суду позовної заяви ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - голова Київського окружного адміністративного суду, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії (27.11.2024) - Київським окружним адміністративним судом не порушені права ОСОБА_1 щодо реєстрації у передбачений законом строк в Автоматизованій системі діловодства суду процесуальної документації, що надійшла від нього до суду 05.11.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, чинними вимогами КАС України передбачено, що захист прав, свобод та інтересів осіб завжди відбувається після наявного факту їх порушення. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, оскільки право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає, оскільки звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Отже, обов'язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів фізичних осіб є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем суб'єктом владних повноважень; наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.
У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати у разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи. Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини для того, щоб мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоб претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення у справах: Аксу проти Туреччини від 15.03.2012, Бурден проти Сполученого Королівства від 29.04.2008, Тенасе проти Молдови від 27.04.2010).
Верховний Суд у постанові від 07.12.2023 року по справі №826/16855/17 звернув увагу, що відповідно до усталеного підходу, який знаходить своє відображення в багатьох судових рішеннях Верховного Суду, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі №200/9772/18-а і узгоджується з висновками щодо застосування норм права, наведених у постанові цього ж Суду від 13.08.2020 у справі №369/3756/16-а.
Крім того, у постанові від 24.01.2023 у справі № 440/2513/20 Верховний Суд зазначив, що порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушення закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи.
Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Так, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18 та від 20.02.2023 року у справі №160/11429/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зважаючи на підстави та предмет позову у даній справі, суд дійшов висновку, що оскільки на час надходження позову до суду та розгляду справи по суті Київським окружним адміністративним судом не були порушені права ОСОБА_1 щодо реєстрації у передбачений законом строк в Автоматизованій системі діловодства суду процесуальної документації, що надійшла від нього до суду 05.11.2024, що свідчить про відсутність порушеного права позивача, а відтак і відсутність підстав для їх захисту в судовому порядку.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