07 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/20817/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку ,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Коростишівської міської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення про дострокове припинення повноважень, скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять восьмої (позачергової) сесії VIIІ скликання Коростишівської міської ради № 712 від 25.09.2024 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 »;
- скасувати розпорядження № 248-1с від 25.09.2024, яке підписано першим заступником міського голови Дейчуком Р.С., «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді з 25.09.2024;
- стягнути з Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на роботі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскарженим рішенням позивачу оголошено недовіру та припинено повноваження. Водночас зазначає, що його звільнення з посади відбулося протиправно без урахування всіх фактичних обставин справи та із численними порушеннями чинних норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Також стверджує про відсутність підстав для скликання сесії Коростишівської міської ради за ініціативи депутатів, на якій було прийнято спірне рішення. Крім того, позивача було звільнено у період його тимчасової непрацездатності.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
20.11.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позачергова сесія була скликана депутатами Коростишівської міської ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, в порядку ч. 9 ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», яка на відміну від частини 6 цієї статті не ставить можливість скликання сесії депутатами в залежність від поважності причин нескликання сесії посадовими особами міської ради. Припинення повноважень посадової особи і звільнення працівника з роботи за ініціативою власника не є тотожними діями. Припинення повноважень міського голови здійснюється з підстав, визначених ст. 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», а не з підстав, визначених КЗпП України, тому відповідач не міг на власний розсуд в порушення п. 3 ч. 11 ст. 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначити іншу дату звільнення. Судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено незаконність дій позивача та порушення такими діями як прав та інтересів посадових осіб органу місцевого самоврядування, так і громади в цілому. Неодноразові вимоги депутатів міської ради щодо проведення сесії з завчасним інформуванням громадськості та депутатів про час та місце проведення засідання позивачем ігнорувались, а питання, визначені ч. 2 ст. 40 Регламенту Коростишівської міської ради VIII скликання, ним жодного разу не включались до порядку денного сесії. Також всупереч вимог ч. 7 ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» позивач не проводив відкритих зустрічей з громадою та не звітував про свою роботу перед нею.
У відповіді на відзив, поданій 25.11.2024, представник позивача зазначає, що розпорядженням Коростишівського міського голови від 04.09.2024 № 165 «Про скликання засідання тридцять сьомої (позачергової) сесії міської ради восьмого скликання» було вирішено скликати засідання тридцять восьмої (позачергової) сесії міської ради восьмого скликання 10.09.2024 в сесійній залі міської ради. 10.09.2024 засідання не відбулося у зв'язку з тим, що позивач захворів, тому депутати вирішили провести засідання у двотижневий строк, який закінчився 24.09.2024. Однак 23.09.2024 позивач знову захворів, що унеможливило скликання ним засідання, тобто, причини нескликання сесії є поважними. Відповідач у відзиві повністю ігнорує наявність численних розпоряджень позивача як міського голови про проведення таких сесій та скликання їх пленарних засідань, на більшості яких був відсутній кворум. Депутати Коростишівської міської ради намагаються виправдати свою бездіяльність нібито бездіяльністю позивача. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність. Нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини між позивачем як міським головою та відповідачем є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій. Жодна із підстав припинення повноважень міського голови, передбачених ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на час прийняття рішення не існувала, а рішення прийнято з надуманих причин та мотивів.
26.11.2024 до суду від представника відповідача надійшло заперечення, у якому він наголосив, що рішення про скликання сесії було прийнято постійною комісією з прав людини, законності депутатської етики, регламенту, місцевого самоврядування та запобігання корупції в порядку ч. 9 ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», в якій відсутні посилання на поважність чи неповажність причин, з яких посадові особи органу місцевого самоврядування не скликали сесію в двотижневий строк. Позивач не спростував аргументів щодо того, що він протягом тривалого часу не скликав планових сесій Коростишівської міської ради, а позачергові сесії скликались в терміновому порядку без дотримання визначеного ч. 10 ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 6 ст. 31 Регламенту Коростишівської міської ради VIII скликання десятиденного терміну повідомлення депутатів про скликання сесій. Позивачем не спростовано аргументів щодо того, що ним жодного разу не включались до порядку денного сесії питання, визначені ч. 2 ст. 40 Регламенту Коростишівської міської ради VIII скликання та щодо того, що він не проводив відкритих зустрічей з громадою та не звітував про свою роботу перед нею. Позивач помилково вважає, що його було звільнено за ініціативою роботодавця, у той час коли його повноваження були припинені на підставі абзацу першого ч. 2 ст. 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні».
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 був обраний Коростишівським міським головою.
Рішенням Коростишівської міської ради від 25.09.2024 № 712 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 » міська рада відповідно до ст.ст. 141, 144 Конституції України, п. 1 ст. 8, п. 8 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», керуючись п. 16 ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», беручи до уваги факт бездіяльності Коростишівського міського голови Івана Кохана, який не забезпечив здійснення наданих йому повноважень, передбачених ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та у зв'язку з численними порушеннями міським головою ОСОБА_1 . Конституції України, законів України, прав і свобод громадян, незабезпеченням здійснення наданих йому повноважень вирішила достроково припинити повноваження міського голови ОСОБА_1 .
Цим же рішенням уповноважено першого заступника міського голови Дейчука Р.С. видати розпорядження про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.
Розпорядженням Коростишівської міської ради від 25.09.2024 № 248-1с «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади міського голови, у зв'язку із достроковим припиненням його повноважень за порушення Конституції, законів України, прав і свобод громадян та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням та розпорядженням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 146 Конституції України визначено, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад (частина 4 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку (стаття 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Частиною першою статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Відповідно до частини восьмої статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.
Отже, враховуючи вказані норми, насамперед статей 7 та 140 Конституції України основним принципом реалізації конституційного права громадян на самостійне вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і законів України є здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Створені відповідно до Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані, з огляду на вимоги статті 19 Конституції України та частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», діяти у чіткій відповідності із законодавством України, передусім, Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оскарженого рішення Коростишівської міської ради суд дійшов таких висновків.
Щодо скликання та проведення тридцять восьмої (позачергової) сесії VIIІ скликання Коростишівської міської ради.
Згідно з частиною першою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, сільським, селищним, міським головою, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (частина 4 та 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до частини 6 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.
За змістом частини 7 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.
Відповідно до частини 9 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
Рішенням Коростишівської міської ради від 29.12.2020 № 19 «Про затвердження Регламенту Коростишівської міської ради VIII скликання» затверджено регламент Коростишівської міської ради VIII скликання (далі - Регламент).
Відповідно до частин 1-3 статті 31 Регламенту сесії, наступні після першої, скликаються з ініціативи міського голови, відповідно до плану проведення сесій, затвердженого радою, а також за пропозицією більшості членів виконавчого комітету ради або не менш як третини депутатів від загального складу ради, або у порядку реалізації громадою права на місцеву ініціативу. У випадках, передбачених частиною 6 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія може скликатися секретарем ради, а у випадках, передбачених частиною 9 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», - постійною комісією ради.
У даному випадку судом встановлено, що 14.03.2024 п'ятнадцять депутатів Коростишівської міської ради вимагали від Коростишівського міського голови в двотижневий термін скликати сесію (протокол засідання депутатів Коростишівської ради VIII скликання від 14.03.2024, а.с. 150).
05.04.2024 чотирнадцять депутатів міської ради з метою повторного розгляду питання вимагали провести 09.04.2024 пленарне засідання сесії, яке було зупинено розпорядженням голови від 02.04.2024 № 54 (а.с. 150 - зворот).
11.04.2024 у зв'язку з призначенням міським головою сесії на наступний день, враховуючи, що міським головою розпорядження про зупинення рішення прийнятого депутатами видано 02.04.2024 та згідно з законодавством рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути таке рішення, чотирнадцять депутатів вимагали призначити пленарне засідання сесії на 15.04.2024 (а.с. 151).
19.04.2024 чотирнадцять депутатів ради звернулись до позивача з вимогою у двотижневий строк скликати сесію (протокол засідання депутатів Коростишівської ради VIII скликання від 19.04.2024, а.с. 151 - зворот).
19.07.2024 десять депутатів ради вимагали від позивача терміново скликати сесію на вимогу депутатів на одну з дат 22-24.07.2024. З метою забезпечення кворуму депутати рекомендували здійснити видання розпорядження про призначення сесії у найкоротші розумні строки, завчасно інформуючи громаду та депутатів " (протокол засідання депутатів Коростишівської ради VIII скликання від 19.07.2024, а.с. 152).
04.08.2024 п'ятнадцять депутатів ради звернулись до міського голови щодо скликання сесії та просили серед іншого, включити до порядку денного питання про звіт міського голови. З метою забезпечення кворуму депутати рекомендували здійснити видання розпорядження про призначення сесії завчасно інформуючи громаду та депутатів (протокол засідання депутатів Коростишівської ради VIII скликання від 04.08.2024, а.с. 152 зворот - 154).
Розпорядженням міського голови від 04.09.2024 № 165 скликано засідання тридцять восьмої (позачергової) міської ради на 10.09.2024 (а.с. 154 зворот - 157).
10.09.2024 відбулось спільне засідання депутатських комісій на якому було затверджено порядок денний згідно з розпорядженням міського голови, включено до порядку денного доповнення та затверджено порядок денний в цілому. Зокрема було вирішено включити до порядку денного питання про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 . Крім того, вирішено проєкт рішення “Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 » внести на розгляд сесії з рекомендацією до прийняття (протокол спільного засідання депутатських комісій від 10.09.2024 № 1, а.с. 157 зворот - 164).
Розпорядженням міського голови від 10.09.2024 № 173 “Про перенесення засідання тридцять восьмої (позачергової) сесії міської ради восьмого скликання» засідання сесії перенесено (а.с. 165).
З 10.09.2024 у позивача розпочався період тимчасової непрацездатності (лист непрацездатності № 13651240-2025496444-1 від 10.09.2024, а.с. 165 - зворот).
10.09.2024 двадцять три депутати ради вимагали від міського голови скликати сесію на вимогу депутатів Коростишівської ради (протокол засідання депутатів Коростишівської ради VIII скликання від 10.09.2024, а.с. 166).
Цей протокол отриманий Коростишівською міською радою та зареєстрований за вхідним № Кол-813/03-16 від 10.09.2024.
10.09.2024 двадцять три депутати ради також звернулись до постійної комісії з прав людини, законності депутатської етики, регламенту, місцевого самоврядування та запобігання корупції з поданням про розгляд проекту рішення “Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 » (а.с. 166 - зворот).
23.09.2024 депутатами підписано відкрите звернення, яким запропоновано скликати сесію за ініціативи депутатів (зареєстровано у Коростишівській міській раді 24.09.2024 за вхідним № Кол-870/0318.
24.09.2024 відбулось засідання постійної комісії з прав людини, законності депутатської етики, регламенту, місцевого самоврядування та запобігання корупції, на якому вирішено скликати 38 позачергову сесію 8 скликання 25.09.2024 (протокол засідання постійної комісії від 24.09.2024 № 1).
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Регламенту засідання комісії є правочинним, якщо у ньому бере участь більше половини депутатів від загального складу комісії. Таким чином, оскільки на засіданні були присутні 3 з 4 депутатів, що входять до складу комісії, воно проведене з додержанням кворуму.
Аналіз наведених положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту дає підстави стверджувати, що сесія міської ради повинна бути скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради. У разі якщо Коростишівський міський голова або секретар ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині 7 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
При цьому, чинним законодавством не встановлено яка саме сесія повинна бути скликана, - чергова чи позачергова.
Отже, у випадку надходження до міського голови пропозиції від не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради про скликання сесії така сесія повинна бути скликана міським головою, або у випадку його відсутності секретарем ради у двотижневий строк.
Як було встановлено судом, до Коростишівського міського голови неодноразово зверталися депутати Коростишівської міської ради з вимогами про призначення сесії.
