10 лютого 2025 р.Справа № 160/3063/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
31.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІК в ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), оформлені листом від 28.01.2025 за №7/11792/9, що пов'язані з підготовкою, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі №160/24722/24, довідки від 20.11.2024 за №ФД 81682 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ПН: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ), за нормами, чинними на 01.01.2023, в який основні і додаткові види грошового забезпечення визначені з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 01.01.2018;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ІК в ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії, на підставі статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ПН: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ), за нормами, чинними на 01.01.2023 визначивши в цій довідці: основні види грошового забезпечення, такі як: посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення відповідних тарифних коефіцієнтів на прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 01.01.2023, відсоткову надбавку за вислугу років як 50% суми посадового окладу і окладу за військовим званням, встановлених за нормами, чинними на 01.01.2023; додаткові види грошового забезпечення такі як: надбавка за особливості проходження служби - у розмірі 65% суми посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, встановлених за нормами, чинними на 01.01.2023; надбавка за таємність - у розмірі 10% посадового окладу, встановленого за нормами, чинними на 01.01.2023; премія - у розмірі 140% посадового окладу, встановленого за нормами, чинними на 01.01.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/24722/24 від 31.10.2024, яке набрало законної сили 03.12.2024 року, зокрема було зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на підставі статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за нормами, чинними на 01.01.2023 року, року із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), що визначені на підставі матеріалів пенсійної справи з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2023 року, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року, втім, як зазначає позивач, вказане рішення суду виконано неналежним чином, а саме, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обраховані з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018 року, а не з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2023 року, як визначено рішенням суду.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про наступне.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18 та від 26.02.2024 року у справі 120/13369/23.
Враховуючи зміст позовної заяви та прохальну частину позову, суд вказує, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, яким він скористався, подавши відповідну заяву у справі № 160/24722/24.
З урахуванням того, що питання підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023 року, року із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), що визначені на підставі матеріалів пенсійної справи з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2023 року, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року. охоплюється рішенням суду у справі № 160/24722/24 та належить до предмета його виконання, заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі, що набрало законної сили.
Відповідно до пункту 2 частини першої статі 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Таким чином, враховуючи, що між сторонам новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, суд відмовляє у відкритті провадження у даній справі.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 20.02.2019 року (справа № 806/2143/15), від 03.04.2019 року (справа № 820/4261/18).
Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись ст. ст. 170, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський