про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2025 року справа № 580/1137/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
03.02.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.02.2025, просить:
- визнати дії відповідача невідповідними правовим актам вищої юридичної сили, а також такими, які шкодять честі і гідності органів влади в сфері управління обороноздатністю України, економічній ефективності суб'єктів господарювання на території України;
- визнати безпідставною та скасувати постанову № 1641 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2024 (1700,00 грн).
Також позивач просить поновити строки пропущеного строку позовної давності.
Крім того позивач просить:
- покласти на відповідача витрати виконавчої служби понесені у зв'язку з опрацюванням виконавчого провадження № 76965461 з реалізації постанови № 1641 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2024 (489,05 грн);
- зобов'язати відповідача відшкодувати за доданими реквізитами витрати, які виникли на стороні позивача, а саме - судовий збір (1 233,00 грн) та примусове стягнення за платіжною інструкцією 250cdPBNKI011d560002 від 05.02.2025 (2 189,05 грн).
Також позивач просить витребувати:
- у відповідача копію постанови № 1641 від 18.12.2024;
- у Смілянського міського відділу національної поліції копію протоколу АЗ № 178195;
- у відповідача, Смілянського міського відділу національної поліції та Головного Управління національної поліції в Черкаській області файли-відеофіксацію затримання позивача 18.12.2024 в період з 9:00 до 11:00;
- у відповідача копію протоколу про утримання в ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Так, позивач у позовної заяви визначив відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 та заявив позовні вимоги, зокрема, щодо визнання дії відповідача невідповідними правовим актам вищої юридичної сили, а також такими, які шкодять честі і гідності органів влади в сфері управління обороноздатністю України, економічній ефективності суб'єктів господарювання на території України.
Суддя вважає, що позивач, заявляючи такі позовні вимоги, повинен конкретно зазначити, які, на його думку, дії відповідача він просить суд визнати невідповідними правовим актам вищої юридичної сили, а також такими, які шкодять честі і гідності органів влади в сфері управління обороноздатністю України, економічній ефективності суб'єктів господарювання на території України. А також які передбаченні чинним законодавством заходи суд повинен зобов'язати вчинити відповідача щодо відновлення прав та інтересів позивача.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги в цій частині та спосіб захисту порушеного права.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон України № 3674-VI).
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 3 028 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов містить одну вимогу немайнового характеру (визнати дії відповідача невідповідними правовим актам вищої юридичної сили, а також такими, які шкодять честі і гідності органів влади в сфері управління обороноздатністю України, економічній ефективності суб'єктів господарювання на території України) та одну вимогу майнового характеру (визнати безпідставною та скасувати постанову № 1641 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2024 (1700,00 грн).
Суддя врахував, що позов поданий позивачем до суду в електронній формі.
Тому, за подання вимоги майнового характеру має бути сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн (1 700 грн х 1 % ціни позову (але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8).
За подання вимоги немайнового характеру позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 968,96 (3028*0,4*0,8) грн.
До позову позивач додав квитанцію від 01.02.2025 про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн. Таким чином, недоплата складає 726 грн 72 коп (968,96 + 968,96 - 1211,20).
Крім того, позивач просить поновити строки пропущеного строку позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється визначений законом строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, у позовній заяві позивач не зазначив дату отримання ним оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2024 № 1641 про накладення штрафу чи коли він дізнався про її прийняття відповідачем.
Тому, позивачу необхідно повідомити суд коли він дізнався про прийняття оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2024 № 1641.
Крім того позивач просить покласти на відповідача витрати виконавчої служби понесені у зв'язку з опрацюванням виконавчого провадження № 76965461 з реалізації постанови № 1641 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2024 (489,05 грн); зобов'язати відповідача відшкодувати за доданими реквізитами витрати, які виникли на стороні позивача, а саме - судовий збір (1 233,00 грн) та примусове стягнення за платіжною інструкцією 250cdPBNKI011d560002 від 05.02.2025 (2 189,05 грн).
Суддя зауважує, що стаття 132 КАС України визначає види судових витрат та відповідно до частини першої зазначеної статті судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачу, який просить покласти на відповідача витрати виконавчої служби понесені у зв'язку з опрацюванням виконавчого провадження та зобов'язати відповідача відшкодувати витрати, зокрема, примусове стягнення за платіжною інструкцією 250cdPBNKI011d560002 від 05.02.2025, необхідно вказати на підставі яких процесуальних норм суд, при задоволенні позову, повинен здійснити розподіл зазначених витрат.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Однак, позивач не надав суду оскаржувану постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2024 № 1641.
Щодо витребування доказів суддя зазначає наступне.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суддя встановив, що, всупереч вимогам ст. 80 КАС України в клопотанні про витребування доказів, викладеному у прохальній частині позовної заяви, позивач не зазначив обставин, які можуть підтвердити докази, про витребування яких він клопоче, або аргументи, які вони можуть спростувати. Також не зазначив про заходи, яких вжито для отримання доказів самостійно, не надав суду жодних доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.
З огляду на вказане суддя дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів сплати судового збору в сумі 726 грн 72 коп;
- позовної заяви, в якій уточнити зміст позовних вимог та спосіб захисту порушеного права, з урахуванням наведених в мотивувальній частині цієї ухвали недоліків позовної заяви;
- належним чином завіреної копії оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2024 № 1641;
- відомостей про те, коли позивач дізнався про прийняття оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2024 № 1641;
- пояснення щодо того, на підставі яких процесуальних норм суд, при задоволенні позову, повинен здійснити розподіл витрат виконавчої служби понесені у зв'язку з опрацюванням виконавчого провадження та щодо примусового стягнення за платіжною інструкцією 250cdPBNKI011d560002 від 05.02.2025.
3. Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяАлла РУДЕНКО