Оскільки загальна кількість депутатів Коростишівської міської ради становить 26, то 10 депутатів (мінімальна кількість, яка зверталася з вимогою про скликання сесії) від її складу становлять більше третини складу депутатів ради, тому їх звернення створюють обов'язок міського голови скликати сесію на їх вимогу.
Надаючи оцінку твердженню позивача про скликання ним сесій міської ради та систематичу неявку на них депутатів, суд звертає увагу на таке.
За змістом частини 10 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Цьому кореспондують положення частини 6 статті 31 Регламенту, яким передбачено, що розпорядження міського голови про скликання сесії доводиться до відома депутатів та населення не пізніше, як за десять днів до сесії, із зазначенням часу скликання, місця її проведення, питань, які передбачаються внести на розгляд ради, а у виняткових випадках -- не пізніше, як за день до сесії, що визначено законодавством.
Судом встановлено, розпорядженням від 29.06.2023 № 209 «Про скликання ІІ пленарного засідання тридцять шостої (позачергової) сесії міської ради восьмого скликання» було вирішено скликати тридцять шосту (позачергову) сесію міської ради восьмого скликання 30.06.2023, тобто наступного ж дня після прийняття розпорядження, що на думку суду, об'єктивно унеможливлює своєчасне та належне інформування усіх депутатів міської ради про проведення позачергової сесії та, відповідно, їх прибуття та участь у пленарному засіданні.
У схожий спосіб призначалися й інші пленарні засідання:
- розпорядженням від 07.07.2023 № 213 - на 13.07.2023 (через 6 днів);
- розпорядженням від 25.08.2023 № 245 - на 29.08.2023 (через 3 дні);
- розпорядженням від 15.09.2023 № 256 - на 19.09.2023 (через 4 дні);
- розпорядженням від 19.09.2023 № 259 - на 21.09.2023 (через 2 дні);
- розпорядженням від 22.09.2023 № 263 - на 26.09.2023 (через 4 дні);
- розпорядженням від 15.11.2023 № 294 - на 20.11.2023 (через 5 днів);
- розпорядженням від 21.12.2023 № 319 - на 22.12.2023 (через 1 день);
- розпорядженням від 04.03.2024 № 39 - на 08.03.2024 (через 4 дні);
- розпорядженням від 11.04.2024 № 58 - на 12.04.2024 (через 1 день);
- розпорядженням від 02.05.2024 № 68 - на 03.05.2024 (через 1 день);
- розпорядженням від 14.06.2024 № 88 - на 19.06.2024 (через 5 днів);
- розпорядженням від 01.08.2024 № 139 - на 05.08.2024 (через 4 дні);
- розпорядженням від 04.09.2024 № 165 - на 10.09.2024 (через 6 днів).
Твердження позивача про те, що розпорядження про скликання сесій ради та призначення її пленарних засідань публікувалися на сайті Коростишівської міської ради, на її фейсбук-сторінці, в КП «Коростишівське радіо», телеграм-каналі Ради, а також доводилися до відома депутатів в індивідуальному порядку за допомогою телефонного зв'язку, суд вважає такими, що не підтверджуються доказами, як цього вимагає Кодекс адміністративного судочинства України.
Крім того, на переконання суду, систематичне призначення пленарних засідань із порушенням десятиденного строку інформування депутатів не свідчить про існування виняткових випадків, передбачених частиною 10 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що 10.09.2024 засідання сесії не відбулося у зв'язку з тим, що позивач захворів, оскільки з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.12.2024 № 0600-0906-6/151236 вбачається, що лист непрацездатності № 13651240-2025496444-1 від 10.09.2024 відкритий необґрунтовано.
Судом об'єктивно встановлено, що рішення про скликання сесії було прийнято постійною комісією з прав людини, законності депутатської етики, регламенту, місцевого самоврядування та запобігання корупції (протокол засідання постійної комісії від 24.09.2024 № 1) відповідно до частини 9 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про дотримання вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Коростишівської міської ради при скликанні тридцять восьмої (позачергової) сесії VIIІ скликання Коростишівської міської ради, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача в цій частині.
Щодо підстав для дострокового припинення повноважень голови міської ради судом встановлені такі обставини.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, зокрема в частині того, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади. Не пізніш як на п'ятнадцятий день після звільнення з посади або смерті сільського, селищного, міського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
За змістом частини 3 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.
В свою чергу, правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою (стаття 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).
Отже, посада міського голови є посадою в органі місцевого самоврядування.
Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування передбачені статтею 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Так, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.
Відповідно до статті 76 Регламенту повноваження міського голови припиняються достроково відповідно до вимог чинного законодавства.
Відтак повноваження міської ради щодо дострокового припинення повноважень міського голови є дискреційними, а тому суд не має права втручатися у внутрішню компетенцію органу місцевого самоврядування і не може надавати оцінки мотивам ради, з яких вона виходила, приймаючи відповідне рішення.
Водночас здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, у рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень голови селищної ради має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).
Отже, оскаржене рішення відповідача повинне бути перевірене адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 440/2017/20.
Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18, від 22.04.2020 у справі № 360/2169/19 і надалі підтримані у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 802/1463/18-а, від 21.10.2021 у справі № 240/6076/18, а також від 23.06.2023 у справі № 240/39337/21.
Суд акцентує увагу на позиції Великої Палати Верховного Суду, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).
У постанові від 08.07.2021 року у справі № 160/674/19 Верховний Суд дійшов висновку, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Верховний Суд у постанові від 27.09.2023 у справі № 160/19656/21 дійшов висновку, що правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.
Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 12.09.2019 у справі № 657/268/15-а, від 22.11.2021 у справі № 1.380.2019.005671, й корелюються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо дискреційних повноважень органів місцевого самоврядування, викладеною у постанові від 27.03.2019 у справі № 688/3487/16-а.
Водночас суд звертає увагу, що позивач не наводить інших процедурних порушень при прийнятті рішення, окрім відсутності, на його думку, підстав для скликання сесії Коростишівської міської ради за ініціативи депутатів, якому судом уже надано оцінку.
При цьому, відповідно до частини 12 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян (частина 13 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з частиною 17 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням (частина 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до частини 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Як уже зазначалося, положеннями частини третьої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
За змістом пункту 16 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується, зокрема, питання прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 68 Регламенту рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом поіменного голосування депутатів, крім випадків встановлених законодавством щодо таємного голосування.
З протоколу першого пленарного засідання тридцять восьмої (позачергової) сесії Коростишівської міської ради восьмого скликання від 25.09.2024 вбачається, що із загального складу ради (26 депутатів) присутні на сесії 22 депутати, що свідчить про наявність кворуму.
Досліджуючи цей протокол, судом встановлено, що при розгляді питання про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 було створено лічильну комісію, якою затверджено форми бюлетеня для проведення таємного голосування за дострокове припинення повноважень міського голови. Після цього проведено таємне голосування щодо дострокового припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 , за результатами якого «За» проголосував 21 депутат, «Проти» - 0, «Утримались» - 0, «Не голосували» - 1 депутат.
У зв'язку з викладеним, рішенням Коростишівської міської ради № 712 від 25.09.2024 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 » було достроково припинено повноваження позивача як Коростишівського міського голови.
Таким чином, судом встановлено, що за дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 проголосував 21 депутат, тобто не менш як дві третини голосів, як передбачено частиною третьою статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Суд зазначає, що при прийнятті оскарженого рішення не було допущено процедурних порушень, які б мали вирішальне значення та мають наслідком безумовну необхідність скасування прийнятого рішення.
Так, Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18 зазначив, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з'ясувати, чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий. При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого. Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
У наведеній справі Верховний Суд зазначив, що міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень і при їх здійсненні є відповідальним перед відповідною радою. При цьому, саме довіра є базовим принципом (передумовою) правової природи таких взаємовідносин.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 817/451/18.
Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про дотримання при проведенні голосування та визначенні його результатів вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Коростишівської міської ради.
Щодо звільнення позивача з посади в період тимчасової непрацездатності суд зазначає таке.
Зі змісту приписів статей 1, 2, 3, 7, 20 Закону України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» вбачається, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування, зокрема, є виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах. Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «;Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.
Поряд з цим, спір, який витікає з правовідносин щодо дострокового припинення повноважень голови сільської, селищної, міської ради, фактично не є трудовим, а питання про дострокове припинення повноважень виборної посади місцевого самоврядування - є предметом спеціального регулювання, а тому, відповідно, загальні положення трудового законодавства в цій частині, зокрема, щодо заборони бути звільненим у період тимчасової непрацездатності, до цих правовідносин не можуть застосовуються.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не встановлено жодних обмежень чи заборон щодо припинення повноважень міського голови в період його непрацездатності.
Таким чином, доводи позивача про те, що його було звільнено з виборної посади в період тимчасової непрацездатності, жодним чином не впливають на правомірність і обґрунтованість спірного рішення.
Крім того, суду не надано належних доказів оформлення позивачем листка непрацездатності станом на 25.09.2024.
Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.06.2021 № 1234. Відповідно до п. 2 розділу II Порядку листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі медичного висновку (медичних висновків) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Обов'язковими реквізитами листка непрацездатності як електронного документа є: єдиний реєстраційний номер листка непрацездатності;спеціально призначений для таких цілей кваліфікований електронний підпис (електронна печатка); відомості запису про тимчасову непрацездатність: про тимчасово непрацездатну особу, про випадок тимчасової непрацездатності.
Доказів повідомлення позивачем міської ради про свою тимчасову непрацездатність суду не надано.
До того ж згідно з пунктом 3 частини 11 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.
Таким чином, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» імперативно встановлює визначає дату, з якої звільняється міський голова у разі прийняття міською радою рішення про дострокове припинення його повноважень.
Крім того, суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що позивачем не додано до матеріалів справи доказів перебування його на лікарняному.
Так, із примітки до інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров'я, сформованої о 15:21 24.10.2024 та долученої позивачем до позовної заяви, вбачається, що ця довідка не є документом. Запис про медичний висновок зберігається в центральній базі даних Електронної системи охорони здоров'я як електронний документ.
До того ж сама інформаційна довідка не містить будь-яких даних, які дозволяють ідентифікувати пацієнта, тобто відсутні відомості про те, що ця довідка стосується саме позивача.
Суд звертає увагу, що представник відповідача ще у відзиві на позовну заяву наголошував на цьому моменті, однак станом до дня ухвалення судом рішення у справі сторона позивача правом на подання додаткових доказів не скористалася.
Суд зауважує, що відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом із цим, ці положення не нівелюють обов'язку позивача надавати суду належні, достовірні та достатні докази на підтвердження своєї позиції.
Враховуючи встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що рішення Коростишівської міської ради № 712 від 25.09.2024 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 » було прийняте на підставі, в межах наданих раді повноважень і з дотриманням процедури.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що наведені позивачем підстави для визнання протиправним і скасування рішення міської ради про дострокове припинення його повноважень на посаді голови міської ради не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи по суті.
Слід зауважити, що інші вимоги позовної заяви фактично є похідними від вимог до Коростишівської міської ради про скасування рішення № 712 від 25.09.2024 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 ».
Згідно з пунктом 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна позовна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Коростишівської міської ради № 712 від 25.09.2024 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 » та як наслідок для поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також для скасування розпорядження № 248-1с від 25.09.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
За приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було досліджено всі інші аргументи позивача та надані на їх підтвердження докази, але вони є такими, що у своїй сукупності висновків суду не змінюють.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову у задоволенні позову.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову та відсутністю документально підтверджених судових витрат питання про їх розподіл не вирішується.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Коростишівської міської ради (вул. Дарбіняна, 11, м. Коростишів, Житомирська обл., Житомирський р-н, 12501, ЄДРПОУ 04053660) про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 07 лютого 2025 р.
07.02.25