10 лютого 2025 рокуСправа №160/34820/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у справі № 160/34820/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( 49008 Дніпропетровська область м. Дніпро вул. Надії Алеєксєєнко, 106, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
31 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за віком з 20 вересня 2012 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009, 2010, 2011 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 20 вересня 2012 року здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009, 2010, 2011 роки.
Ухвалою від 15 січня 2025 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
28 січня 2025 року представник відповідача подала відзив до суду, в якому наголошує, що позовні вимоги стосуються періоду з 20.09.2012, тому, враховуючи день звернення до суду - 30.12.2024, вони виходять за межі шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України. Відповідач вважає, що пропущений строк звернення до суду не підтверджено позивачем жодними доказами.
03 лютого 2025 року позивач подала до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що протягом тривалого часу здійснювала постійний догляд за близькими родичами: мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області №0528/15746/2012 від 18.03.2013 року була визнана недієздатною особою та позивача призначено її опікуном, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть долучити не можливо, оскільки залишилось у м.Краматорську), та батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який тривалий час хворів та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 26.10.2021 року Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що потребувало від позивача значних зусиль та часу.
Знаходження близьких родичів у важкому стані та їх смерті протягом короткого проміжку часу призвели до перебування позивача в сильному психоемоційному хвилюванні та навантаженні, що унеможливлювало своєчасне звернення до суду з позовною заявою.
Суд дослідив клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, та зазначає таке.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 122 ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст. 122 ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.
Також, одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі «Мельник проти України» № 23436/03).
У рішенні «Стагно проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (Stagno v. Belgium № 1062/07).
На підставі вищевикладеного, суд зробив висновок про задоволення заяви позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк для звернення до суду із цим позовом.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України).
П'ятим днем для вирішення питання в даній адміністративній справі є 08 лютого 2025 року, що припадає на вихідний день (субота), у зв'язку з чим, дана ухвала прийнята першим робочим днем - 10 лютого 2025 року.
Керуючись статтями 4, 12, 121, 122 КАС України, суддя
Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалу направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Ніколайчук