Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 лютого 2025 року Справа№200/8351/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2023 № 0438273-2413-0515-UA14120090000098500 та від 13.05.2024 № 0277496-2410-0515-UA14120090000098500, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2023 № 0438273-2413-0515-UA14120090000098500 та від 13.05.2024 № 0277496-2410-0515-UA14120090000098500.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що податковим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 15.12.2023 № 0438273-2413-0515-UA14120090000098500 та від 13.05.2024 № 0277496-2410-0515-UA14120090000098500, які, на його думку є протиправними. Так, дійсно позивач є власником нежитлового приміщення, а саме частини будівлі цеху залізобетонних виробів, розташованого на земельній ділянці Краматорської міської ради. Разом з тим, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 02.07.2020 частина будівлі цеху залізобетонних виробів передана в користування Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОММАШ». При цьому, з лютого 2022 року належна позивачу частина будівлі цеху використовується для розміщення військових підрозділів (підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_1 ). Позивач наголошує, що згідно з рішенням Краматорської міської ради від 08.07.2021 № 11/VIII-642 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Краматорської територіальної громади» не є об'єктом оподаткування об'єкти нежитлової нерухомості, що визначені п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, які перебувають у власності підприємств, установ, організацій, закладів незалежно від форм власності, що надаються в оренду для розміщення військових підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України.
З огляду на вказане, позивач вважає, що відповідачем протиправно нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об'єктів житлової нерухомості, а тому просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 15.12.2023 № 0438273-2413-0515-UA14120090000098500, яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об'єктів житлової нерухомості, за 2022 рік, у сумі 9 863, 75 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 13.05.2024 № 0277496-2410-0515-UA14120090000098500, яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об'єктів житлової нерухомості, за 2023 рік, у сумі 10 167, 25 грн.
Представник Головного управління ДПС у Донецькій області позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що станом на звітну дату позивач не звертався до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об'єкту нежитлової нерухомості, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 303,5 кв.м. та перерахунку суми податку за 2022 - 2023 роки. Крім того, відповідач наголошує, що Краматорська міська територіальна громада не включена до переліку територій активних бойових дій та не відноситься до територій тимчасово окупованих Російською Федерацією, а тому відсутні підстави для звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 09 грудня 2024 року Донецький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Ухвалою від 23 грудня 2024 року суд задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Визнав поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновив позивачу пропущений строк звернення до суду з цим позовом. Клопотання позивача про залучення третіх осіб - залишив без задоволення. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2023 № 0438273-2413-0515-UA14120090000098500 та від 13.05.2024 № 0277496-2410-0515-UA14120090000098500, та відкрив провадження по справі № 200/8351/24. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 20 січня 2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі дію воєнного стану продовжено та станом на день винесення рішення він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником нежитлового приміщення, а саме частини будівлі цеху залізобетонних виробів, розташованого на земельній ділянці Краматорської міської ради, загальною площею 0,0374 га, за кадастровим номером 1412900000:00:018:0582, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 303,5 кв. метри.
Відповідно до договору від 02 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 , уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОММАШ» договір оренди складського приміщення (нежитлове приміщення), загальною площею 303, 5 кв. метри, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Строк оренди приміщення за цим Договором встановлюється з 02 липня 2020 року по 31 грудня 2025 року.
Згідно з довідкою від 15.11.2024, яка видана військовою частиною НОМЕР_2 , об'єкт нерухомості та належна до нього земельна ділянка за адресою АДРЕСА_3 ) колишній цех залізобетонних виробів з територією використовується задля розміщення підрозділу автотранспортного батальйону військової частини НОМЕР_2 , що здійснює діяльність з захисту країни від військової агресії Російської Федерації в період з 2022 року по теперішній час. Власники нерухомості та користувачі земельної ділянки фактично не володіють цими об'єктами по незалежним від їх волі обставинами.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області платнику податків-фізичній особі ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлове приміщення, загальною площею 303,5 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та винесені податкові повідомлення-рішення:
від 15 грудня 2023 року № 0438273-2413-0515-UA14120090000098500 у сумі 9 863, 75 грн за 2022 рік;
від 13 травня 2024 року № 0277496-2410-0515-UA14120090000098500 у сумі 10 167, 25 грн за 2023 рік.
Позивач, вважаючи протиправними зазначені податкові повідомлення-рішення, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 ПК України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 ПК України).
Статтею 266 ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 ПК України).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1., п. 266.5. ст. 266 ПК України).
Відповідно до п.п. 266.7. ст. 266 ПК України визначено порядок обчислення суми податку, а саме: обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 266.7.3 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами, затверджений Верховною Радою України.
Воєнний стан діє і станом на час прийняття судового рішення у цій справі.
За статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 24.03.2022 був прийнятий Закон України № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:
"69.22. Тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок визнання об'єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.».
Аналіз вперше внесеного підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях:
1) на яких ведуться (велися) бойові дії,
2) на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації,
3) за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» було внесено зміни до пункту 69.22 та викладено в новій редакції, зокрема:
«… Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку […]».
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Отже, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для не нарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування земельної ділянки та відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
Суд зазначає, що у 2022 році та до 05.05.2023 року, Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ не був чинним, він набрав чинність 06.05.2023 року, а відтак його норми не підлягали застосуванню у спірний період, за виключення випадків коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З огляду на положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (у редакцій, чинній на момент прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень ), до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Так, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій виданий наказ від 22.12.2022 № 309 (зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 23.12.2022 №1668/39004, далі - Перелік територій), яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Відповідно до п. 1.2 підрозділу «Території можливих бойових дій» розділу 1 «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» вказаного Переліку Краматорську міську територіальну громаду (UA 14120090000098500) з 24.02.2022 віднесено до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Дата припинення можливості бойових дій щодо вказаної території не визначена.
Отже, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для ненарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
Враховуючи наведене, в межах спірних правовідносин, позивач був звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а також з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року за об'єкти нерухомого майна, які знаходились на території Краматорської територіальної громади.
Поряд з цим, щодо доводів позивача, відносно того, що нерухоме майно перебуває у користуванні військової частини, суд зазначає наступне.
Так, п. 3.2.5 рішення Краматорської міської ради від 08.07.2021 № 11/VIII-642 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Краматорської територіальної громади» визначено, що не є об'єктом оподаткування об'єкти нежитлової нерухомості, що визначені п.п. 14.1.129№ п. 14.1 ст. 14 ПК України, які перебувають у власності підприємств, установ, організацій, закладів незалежно від форм власності, що надаються в оренду для розміщення військових підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що вказаний пункт розповсюджується лише на об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності підприємств, установ, організацій, закладів. Проте, нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлове приміщення, загальною площею 303,5 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить позивачу, а не підприємству, установі чи організації.
Крім того, згідно з довідкою від 15.11.2024, яка видана військовою частиною НОМЕР_2 , об'єкт нерухомості та належна до нього земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 ) колишній цех залізобетонних виробів з територією використовується задля розміщення підрозділу автотранспортного батальйону військової частини НОМЕР_2 , що здійснює діяльність з захисту країни від військової агресії Російської Федерації в період з 2022 року по теперішній час. Разом з тим, вказаний пункт передбачає звільнення від сплати податку саме у разі укладання договору оренди. При цьому, доказів укладання такого договору між позивачем та військовою частиною до суду не надано.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 15 грудня 2023 року № 0438273-2413-0515-UA14120090000098500 у сумі 9 863, 75 грн за 2022 рік є протиправним та підлягає скасуванню в частині суми 8 219, 80 грн. (9 863, 75 грн - 821, 98 Ч 10 = 8 219, 80 грн), адже позивач був звільнений від сплати податку у період з 01.03.2022 по 31.12.2022, при цьому щомісячна сума податку складає 821, 98 грн.
Крім того, податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2024 року № 0277496-2410-0515-UA14120090000098500 у сумі 10 167, 25 грн за 2023 рік також підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині суми 3 525, 75 грн. (10 167, 25 ? (3389, 08 + 136.67) = 6 641, 50 грн), адже позивач був звільнений від сплати податку у період з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року, при цьому щомісячна сума податку складає 847, 27 грн. Сума податку за травень місяць розрахована наступним чином. Так, у травні місяці 31 день, отже податок за один день становить 847.27/31 = 27.33 грн. За п'ять днів 27.33 Ч 5 = 136. 67 грн.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).
Отже, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2023 № 0438273-2413-0515-UA14120090000098500 та від 13.05.2024 № 0277496-2410-0515-UA14120090000098500 підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн (без врахування комісії банку). Втім, при зверненні до суду позивач мав сплатити 968, 96 грн (1 211, 20 * 0. 8), адже позов був поданий в електронній формі.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 561, 85 грн. (968, 96 грн * 57.96 %) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 242, 24 грн., суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2023 № 0438273-2413-0515-UA14120090000098500 та від 13.05.2024 № 0277496-2410-0515-UA14120090000098500, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 15.12.2023 № 0438273-2413-0515-UA14120090000098500, яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об'єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік, в частині 8 219, 80 грн (вісім тисяч двісті дев'ятнадцять гривень вісімдесят копійок).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 13.05.2024 № 0277496-2410-0515-UA14120090000098500, яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об'єктів нежитлової нерухомості, за 2023 рік, в частині 3 525, 75 грн (три тисячі п'ятсот двадцять п'ять гривень сімдесят п'ять копійок).
В решті заявлених вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 561, 85 грн (п'ятсот шістдесят одна гривня вісімдесят п'ять копійок).
Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 лютого 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб