Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
10 лютого 2025 року Справа №200/742/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ), позивач, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2021 року та з 08 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць за періоди з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2021 року та з 08 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно в сумі 213975,47 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Крім того, позивач просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами статті 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду.
Одночасно із поданням позовної заяви позивач заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2021 року та з 08 березня 2022 року по теперішній час, Військова частина НОМЕР_1 знаходиться в зоні проведення бойових дій і виконує завдання для забезпечення національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в зоні проведення бойових дій по теперішній час, що підтверджується довідкою №426/135 від 23 січня 2025 року. Під час відпустки 12 грудня 2024 року позивач звернувся особисто до Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового за періоди з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2021 року та з 08 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, на його звернення надано довідку про нарахування індексації грошового забезпечення від 27 січня 2025 року №116, з якої вбачається, що індексацію виплачено не в повному обсязі, що змусило його звернутись до суду з цим позовом.
Вирішуючи по суті заяву позивача про поновлення строку для звернення до суду із цим позовом, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суддя виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду строк звернення до суду у справах даної категорії регулюється статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
Норма статті 233 КЗпП є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Так, відповідно до положень статті 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Оскільки у цій справі позовні вимоги позивача стосуються нарахування та виплати належного грошового забезпечення, на спірні правовідносини розповсюджуються приписи частини першої статті 233 КЗпП в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, якою тримісячний строк звернення до суду обраховується з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2024 року у справі №500/7140/23.
Разом із цим, Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2024 року у справі №500/7140/23 з подібними правовідносинами, скасовуючи ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, серед іншого, зазначив, що судами не було досліджено питання коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права при зверненні до суду 02 листопада 2023 року із позовними вимогами про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 грудня 2022 року.
Як вже зазначено вище, позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з цим позовом вказав, що саме з довідки відповідача від 27 січня 2025 року №116 дізнався, що індексацію грошового забезпечення їй виплачено не в повному обсязі, що змусило її звернутися до суду з цим позовом.
Відтак, матеріали справи не містять доказів щодо повідомлення позивача під час проходження ним військової служби про суми нарахованої та виплаченої йому індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2021 року та з 08 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
Крім того, позивач зазначає, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2021 року та з 08 березня 2022 року по теперішній час, що підтверджується довідкою №426/135 від 23 січня 2025 року.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено й по теперішній час.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі №140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Також, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначено про те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом із цим, у порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи вищезазначені норми, суддя дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду. Відтак, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом підлягає задоволенню.
Щодо звільнення від сплати судового збору.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Статтею 5 вказаного Закону встановлено перелік пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірним питанням в даній справі є нарахування належних сум грошового забезпечення.
Таким чином, позивач в даному випадку звільнений від сплати судового збору в силу вказаної норми.
Отже, підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.
Відповідно до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до положень статті 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників адміністративної справи, вбачаються підстави розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до статті 260 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи, що адміністративна справа за даним позовом є справою незначної складності, її розгляд слід проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Крім того, враховуючи вимоги частин четвертої статті 9 КАС України, що зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається, суд вважає необхідним витребувати у відповідача визначені судом докази.
Керуючись статтями 9, 12, 160, 161, 171, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду з даним позовом.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
4. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження одноособово суддею Молочною І. С., без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
5. Витребувати у відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , наступні докази:
- належним чином засвідчені накази про прийняття позивача на службу та її проходження;
- відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2021 року та з 08 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно в розрізі місяців;
- відомості про нараховану та виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць за періоди з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2021 року та з 08 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (якщо таке мало місце);
- реєстри зарахування в банк з відміткою банку про фактично перераховану позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць Військовою частиною НОМЕР_1 за періоди з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2021 року та з 08 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (якщо таке мало місце);
- всі інші докази, які стали підставою для вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Зобов'язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
У разі не можливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
6. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
7. Роз'яснити позивачу право на подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідачу - право на подання заперечень протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідь на відзив та заперечення одночасно з поданням до суду мають бути надіслані іншим учасникам справи.
8. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
9. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки http://court.gov.ua/).
10. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.С. Молочна