06 лютого 2025 рокуСправа №160/23103/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/23103/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування ППР,-
І. ПРОЦЕДУРА
26.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0188490712 від 24.04.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 гривень.
Ухвалою суду від 02.09.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування ППР, залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст.160,161 КАС України.
Позивачем усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 10.09.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 10.09.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме копії:
- повідомлення-рішення Головного правління ДПС у Дніпропетровській області від 24.04.2024 року за №0188490712;
- наказ про призначення перевірки;
- акт перевірки;
- відомості/інформацію, що послугували підставою для прийняття спірного рішення;
- детальних розрахунок спірних штрафних санкцій;
- усі наявні докази, що послугували для прийняття спірний рішень.
26.09.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.
03.10.2024 року позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив по справі №160/23103/24.
Ухвалою суду від 08.11.2024 року продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/23103/24 до 09.12.2024р.
Витребувано в адміністративній справі №160/23103/24 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" наступні докази, а саме:
- наказ про облікову політику підприємства;
- наказ про ведення в дію програмного забезпечення підприємства, починаючи з 01.04.2019 року;
- інформацію/докази щодо надання відповіді на запити податкового органу, що описані/здійснені у акті перевірки від 21.03.2024 року за №737/04-36-01-12/33905850 в розрізі всіх контрагентів та всі наявні докази щодо суті спору.
Витребувано в адміністративній справі №160/23103/24 у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області наступні докази, а саме:
- відомості/інформацію щодо надання/ненадання товариством відповіді за запити податкового органу описані/здійснені у акті перевірки від 21.03.2024 року за №737/04-36-01-12/33905850;
- відомості/інформацію щодо надання підприємством регістрів та всі наявні докази щодо суті спору.
22.11.2024 року позивачем подано заяву про долучення документів до справи №160/23103/24.
22.11.2024 року відповідачем подано клопотання про долучення доказів по справи.
Ухвалою суду від 09.12.2024 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/23103/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування ППР. Призначено підготовче судове засідання на 08.01.2025 року.
08.01.2025 року позивачем до суду заявлено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи №160/23103/24.
08.01.2025 року в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про виклик свідка, у якому позивач просить викликати в якості свідків головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" - ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача не заперечував проти виклику свідків.
Представник позивача клопотання підтримав та просив задовольнити.
Ухвалою суду від 08.01.2025 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" про виклик свідка у справі №160/23103/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування ППР, було задоволено.
Викликано у судове засідання призначене на 22.01.2025 року о 10:00 в якості свідка: головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" Зайченко Вікторію Іванівну, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
08.01.2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні, наступне засідання призначено на 22.01.2025 року.
21.01.2025 року податковим органом подано до суду додаткові пояснення по справі.
22.01.2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні; наступне підготовче засідання призначено на 06.02.2025 року.
22.01.2025 року позивачем до суду подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи №160/23103/24.
06.02.2025 року відповідачем до суду подані додаткові пояснення у справі.
06.02.2025 року товариством подано клопотання про долучення документів по справі №160/23103/24.
06.02.2025 року закрито підготовче провадження; призначено справу до розгляду по суті на 06.02.2025 року.
06.02.2025 року позивачем та відповідачем, кожним окремо до суду подано заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
06.02.2025 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 28.02.2024 року по 19.03.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2023 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 12997 514 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 1824 363 грн., з урахуванням періодів формування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за наслідками якої складено акт № 737/04-36-01-12/33905850 від 21.03.2024 року.
