10 лютого 2025 року Справа № 280/341/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях Сектор з пенсійних питань з обслуговування Запорізької області (49041, м. Дніпро, пр. Праці, 16, ЄДРПОУ 45291657) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
16 січня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях Сектор з пенсійних питань з обслуговування Запорізької області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях які полягають у відмові ОСОБА_1 у складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення військового пенсіонера станом на 01.01.2023, 01.01.2024, за останньою займаною ним штатною посадою та тарифним розрядом, - для проведення пенсійним органом перерахунку пенсії у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом про Державний бюджет відповідно на 01.01.2022, 01.01.2023) та на відповідний тарифний коефіцієнт (згідно додатків 1, 14 до Постанови №704 положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та із обов'язковим зазначенням у кожній довідці інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих від вище обчислених окладів станом на 01.01.2023 та 01.01.2024;
зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях скласти на ім'я ОСОБА_1 та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення військового пенсіонера станом на 01.01.2023, 01.01.2024 за останньою займаною ним штатною посадою та тарифним розрядом, - для проведення пенсійним органом перерахунку пенсії у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом про Державний бюджет відповідно на 01.01.2022, 01.01.2023) та на відповідний тарифний коефіцієнт (згідно додатків 1, 14 до Постанови №704 положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та із обов'язковим зазначенням у кожній довідці інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих від вище обчислених окладів станом на 01.01.2023 та 01.01.2024;
стягнути з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 21.01.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 10 денний строк для усунення недоліків позовної заяви і шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви з вірною назвою відповідача та уточненими позовними вимогами, доказів сплати судного збору на суму 1211,20 грн., доказів звернення та відмови позивачу видачі довідки станом на 01.01.2024.
03 лютого 2025 року на адресу суду надійшла заява, в якій позивач висловлює незгоду з висновками суду щодо наявності підстав для додаткової сплати судового збору та уточнену позовну заяву в якій просить суд:
визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях які полягають у відмові ОСОБА_1 у складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення військового пенсіонера станом на 01.01.2023, 01.01.2024, за останньою займаною ним штатною посадою та тарифним розрядом, - для проведення пенсійним органом перерахунку пенсії у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом про Державний бюджет відповідно на 01.01.2022, 01.01.2023) та на відповідний тарифний коефіцієнт (згідно додатків 1, 14 до Постанови №704 положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та із обов'язковим зазначенням у кожній довідці інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих від вище обчислених окладів станом на 01.01.2023 та 01.01.2022;
зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях скласти на ім'я ОСОБА_1 та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення військового пенсіонера станом на 01.01.2023, 01.01.2022, за останньою займаною ним штатною посадою та тарифним розрядом, - для проведення пенсійним органом перерахунку пенсії у відповідності до вимог сг. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом про Державний бюджет відповідно на 01.01.2022, 01.01.2923) та на відповідний тарифний коефіцієнт ( згідно додатків 1, 14 до Постанови №704 положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та із обов'язковим зазначенням у кожній довідці інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих від вище обчислених окладів станом на 01.01.2023 01.01.2022;
стягнути з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору.
Оцінюючи обґрунтованість аргументів, зазначених у заяві, суд повторно зазначає таке.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Передбачене статтею 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Суд зазначає, що подаючи позовну заяву позивач повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством і принаймні цікавитися подальшим рухом свої справи.
Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. "
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховний Суд в постанові від 06.09.2023 у справі №140/6803/22 зазначив, що судовий збір це обов'язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв'язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, передбачено також ч. 1 ст. 21 КАС.
Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
У свою чергу, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України).
В адміністративному судочинстві похідна позовна вимога це спеціальна процесуальна категорія, яка використовується для урегулювання порядку вирішення спорів та спрямована на вирішення двох основних процедурних питань (розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об'єднання та роз'єднання позовних вимог) шляхом виокремлення цієї категорії від поняття «основна позовна вимога». Правильне розмежування вимог, які містяться у позовній заяві, на основні та похідні, дозволяє позивачу однозначно визначати суд, який відповідатиме такому критерію як «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об'єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.12.2021 у справі № 752/20709/21, від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21, від 07.07.2023 у справі № 160/11383/22.
Враховуючи вищезазначене Верховний Суд в постанові від 06.09.2023 у справі № 140/6803/22 вважав за необхідне вказати, що кваліфікація позовної вимоги як похідної має безпосереднє значення для урегулювання порядку вирішення двох процедурних питань: розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об'єднання та роз'єднання позовних вимог з метою розгляду та вирішення декількох заявлених вимог в одному провадженні. Таким чином, правильне застосування вказаного критерію дозволяє уникати позивачем помилок при визначенні суду, який відповідатиме поняттю «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об'єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі, насамперед, з метою процесуальної економії.
Натомість, щодо вирішення питання правильного розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за звернення з позовною заявою, критерії «основна» та «похідна» вимоги не можуть бути застосовані у вищезазначеному контексті. При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають насамперед правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб'єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута.
Позивачем заявлено дві немайнових позовних вимог щодо визнання протиправними та зобов'язання відповідача (щодо видачі довідок станом на 01 січня 2022 року, довідки на 01 січня 2023 року)
Решта вимог (зобов'язати вчинити певні дії) за своєю сутністю є обраним позивачем способом захисту його порушеного права.
Тобто, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 1211,20х2 = 2 422,40 грн.
Позивачем надано до суду докази сплати судового збору у сумі 1 211,20 грн.
Таким чином позивачу необхідно було доплатити судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Проте, у встановлений судом строк доказів сплати судового збору у належному розмірі до суду не надано.
Станом на 10.02.2025 недоліки позову, про які йшлося в ухвалі судді про залишення позову без руху, позивачем в повному обсязі не усунуто.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Також,у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо її подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як встановлено судом уточнена позовна заява ОСОБА_1 , додана до заяви про усунення недоліків позовної заяви, не підписана позивачем.
Таким чином, у суду наявні підстави для застосування до неї, передбачених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України правових наслідків.
Відповідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, у зв'язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви у спосіб, визначений судом, позовна заява підлягає поверненню та надсилається особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях Сектор з пенсійних питань з обслуговування Запорізької області (49041, м. Дніпро, пр. Праці, 16, ЄДРПОУ 45291657) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.
Ухвала виготовлена та підписана 10 лютого 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз