ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"10" лютого 2025 р. Справа № 300/717/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ», Відокремленого підрозділу Державного підприємства «Документ» - філія в Чеській Республіці (м. Прага) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення певних дій, -
Адвокат Ювченко А.В., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ», Відокремленого підрозділу Державного підприємства «Документ» - філія в Чеській Республіці (м. Прага), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» та його відокремленого підрозділу - філії вЧеській Республіці (м. Прага) щодо відмови ОСОБА_1 у оформленні та передачі, доставці та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, замовленого 16.03.2024 (заява-приєднання №1845264 до Публічного договору про надання послуг від 16.03.2024), серії GJ№083060, дата видачі: 01.04.2024, дійсний до: 01.04.2034, орган, що видав 2114, оформленого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення оформлення та доставки оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордонсерії НОМЕР_1 , дата видачі: 01.04.2024, дійсний до: 01.04.2034, орган, що видав 2114, від Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 01.04.2024, дійсний до: 01.04.2034, орган, що видав 2114, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) у встановленому порядку до Державного підприємства «Документ»;
- зобов'язати Державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 01.04.2024, дійсний до: 01.04.2034, орган, що видав 2114,разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Чеській Республіці (центр у м. Прага);
- зобов'язати відокремлений підрозділ Державного підприємства «Документ» - філію в Чеській Республіці (центр у м. Прага) видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 01.04.2024, дійсний до: 01.04.2034, орган, що видав 2114,, оформлений на ім'я позивача, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 16.03.2024, у тому числі, без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Так, частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, представник позивача разом із позовною заявою скерував на адресу суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій зазначає, що відповідно до п. 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2022 №678, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення. Згідно з абз. 8 п. 44 Порядку №152 за результатами проведених перевірок, ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше із застосуванням засобів Реєстру) працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення паспорта для виїзду за кордон або про відмову в його оформленні. Відповідно до рішення щодо оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності до громадянства України (п. 50 Порядку). Відповідно до змісту ст.16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», у разі прийняття рішення про оформлення документа особі видається такий документ без оформлення, вручення, надсилання або передачі такого рішення. Отже, датою прийняття рішення про оформлення документа, зокрема, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, є дата, зазначена у вказаному документі у графі: «дата видачі». Так, відповідно до інформації, наявної у додатку «Дія», позивача підрозділом Державної міграційної служби з кодом 2114 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 01.04.2024, дійсний до: 01.04.2034. Тобто, відповідне рішення про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, замовленого позивачем 16.03.2024 було прийняте 01.04.2024. Отже, з огляду на викладене граничний термін для видачі позивачу паспорту закінчився 02.07.2024, тобто 03.07.2024 являється днем, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів. Відтак, на думку представника позивача, формально кінцевим строком звернення з даними позовними вимогами є 06.01.2025. Представник позивача звернув увагу, що пропуск строку звернення до суду пропущений позивачем не з огляду на його триваючу пасивну поведінку та недбале ігнорування факту порушення його прав суб'єктами владних повноважень. Покликаючись на відповіді відповідачів, надані на адвокатські запити (від 14.01.2025 №6.3-443/2-25 та №1/5.1-83 від 13.01.2025) зазначив, що позивач, будучи попередженим про поважність причин несвоєчасного виконання замовлення, очікував повідомлення про готовність його документа до видачі від Відокремленого підрозділу Державного підприємства «Документ» - філія в Чеській Республіці (м. Прага), однак по день подання позовної заяви позивач жодних повідомлень не отримав. Зважаючи на усні відмови, оголошення на сайті ДМС України щодо можливих проблем та затримок із видачею замовлених паспортних документів з об'єктивних причин, позивач очікував повідомлення про готовність паспортного документу та можливість його отримання, що не може вважатися пасивною поведінкою з його боку. Зважаючи на вказане, вважає, що пропуск строку звернення позивача до суду зумовлений поведінкою суб'єктів владних повноважень, які хоч і з об'єктивних причин, однак з власної вини не змогли забезпечити своєчасне безперервне виконання своїх обов'язків та безперешкодне отримання замовлених та своєчасно оплачених громадянином адміністративних послуг. На думку представника позивача, не звернення до суду протягом стислого строку після того, як позивач дізнався про можливе порушення його прав, не може вважатися пасивною поведінкою та нехтуванням ним передбачених законом норм щодо можливості захисту своїх прав у судовому порядку, а є свідченням про довіру з його боку до суб'єктів владних повноважень, розуміння природи обставин, які стали причиною чи сприяли несвоєчасному виготовленню та доставленню паспортного документа, який був замовлений позивачем та додатковими перешкодами у вигляді вимог щодо надання додаткових документів, про які як обов'язкові йому було оголошено в останній момент. З огляду на викладене, представник позивача просив визнати причини пропуску строку звернення з позовною заявою поважними та поновити даний строк.
Досліджуючи обставини виконання позивачем вимог ч. 6 ст. 161 КАС України щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд вказує на таке.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть уважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.12.2020 у справі №340/1019/19).
Суд зазначає, що з адміністративного позову та доданих до нього документів вбачається, що позивачем 16.03.2024 замовлено послугу з оформлення паспортного документу (закордонного паспорта) та послугу з організації відправлень документів.
Після повної сплати вартості даних послуг, підрозділом Державної міграційної служби з кодом 2114 на ім'я ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 01.04.2024, дійсний до: 01.04.2034, орган, що видав 2114.
Тобто, спірне рішення (дію) суб'єктом владних повноважень винесено (вчинено) 01.04.2024.
При цьому, як самостійно зазначено представником позивача у позовній заяві, «під час усного особистого звернення протягом визначеного відповідним законодавством тримісячного строку для оформлення паспортного документу до спеціалістів відповідача 3, позивач був повідомлений, що у зв'язку з внесенням змін до законодавства про проходження військової служби, мобілізації та військового обліку було розпочато доопрацювання програмного забезпечення для забезпечення його подальшого функціонування з урахуванням оновлених вимог. Паралельно відповідними системами відбувалася обробка запитів щодо оформлення паспортів громадян України у відокремлених підрозділах ДП «Документ» за кордоном. Як результат перевантаження системи внаслідок збільшення запитів громадян з одночасними спробами внести зміни до функціоналу, призвело до технічних збоїв, що унеможливило повноцінну видачу паспортів у закордонних відокремлених підрозділах «Паспортного сервісу».
Згідно з пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України» за №678 від 10.06.2022 (далі - Постанова №678), паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
Отже, враховуючи вищевикладене, зокрема положення пункту 11 Порядку №678, а також те, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я позивача оформлено 01.04.2024, суд зауважує, що граничний термін для його видачі закінчився 01.07.2024, тобто 02.07.2024 являється днем, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Як наслідок, кінцевим строком звернення з даними позовними вимогами є 03.01.2025.
Водночас, з даним адміністративним позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суд представник позивача звернувся через підсистему «Електронний суд» 03.02.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення із даним позовом, що встановлений статтею 122 КАС України.
Разом із тим, суд зауважує, що доводи представника позивача про скерування ним адресу відповідачів адвокатських запитів не змінює момент, з якого ОСОБА_1 дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли останній через представника почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Так, невжиття позивачем активних дій, починаючи з липня 2024 року, свідчить про пасивність поведінки у здійсненні захисту своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені представником позивача підстави для поновлення строку звернення до суду у заяві від 03.02.2025 не є поважними, а тому відповідна заява представника позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу (його представнику) необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду окремої заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій чітко вказати підстави для поновлення строку, відмінні від тих, що зазначені у заяві, поданій разом із позовом, а також додати докази поважності причин його пропуску.
Окрім цього, згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону України «Про судовий збір» встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 складає 3 028,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, представником позивача заявлено чотири вимоги немайнового характеру.
Так, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Окрім цього, відповідно до частини 3 статті 4 вказаного Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання даного адміністративного суду становить 3 875,84 грн (3 028,00 грн х 0,4 х 4) х 0,8).
Натомість, як встановлено судом, до позовної заяви позивачем у справі додано квитанцію №2802-3637-3403-1164 від 10.01.2025 про сплату судового збору у сумі 968,96 грн та квитанцію №2055-5749-8628-5188 від 17.01.2025 про сплату судового збору у сумі 2 906,88 грн (загалом 3 875,84 грн).
Проте, згідно з довідкою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 вищевказані квитанції про сплату судового збору за аналогічними номерами, датою та розміром судового збору додано до адміністративного позову у справі №300/185/25.
За таких обставин, суд вважає, що долучені до матеріалів даного адміністративного позову квитанції не є належним доказом сплати судового збору, оскільки такі документи є доказом сплати судового збору при поданні іншого адміністративного позову.
Відтак, позовна заява не відповідає вимогам, визначеним ст. 161 КАС України, оскільки позивачем (представником позивача) не долучено належних доказів про сплату судового збору у даній адміністративній справі.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі «Судова влада» в розділі «Івано-Франківський окружний адміністративний суд».
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 КАС України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
визнати неповажними, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду від 03.02.2025, причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення в суд із даним адміністративним позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ», Відокремленого підрозділу Державного підприємства «Документ» - філія в Чеській Республіці (м. Прага) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати позивачу (його представнику) десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду:
заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій чітко вказати підстави для поновлення строку, відмінні від тих, які зазначені в заяві від 03.02.2025, а також додати докази поважності причин його пропуску;
документа про сплату судового збору у розмірі 3 875,84 грн.
Роз'яснити позивачу (його представнику), що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.