10 лютого 2025 року м.Київ № 320/41275/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств І організацій України: 24976148, щодо неприйняття рішення про дострокове звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та перебування: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 виданий 26.02.2020, орган, що видав 5311, з посади водія відділення підвозу боєприпасів 2 мінометної батареї, 2 мінометного взводу, НОМЕР_5 механізованого батальйону старшого солдата (військова частина НОМЕР_2 ).
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 24976148, прийняти рішення про звільнення водія відділення підвозу боєприпасів 2 мінометної батареї, 2 мінометного взводу, 4 механізованого батальйону старшого солдата (військова частина НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та перебування: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 виданий 26.02.2020, орган, що видав 5311, з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Як обставину, що (на думку позивача) підтверджує його належність до категорії військовослужбовців, які мають право на звільнення на підставі вищевказаної норми, позивач надає висноквок ЛЛК № 412 від 25.09.2023 року Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Полтавської міської ради згідно якого бабуся позивача, -- ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 потребує постійного стороннього догляду.
Від відповідача надійшов відзив в якому заперечував проти задоволення позовних вимог в якому зазначає, що військовослужбовцем не долучено до рапорту висновку МСЕК про те, що його бабуся потребує постійного догляду, а надання позивачем лише висновку ЛКК від 25.09.2023 № 412 не є самостійною підставою для звільнення його з військової служби.
Відповіді на відзив позивач не надав.
Дослідивши обставини справи судом було вставновлено наступне.
Позивач в жовтні 2023 року звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення його військовослужбовця, водія відділення підвозу боєприпасів 2 мінометної батареї 2 мінометного взводу НОМЕР_5 механізованого батальйону, з військової служби відповідно до абзацу 3 пункту 2 «г» частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» через сімейні обставини, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за своєю бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою лікарсько- консультативної комісії (ЛКК) № 412 від 25.09.2023 року.
Керівництвом військової частини, за результатами розгляду рапорту про звільнення з військової служби Позивача, та ознайомлення з доданими копіями документів до вказаного рапорту, не було встановлено законних підстав для звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби на підставі пункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Про прийняте рішення, командування військової частини НОМЕР_1 листом від 16.10.2023 року вихідний № 21786 повідомила Позивача про те, що у задоволенні його рапорту про дострокове звільнення від проходження військової служби відмовлено у зв'язку з тим, що військовослужбовцем не долучено до рапорту висновку МСЕК про те, що його бабуся потребує постійного догляду, а надання позивачем лише висновку ЛКК від 25.09.2023 № 412 не є самостійною підставою для звільнення його з військової служби.
Позивач жодним чином не спростовував твердження відповідача зазначені у відзиві про наявність рішення за результатом розгляду рапорту, що свідчить про відсутність "бездіяльності" відповідача щодо поданого рапорту.
Правова позиція суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Пунктом 14 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
За приписами пп.2 п. 225 Положення, звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Згідно із абзацом 2 пункту 14,10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція №170) звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.
Зокрема відповідно до п.5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом г пункту 1 частини четвертої, підпунктом ґ пункту 2 частини п'ятої, підпунктом г пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", подаються: копія рапорту військовослужбовця;
документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соніальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров я.
Відповідно до, відповідно до абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 4170-IX «Про військовий обов'язок і військову службу» необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Вищевказані норми ст. 26 Закону № 4170-IX «Про військовий обов'язок і військову службу» не можуть бути підставою для звільнення позивача з військової служби з огляду на таке.
Відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 необхідність постійного догляду повинна виникати за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), натомість, як встановлено судом при з'ясуванні обставин справи, догляду потребує бабуся позивача.
Разом з тим, позивача не може бути звільнено зі служби на підставі абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 4170-IX «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що свідчили б про наявність у ОСОБА_2 I або II групи інвалідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем не доведено наявність обставин, які дають підстави для звільнення з військової служби.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи вищевикладене, суд висновує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.