про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2025 рокум. Ужгород№ 260/8588/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Гарбузюк Ольга В'ячеславівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 , яким просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 06.06.2017 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, як місяця підвищення доходів.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 06.06.2017 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, як місяця підвищення доходів.
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.11.2022 року.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.11.2022 року з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
10 січня 2025 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду з таким.
Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Згідно ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Ч.1 ст.120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Зокрема, ч.2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) , що є спеціальним законодавчим актом у сфері трудових правовідносин, передбачено інші терміни оскарження.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Так, у Рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп і від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001 зроблено висновок про те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
З огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22 дійшов висновку про поширення дії ч.1 ст.233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Спір в даній адміністративній справі виник з приводу протиправної, на думку позивача, бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо невиплати йому грошового забезпечення за період проходження військової служби з 06.06.2017 по 03.11.2022 у встановленому законодавством розмірі.
Звертаючи увагу на порушення позивачем строку звернення до суду, відповідач вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати трьохмісячний строк.
Проте суд частково не погоджується з таким твердження відповідача з огляду на вищенаведені правові позиції Конституційного Суду України та Верховного Суду. Окрім того, суд вважає, що виплата спірного грошового забезпечення не пов'язана з виключенням позивача зі списків особового складу військової частини, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати саме положення ч.1 ст.233 КЗпП України.
Тому суд не вбачає підстав для застосування передбаченого ч.1 ст.233 КЗпП України 3-місячного строку до питання правомірності нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у період з 06.06.2017 по 19.07.2022, оскільки такий не був обмежений будь-яким строком.
Стосовно правовідносин, що виникли після цієї дати, суд зазначає наступне.
Згідно п.1 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Наведене є свідченням того, що відлік тримісячного строку звернення до суду з цим позовом розпочався з 01.07.2023 та з урахуванням приписів частини першої статті 233 КЗпП України закінчився 01.10.2023.
Отже, суд вважає, що до позовних вимог, що стосуються питання виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 20.07.2022 по 03.11.2022, слід застосувати строки звернення, встановлені ч.1 ст.233 КЗпП України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначене також кореспондується з вимогами ч.6 ст.161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач в тексті позовної заяви заявила клопотання про поновлення пропущеного строку до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду посилається на те, що наказ про звільнення позивача з військової служби не містив інформації про нар аховану та виплачену індексацію. Вважає, що саме з листа військової частини, отриманого позивачем 13.11.2024 року, він дізнався про невірно проведений розрахунок індексації грошового забезпечення за спірний період.
Суд не бере до уваги посилання представника позивача на лист-відповідь військової частини НОМЕР_2 від 13.11.2024 року, оскільки отримання такої відповіді на запит щодо проведення перерахунку раніше отриманого грошового забезпечення не змінює моменту, з якого позивач повинен був та мав можливість дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Разом з тим, позивач не надав жодних доказів в підтвердження того, що він був позбавлений можливості раніше отримати інформацію про обставини невиплати йому грошового забезпечення у належному розмірі.
Отже, пасивна поведінка позивача, що проявилася у не вчиненні жодних активних дій для своєчасного звернення до суду з оскарження протиправності дій відповідача не може слугувати достатнім обґрунтування для визнання причин пропуску до суду поважними.
Ч.13 ст.171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, згідно з вимогами ч.13 ст.171 КАС України позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосуються протиправності бездіяльності відповідача щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 20 липня 2022 року по 03 листопада 2022 року із урахуванням базового місяця березень 2018 року та абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та зобов'язання провести відповідний перерахунок, необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку та наданням підтверджуючих доказів.
На підставі наведеного та керуючись ч 13 ст.171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог, що стосуються оскарження бездіяльності відповідача щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 20 липня 2022 року по 03 листопада 2022 року із урахуванням базового місяця березень 2018 року та абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та зобов'язання провести відповідний перерахунок, залишити без руху.
Запропонувати позивачу подати до суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку та надати підтверджуючі докази.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява, у цій частині, залишається без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя Я. М. Калинич