про прийняття адміністративної справи до провадження
07 лютого 2025 року 320/36046/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві заяву гр. ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі за її позовом до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 12.04.2023 № 511 о/с по особовому складу;
-поновити її на посаді старшого слідчого в ОВС 3-го відділу (методичної роботи та правового забезпечення) управління організації роботи та методичного забезпечення Головного слідчого управління НП України та допустити негайне виконання судового рішення в цій частині;
-зобов'язати Національну поліцію України нарахувати і виплатити на її користь різницю в грошовому забезпеченні за час виконання нижчеоплачуваної роботи з дати звільнення з посади старшого слідчого в ОВС 3-го відділу (методичної роботи та правового забезпечення) управління організації роботи та методичного забезпечення Головного слідчого управління НП України до дня фактичного поновлення на посаді;
-зобов'язати Національну поліцію України поновити виплати на її користь, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року №866 (грошова компенсація за найм житла), з дня припинення таких виплат.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До Київського окружного адміністративного суду 20.12.2023 надійшла заява позивачки про зміну предмету спору, в якій вона просить:
- визнати протиправними та скасувати накази ГУ НП в Київській області від 14.04.2023 №77 о/с та від 22.05.2023 №103 о/с;
- стягнути з Національної поліції на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.05.2023 до дня фактичного поновлення на посаді старшого слідчого в ОВС 3-го відділу (методичної роботи та правового забезпечення) управління організації роботи та методичного забезпечення Головного слідчого управління НП України;
- пункт 2.3 позовної заяви викласти в новій редакції: «зобов'язати Національну поліцію України нарахувати і виплатити на її користь різницю в грошовому забезпеченні за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 14.04.2023 по 22.05.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 повернуто позивачці заяву про зміну предмету позову.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
До Київського окружного адміністративного суду справа надійшла 05.02.2025.
Враховуючи викладене, дана адміністративна справа підлягає прийняттю до провадження.
Розглянувши заяву про зміну предмету позову, суд зазначає таке.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Так, зі змісту ч.5 ст. 160 КАС України слідує, що у позовній заяві зазначається:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
-власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як слідує із заяви про зміну предмету позову, позивачкою оскаржуються накази ГУ НП в Київській області, при цьому відповідачем у справі зазначено Національну поліцію України.
За таких обставин позивачці необхідно уточнити склад учасників справи та зазначити їх реквізити відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За таких обставин суд приходить до висновку, що спір виник під час проходження позивачем публічної служби, у зв'язку з чим строк звернення до адміністративного суду щодо скасування оскаржуваних наказів від 14.04.2023 та від 22.05.2023 становить один місяць.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними та скасувати накази ГУ НП в Київській області від 14.04.2023 №77 о/с та від 22.05.2023 №103 о/с, а до суду з вказаним позовом звернулася лише 04.12.2023 (згідно конверту).
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).
Крім того, суд звертає увагу позивача на ч. 2 ст. 123 КАС України, якою визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у п. 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland").
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин позивачу необхідно надати докази поважності пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовних вимог, зазначених у заяві про зміну предмету позову слідує, що при зверненні до суду позивачкою заявлено 3 позовні вимоги, одна з якої є похідною.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, позивачці необхідно подати докази сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2147, 20 грн.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність заяви вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачці часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у п'ятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 160, 241, 243 КАС України суд,-
Прийняти адміністративну справу до провадження.
Заяву гр. ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі за її позовом до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачці п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Лапій С.М.