Згідно висновку, викладеному у акті, встановлено:
- порушення п.189.1 ст. 189, п.198.5 ст. 195 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду всього в сумі 11173151,00 грн., у тому числі за грудень 2023 року в сумі 11173 151,00 грн. та неправомірне завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього в сумі 55 450 334,00 грн., у тому числі: квітень 2019 року в сумі 103 230,00 грн., травень 2019 року в сумі 921 961,00 грн., червень 2019 року в сумі 19 103 230,00 грн., липень 2019 року в сумі 2 898 243,00 грн., серпень 2019 року в сумі 911232,00 грн., жовтень 2019 року в сумі 1 626 876,00 грн., листопад 2019 року в сумі 1864 313,00 грн., січень 2020 року в сумі 2 618 208,00 грн., лютий 2020 року в сумі 766 447,00 грн., квітень 2020 року в сумі 1 893 636,00 грн., травень 2020 року в сумі 831081,00 грн., березень 2021 року в сумі 1057 750,00 грн., травень 2021 року в сумі 1 692 393,00 грн., липень 2021 року в сумі 3 341 396,00 грн., серпень 2021 року в сумі 3 222 742,00 грн., вересень 2021 року в сумі 2 654 937,00 грн., жовтень 2021 року в сумі 2 591 594,00 грн., листопад 2021 року в сумі 3 440 525,00 грн., грудень 2021 року в сумі 2 983 831,00 грн., січень 2022 року 2 338 996,00 грн., травень 2022 року в сумі 4 194 084,00 грн., червень 2022 року в сумі 209 794,00 грн., грудень 2022 року в сумі 3 281 540,00 грн., січень 2023 року в сумі 706 970,00 грн., березень 2023 року в сумі 4 874 274,00 грн., жовтень 2023 року в сумі1645 89,00 грн., листопад 2023 року в сумі 850 849,00 грн., грудень 2023 року в сумі 1824363,00 грн.;
- неправомірне заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 238 296 086,00 грн., в тому числі: квітень 2019 року в сумі 1 691 848,00 грн., травень 2019 року в сумі 3 549 486,00 грн., червень 2019 року в сумі 3 442 989,00 грн., липень 2019 року в сумі 3068826,00 грн., серпень 2019 року в сумі 3 643 856,00 грн., вересень 2019 року в сумі 4 442 146,00 грн., жовтень 2019 року в сумі 4221354,00 грн., листопад 2019 року в сумі 4 323 574,00 грн., грудень 2019 року в сумі 4 389 485,00 грн., січень 2020 року в сумі 3 167 745,00 грн., лютий 2020 року в сумі 4 706 933,00 грн., березень 2020 року в сумі 3 330 884,00грн., квітень 2020 року в сумі 1946 233,00 грн., травень 2020 року в сумі 2 976 410,00 грн., червень 2020 року в сумі 4 214 262,00 грн, липень 2020 року в сумі 4 955 875,00 грн., серпень 2020 року в сумі 4163 489,00 грн., вересень 2020 року в сумі 4 282 187,00 грн., жовтень 2020 року в сумі 3 757 529,00 грн., листопад 2020 року в сумі 4393068,00 грн., грудень 2020 року в сумі 4 774111,00 грн., січень 2021 року в сумі 2848834,00 грн., лютий 2021 року в сумі 4 547 065,00 грн., березень 2021 року в сумі 3947236,00грн., квітень 2021 року в сумі 3 787 078,00 грн., травень 2021 року в сумі 3609400,00 грн., червень 2021 року в сумі 3 863 865,00 грн., липень 2021 року в сумі 3104420,00грн., серпень 2021 року в сумі 3 253 141,00 грн., вересень 2021 року в сумі 3 772 692,00 грн., жовтень 2021 року в сумі 1338 576,00 грн., листопад 2021 року в сумі 203 901,00 грн., грудень 2021 року в сумі 3 667 807,00 грн., січень 2022 року 2 303 283,00 грн., лютий 2022 року в сумі 2417 168,00 грн., березень 2022 року в сумі 1 135 761,00 грн., квітень 2022 року в сумі 1 363 748,00 грн., травень 2022 року в сумі 3 489 677,00 грн., червень 2022 року в сумі 5 511 978,00 грн., липень 2022 року 5 461858,00 грн., серпень 2022 року 6 321009,00 грн., вересень 2022 року в сумі 5394 078,00 грн., жовтень 2022 року в сумі 4 164 133,00 грн., листопад 2022 року в сумі 5 129 386,00 грн., грудень 2022 року в сумі 6119 120,00 грн., січень 2023 року в сумі 3 995 059,00 грн., лютий 2023 року в сумі 5 538 966,00 грн., березень 2023 року в сумі 5 263 254,00 грн., квітень 2023 року в сумі 3768 657,00 грн., травень 2023 року в сумі 4 008 971,00 грн., червень 2023 року в сумі 23 870 226,00 грн., липень 2023 року в сумі 3 708 314,00 грн., серпень 2023 року в сумі 3 472 721,00 грн., вересень 2023 року в сумі 3 585 918,00 грн., жовтень 2023 року в сумі 4 130 599,00 грн., листопад 2023 року в сумі 3 610 062,00 грн., грудень 2023 року в сумі 4 472 835,00 гривень;
- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Вказують про те, що висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що ТОВ «Новомосковський посуд» не надано регістри бухгалтерського обліку за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 року та не дають можливості встановити використання придбаних матеріалів/товарів/робіт/послуг у господарській діяльності підприємства. Зазначається про неможливість встановити факт реальності використання сировини та матеріалів (виробничих запасів) у процесі виробництва при виготовленні емальованого посуду та як наслідок використання їх у господарській діяльності підприємства. Підставою для висновку щодо відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних є висновок податкового органу про не використання сировини та матеріалів у господарській діяльності.
У акті перевірки міститься посилання на акт про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року. Акт перевірки № 737/04-36-01-12/33905850 від 21.03.2024 року та акт про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року направлено на адресу ТОВ «Новомосковський посуд» одночасно.
Не погодившись з висновками вищезгаданих актів, відповідно до положень ст. 86 Податкового кодексу України ТОВ «Новомосковський посуд» подано заперечення вих. №21-124 від 19.04.2024 року, у яких висловлено незгоду з висновками, викладеними в акті перевірки № 737/04-36-01-12/33905850 від 21.03.2024 року та акті про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року.
Зокрема, в частині, що стосується акту про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року зазначалось, що ТОВ «Новомосковський посуд» надав запитувані документи згідно отриманих запитів податкової служби, у тому числі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку (головна книга, журнал операцій, відомість по контрагентам, сальдо та обороти, відомість розрахунків, відомість основних засобів, оборотна-сальдова відомість по рахункам, оборотна-сальдова відомість по субрахункам, матеріали проведеної інвентаризації активів та зобов'язань). В акті перевірки описуються лише обороти по рахункам, а обороти по субрахункам не розкриті, хоча вони були надані. При цьому, замість здійснення перевірки, дослідження та аналізу наданих документів, посадові особи податкового органу в акті перевірки не відобразили надані документи та не проаналізували їх, склавши акт перевірки лише на підставі акту про ненадання документів, в якому зазначили перелік нібито не наданих ТОВ «Новомосковський посуд» документів. В той же час, надані документи, у тому числі регістри бухгалтерського обліку , не були належним чином досліджені, проаналізовані та описані в акті перевірки, що свою чергу вказує на те, що перевірка фактично проведена поверхнево, оскільки документи, надані підприємством на підтвердження правомірності відображення у податковій декларації з ПДВ за грудень 2023 року сум від'ємного значення з ПДВ та заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ належним чином не були досліджений податковим органом.
На підставі вищевказаного акту про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0188490712 від 24.04.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 гривень.
Разом з тим, за наслідками розгляду поданих ТОВ «Новомосковський посуд» заперечень, ГУ ДПС у Дніпропетровській області призначено додаткову перевірку.
Позивач вважаємо, що висновки, які викладені у акті про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства України та фактичним обставинам, а прийняте на підставі зазначеного акту податкове-повідомлення рішення № 0188490712 від 24.04.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 грн. є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на таке.
Товариство зазначає про те, що в межах проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області направляло запити № 1 від 28.02.2024 року, № 2 від 08.03.2024 року, № 3 від 12.03.ч2024 року, № 4 від 14.03.2024 року, № 5 від 15.03.2024 року, № 6 від 18.03.2024 року.
У відповідь на отримані запити ТОВ «Новомосковський посуд» неодноразово надавало запитувану інформацію і документи, про що свідчать у тому числі листи з доданими до них документами вих. № 02-68 від 11.03.2024 року, вих. № 02-74 від 19.03.2024 року, вих. № 02-77 від 20.03.2024 року, а також електронні листи від 07.03.2024. року, від 08.03.2024 року, від 08.03.2024 року, від 08.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 12.03.2024 року, від 15.03.2024 року, від 15.03.2024 року, від 16.03.2024 року, від 17.03.2024 року, від 17.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року та запереченнях вих. № 21-124 від 19.04.2024 року. При цьому, ТОВ «Новомосковський посуд» надав запитувані документи згідно отриманих запитів податкової служби, у тому числі регістри бухгалтерського обліку (головна книга, журнал операцій, відомість по контрагентам, сальдо та обороти, відомість розрахунків, відомість основних засобів, оборотна-сальдова відомість по рахункам, оборотна-сальдова відомість по субрахункам, матеріали проведеної інвентаризації активів та зобов'язань). В акті перевірки описуються лише обороти по рахункам, а обороти по субрахункам не розкриті, хоча вони були надані.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області у акті про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року зазначається про ненадання регістрів бухгалтерського обліку з кореспонденції рахунків розгорнутих до субрахунків в розрізі контрагентів, детальний перелік яких наведено у запитах за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 року.
Тобто, вважають, що висновки зазначеного акту вказують на те, що надані документи не прийняті до уваги через їх форму.
Товариство вказують, про те, що вся запитувана інформація і документи надані під час перевірки у повному обсязі, у тому числі регістри бухгалтерського обліку з кореспонденції рахунків в розрізі контрагентів розгорнутих до субрахунків, серед яких відомості розрахунків та обороти по рахункам 361, 362, 631, 632 в розрізі контрагентів розгорнутих до субрахунків. Відповідно, ТОВ «Новомосковський посуд» веде бухгалтерський та податковий облік відповідає вимогам чинного законодавства України, у тому числі: Податковому кодексу України; Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року № 88; Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань І господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291; Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291; Методичним рекомендаціям по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 року № 356; П(С)БО та ін.
Таким чином, вважають, що висновки акту про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року є неповними, безпідставними і необґрунтованими та здійснені без належного дослідження наданих документів та без урахування усіх обставин, що мають істотне значення, а як наслідок спірне рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Окрім того, свідок головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" Зайченко В.І. надала пояснення суду про те, що всі документи запитувані податковим органом були надані товариством.
Вказала також, що надані документи відображають повну інформацію, у тому числі регістри бухгалтерського обліку з кореспонденції рахунків в розрізі контрагентів розгорнутих до субрахунків, серед яких відомості розрахунків та обороти по рахункам 361, 362, 631, 632 в розрізі контрагентів розгорнутих до субрахунків.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають, що згідно п. 44.6 ст. 44 Кодексу у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно п.121.1 ст.121 Кодексу незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Вказують, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності надання первинних документів та наслідках їх ненадання.
Пункт 44.6 ст. 44 ПК України вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.
Вказують, що схожі позиції Верховний Суд висловлював у постановах від 25.08.2022 року по справі № 826/15890/18, від 29.08.2018 року по справі №815/2119/17, від 31.01.2020 року по справі № 826/15328/18, від 18.03.2020 року по справі № 804/708/16, від 09.10.2019 року по справі № 808/9397/13-а, від 20.03.2020 року по справі № 2а-9423/12/2670.
Наведені висновки суду вказують на те, що вже існує стала позиція Верховного Суду щодо необхідності надання первинних документів саме під час проведення перевірки. Також суди сходяться у тому, що ненадання первинних документів прирівнюється до їх відсутності, а як наслідок контролюючий орган має повне право робити висновки про безпідставність формування відомостей у податковій звітності.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Згідно матеріалів справи, на підставі направлень на проведення перевірки від 27.02.2024 року №1369, 1370, 1371 виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області та наказу від 20.02.2024 №622-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД» (код ЄДРПОУ 33905850), згідно з п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) головним державним інспектором відділу перевірок у сфері агропромислового комплексу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області, головним державним інспектором відділу перевірок у сфері агропромислового комплексу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській та головним державним інспектором відділу перевірок у сфері агропромислового комплексу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД» (код ЄДРПОУ 33905850), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 12 997 514 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 1 824 363 грн., з урахуванням періодів формування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
Копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.02.2024 №622-п вручено 28.02.2024 року особисто під розпис головному бухгалтеру ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД».
Встановлено, що в ході проведення перевірки підприємству ТОВ «Новомосковський посуд» вручено такі запити, зокрема: Запит №1 від 28.02.2024 (вручено 28.02.2024 року головному бухгалтеру) щодо надання інформації та первинних документів для проведення перевірки. Запит №2 від 08.03.2024 (вручено 08.03.2024 року головному бухгалтеру) щодо надання інформації та первинних документів для проведення перевірки. Термін надання документів до 15-00 11.03.2024. Запит №4 від 14.03.2024 (вручено 14.03.2024 головному бухгалтеру) щодо надання інформації та первинних документів для проведення перевірки. Термін надання документів 15.03.2024 року. Запит №6 від 18.03.2024 (вручено 18.03.2024 року головному бухгалтеру) щодо надання інформації та первинних документів для проведення перевірки. Термін надання документів до 12-00 19.03.2024 року.
Однак, згідно матеріалів перевірки, у порушення п. 85.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями)станом на 17-00 годин 19.03.2024 року ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД» у відповідь на вказані запити не надано у повному обсязі пояснення та первинні документи, перелік яких зазначено у запитах, а саме: регістри бухгалтерського обліку за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 окремо та помісячно, оборотно-сальдова відомість по всім рахункам, журнали-ордери (обороти рахунка) з кореспонденцією рахунків розгорнутою до субрахунків в розрізі контрагентів по рахункам 10 «Основні засоби», 103 «Будинки та споруди», 104 «Машини та обладнання», 106 «Інструменти, приладдя та інвентар», 109 «Інші основні засоби», 112» Малоцінні необоротні матеріальні активи», 115 «Інвентарна тара», 125 «Авторське право», 127 «Інші нематеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції», 20 «Виробничі запаси» (з субрахунками), 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 23 «Виробництво» (з субрахунками), 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова продукція», 281 «Товари на складі», 301 «Готівка в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 377 «Розрахунки з різними дебіторами», 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 70 «Дохід від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи» в розрізі видів доходів, 79 «Фінансовий результат»,, 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 95 «Фінансові витрати», 97 «Інші витрати».
Окрім того, ТОВ «Новомосковський посуд» у відповіді від 19.03.2024 року №02-74 на запити, зазначили про таке: «З 01.04.2019 року ТОВ «Новомосковський посуд» використовує у своїй діяльності програмне забезпечення IT Enterprise, в якому формування журналів -ордерів по рахунках ні помісячно ні за періоди не передбачено».
Згідно матеріалів справи, Підприємством ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД» на запити надані під час перевірки надано регістри бухгалтерського обліку за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 року без кореспонденції рахунків розгорнутих до субрахунків в розрізі контрагентів, що не відповідають Закону України від 16.07.1999 року №996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) та інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 та не дають можливості встановити використання приданих матеріалів/товарів/робіт/послуг у господарській діяльності підприємства.
Враховуючи наведене, контролюючий орган дійшов до висновку, що у порушення п.85.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями) станом на 12-00 годин 19.03.2024 року ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД» у відповідь на запит від 18.03.2024 №6 ненадано на думку податкового органу у повному обсязі регістри бухгалтерського обліку за період з 01.04.2019 по 31.12.2023 року з кореспонденції рахунків розгорнутих до субрахунків в розрізі контрагентів, детальний перелік яких зазначено у запиті, про що складено акт від 19.03.2024 №542/04-36-07-12/33905850 «Про ненадання документів та пояснень до перевірки ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД» (податковий номер 33905850).
Не погодившись з висновками, у тому числі акта від 19.03.2024 року, відповідно до положень ст. 86 Податкового кодексу України ТОВ «Новомосковський посуд» подано заперечення вих. № 21-124 від 19.04.2024 року, у яких висловлено незгоду з висновками, викладеними, у тому числі здійснених у акті перевірки про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року, при цьому посилаючись на те, що ТОВ «Новомосковський посуд» надав запитувані документи згідно отриманих запитів податкової служби, у тому числі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку (головна книга, журнал операцій, відомість по контрагентам, сальдо та обороти, відомість розрахунків, відомість основних засобів, оборотна-сальдова відомість по рахункам, оборотна-сальдова відомість по субрахункам, матеріали проведеної інвентаризації активів та зобов'язань). Посилаючись також на те, що надані документи, у тому числі регістри бухгалтерського обліку , не були належним чином досліджені, проаналізовані та описані в акті перевірки, що свою чергу вказує на те, що перевірка фактично проведена поверхнево, оскільки документи, надані підприємством на підтвердження правомірності відображення у податковій декларації з ПДВ за грудень 2023 року сум від'ємного значення з ПДВ та заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ належним чином не були досліджений податковим органом.
Однак, на підставі висновків Акту перевірки №542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0188490712 від 24.04.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 гривень.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та відповідно рішенням про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, щокожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до пункту 2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).
При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов'язань).
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
У свою чергу, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом з матеріалів справи було встановлено зміст цих господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок виконання поставок, обсяги і зміст, мету придбання та досліджено первинні бухгалтерські документи.
Оформлення договірних відносин між суб'єктами господарювання регламентується Цивільним кодексом України від 19.01.2003 №435-ІV (зі змінами та доповненнями, далі - ЦК), так:
Відповідно до статей 626, 629 - договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 ст.628, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір поставки (купівлі-продажу) - відповідно до частини 2 ст.712, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ст.662 ЦК продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору.
Договір про виконання робіт (надання послуг) - відповідно до ст.901, 902 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
На підставі вищевикладеного, у разі укладання договорів між підприємствами, основні положення та вимоги, зазначені в таких договорах, є обов'язковими для виконання для усіх сторін договірних зобов'язань, у т.ч. і залучення інших підприємств для виконання договірних зобов'язань.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Беручи до уваги наведені приписи законодавства та розглядаючи правомірність прийняття відповідачем спірного ППР №0188490712 від 24.04.2024 року, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Так, згідно матеріалів справи, висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що ТОВ «Новомосковський посуд» не надано регістри бухгалтерського обліку за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 року та не дають можливості встановити використання придбаних матеріалів/товарів/робіт/послуг у господарській діяльності підприємства. Зазначається про неможливість встановити факт реальності використання сировини та матеріалів (виробничих запасів) у процесі виробництва при виготовленні емальованого посуду та як наслідок використання їх у господарській діяльності підприємства. Підставою для висновку щодо відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних є висновок податкового органу про не використання сировини та матеріалів у господарській діяльності.
Отже, згідно долучених до матеріалів справи перевірки, відповідач дійшов до висновку, що підприємством ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД» на запити надані під час перевірки надано регістри бухгалтерського обліку за період з 01.04.2019 по 31.12.2023 року без кореспонденції рахунків розгорнутих до субрахунків в розрізі контрагентів, що не відповідають Закону України від 16.07.1999 року №996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) та інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 та не дають можливості встановити використання приданих матеріалів/товарів/робіт/послуг у господарській діяльності підприємства.
Тому, податковий орган дійшов до висновку, що в порушення п. 85.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями) станом на 12-00 годин 19.03.2024 року ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД» у відповідь на запит від 18.03.2024 №6 не надано у повному обсязі регістри бухгалтерського обліку за період з 01.04.2019 по 31.12.2023 року з кореспонденції рахунків розгорнутих до субрахунків в розрізі контрагентів, детальний перелік яких зазначено у запиті, про що складено акт від 19.03.2024 №542/04-36-07-12/33905850 «Про ненадання документів та пояснень до перевірки ТОВ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД».
На підставі вищевказаного акту про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0188490712 від 24.04.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 гривень.
Слід вказати, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, показаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.3. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.
Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Кодексу у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Пункт 85.2 статті 85 Кодексу вказує, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Пунктом 85.6 ст. 85 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.
Так, судом встановлено, що в межах проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області направляло запити № 1 від 28.02.2024 року, № 2 від 08.03.2024 року, № 3 від 12.03.ч2024 року, № 4 від 14.03.2024 року, № 5 від 15.03.2024 року, № 6 від 18.03.2024 року.
У відповідь на отримані запити ТОВ «Новомосковський посуд» неодноразово надавало запитувану інформацію і документи, про що свідчать у тому числі листи з доданими до них документами вих. № 02-68 від 11.03.2024 року, вих. № 02-74 від 19.03.2024 року, вих. № 02-77 від 20.03.2024 року, а також електронні листи від 07.03.2024. року, від 08.03.2024 року, від 08.03.2024 року, від 08.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 11.03.2024 року, від 12.03.2024 року, від 15.03.2024 року, від 15.03.2024 року, від 16.03.2024 року, від 17.03.2024 року, від 17.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року, від 18.03.2024 року та запереченнях вих. № 21-124 від 19.04.2024 року.
ТОВ «Новомосковський посуд» надав документи згідно отриманих запитів податкової служби, у тому числі регістри бухгалтерського обліку (головна книга, журнал операцій, відомість по контрагентам, сальдо та обороти, відомість розрахунків, відомість основних засобів, оборотна-сальдова відомість по рахункам, оборотна-сальдова відомість по субрахункам, матеріали проведеної інвентаризації активів та зобов'язань).
Незважаючи на це ГУ ДПС у Дніпропетровській області у акті про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року посилаються на ненадання регістрів бухгалтерського обліку з кореспонденції рахунків розгорнутих до субрахунків в розрізі контрагентів, детальний перелік яких наведено у запитах за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 року.
ТОВ «Новомосковський посуд» в судовому засіданні надали пояснення про те, що товариство веде бухгалтерський та податковий облік відповідає вимогам чинного законодавства України, у тому числі: Податковому кодексу України; Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року № 88; Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань І господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291; Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291; Методичним рекомендаціям по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 року № 356; П(С)БО та ін.
Згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Аналогічні положення містяться в Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 року №356.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; змістта обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, змістта обсяг господарської операції тощо.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Первинні документи, складені при здійсненні господарських операцій, відповідають вимогам, передбаченим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Водночас, жодних зауважень до їх оформлення матеріали проведеної перевірки не містять.
За змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Враховуючи наведене, слід дійти до висновку, що висновки здійснені податковим органом в акті про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки № 542/04-36-07-12/33905850 від 19.03.2024 року є неповними, оскільки здійснені без належного обґрунтування наданих документів та без урахування усіх обставин, що мають істотне значення, як наслідок прийняте на підставі такого акту спірне рішення підлягає визнанню протиправним та відповідно скасуванню.
Отже, оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ходу судового розгляду справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування ППР.
Щодо розплоду судових витрат.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування ППР - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0188490712 від 24.04.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 гривень.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул. Сучкова, 115, код ЄДРПОУ 33905850).
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 06.02.2025 року.
Суддя В.В. Ільков