02 вересня 2024 рокуСправа №160/15600/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
17.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень військова частина НОМЕР_1 код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу ОСОБА_1 додаткової винагороди до 100 000 (сто тисяч) грн., за період часу з 01.03.2023 року та до 20.02.2024 року, у зв'язку з тим, що останній приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у тому числі за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення позивача з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень військову частину НОМЕР_1 код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 вищезазначену додаткову винагороди до 100 000 (сто тисяч) гривень, за період часу з 01.03.2023 року та до 20.02.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у період з 01.03.2023 року та до 20.02.2024 року відповідачем додаткова щомісячна винагорода у збільшеному до 100 000 грн розмірі, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, йому не виплачувалась. Таку бездіяльність відповідача, вважає протиправною та такою, що суперечить встановленим чинним законодавством України нормам.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду, 26.06.2024 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 відкрито провадження у справі № 160/15600/23 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
11.07.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що в період з 05.11.2022 по 25.11.2023 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Так, позивач зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення з 28.11.2023, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.11.2023 № 341. Таким чином, грошове забезпечення позивачу в період з 01.03.2023 по 25.11.2023 виплачувалось за місцем перебування останнього на грошовому забезпеченні, а саме військовою частиною НОМЕР_4 . Отже, враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача до військової частини НОМЕР_1 за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 , а саме з 01.03.2023 по 25.11.2023, не підлягають задоволенню так як військова частини НОМЕР_1 не є належним відповідачем. Крім того, з 30.11.2023 по 07.02.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з захворюванням, тому згідно із пунктом 11 розділу XXXIV Порядку № 260, період перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зв'язку з захворювання не підлягає компенсації додаткової винагороди на період воєнного стану в розмірі 100 000 грн. Аналізуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що посилання позивача на протиправну невиплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану у пропорційному розрахунку в розмірі 100 000 грн за час перебування останнього на стаціонарному лікуванні у зв'язку з захворювання, є безпідставними.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що з 05.11.2022 року по 25.11.2023 року, ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на підставі Указу президента України від 24.02.2022 року №69/2022, у складі військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України (Далі по тексту - Відповідач), та знаходився у зоні проведення бойових дій, де виконував бойові завдання в зоні ведення бойових дій під час захисту Батьківщини.
Зазначене підтверджується записами у військовому квитку.
30.12.2022 року в період 10:35-12:57, під час виконання завдання в 3 км західніше населеного пункту ЧЕРВОНОПОПІВКА, Кремінського району, Луганської області, під час оборонного бою за РОП 518.1, позивач отримав контузію. Зазначене підтверджується первинною медичною карткою за Формою 100 від 01.01.2023 року, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 735 від 03.04.2023 року, довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 2800 від 25.11.2023 року.
З 07.01.2023 року по 13.01.2023 року, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «ЧУТІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», що підтверджується виписним епікризом № 96 від 13.01.2023 року.
З 13.01.2023 року по 01.02.2023 року, позивач знаходився на лікуванні у КП «КРОШ для ветеранів війни» ПОР, зазначене підтверджується медичною випискою № 71 від 01.02.2023 року.
З 04.02.2023 року по 23.02.2023 року, позивача знаходився на лікуванні у КП «Криворізькій клінічній лікарні № 2» КМР, зазначене підтверджується медичною випискою № 23ПО2993 від 23.02.2024 року.
23.02.2023 року, позивачу проведено медичний огляд ВЛК, відповідно до довідки №322 від 23.02.2023 року, захворювання Так пов'язане з проходженням військової служби, та на підставі ст. 65 графи ІІ Розкладу хвороб ПОТРЕБУВАВ ВІДПУСТКИ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я НА ТРИДЦЯТЬ КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ. Зазначене підтверджується відповідною довідкою ВЛК № 322 від 23.02.2023 року.
З 27.03.2023 року по 24.04.2023 року, позивач знаходився на лікуванні у КП «Криворізькій клінічній лікарні № 2» КМР, зазначене підтверджується медичною випискою № 23ПО7411 від 24.04.2024 року.
21.04.2023 року, позивачу проведено медичний огляд ВЛК, відповідно до довідки №682 від 21.04.2023 року, захворювання Так пов'язане з проходженням військової служби, та на підставі ст. 65 графи ІІ Розкладу хвороб, позивач ПОТРЕБУВАВ ВІДПУСТКИ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я НА ТРИДЦЯТЬ КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ. Зазначене підтверджується відповідною довідкою ВЛК № 682 від 21.04.2023 року.
З 11.05.2023 року по 07.06.2023 року, позивач перебував на лікуванні у КП «Криворізькій клінічній лікарні № 2» КМР, зазначене підтверджується медичною випискою №23П11402 від 07.06.2023 року.
07.06.2023 року, позивачу проведено медичний огляд ВЛК, відповідно до довідки №682 від 21.04.2023 року, захворювання Так пов'язане з проходженням військової служби, та на підставі ст. 65 графи ІІ Розкладу хвороб, позивач ПОТРЕБУВАВ ВІДПУСТКИ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я НА ТРИДЦЯТЬ КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ. Зазначене підтверджується відповідною довідкою ВЛК № 894 від 07.06.2023 року.
24.07.2023 року, позивачу проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_5 , відповідно до довідки ВЛК позивача визнано обмежено придатним до військової служби, зазначене підтверджується довідкою ВЛК № 8815 від 24 липня 2023 року.
З 01.08.2023 року по 15.08.2023 року, позивач знаходився на лікуванні у КП «Криворізькій клінічній лікарні № 2» КМР, зазначене підтверджується медичною випискою №23П18772/764 від 15.08.2023 року.
З 16.08.2023 року по 14.09.2023 року, позивач знаходився на лікуванні у КНП «Криворізька міська лікарня № 16» КМР, зазначене підтверджується випискою із історії хвороби № 165313 від 14.09.2023 року.
14.09.2023 року, позивачу проведено медичний огляд ВЛК, на підставі статті 65 графи ІІ Розкладу хвороб, позивач ПОТРЕБУВАВ ВІДПУСТКИ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я НА ТРИДЦЯТЬ КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ. Зазначене підтверджується відповідною довідкою ВЛК № 625 від 14.09.2023 року.
17.10.2023 року, за рішення ВЛК, позивач потребував стаціонарного лікування у в/ч НОМЕР_5 . З 23.10.2023 року по 20.11.2023 року, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у Державній установі «Інститут Гастроентерології Національної академії медичних наук України», зазначене підтверджується довідкою № 71 від 20.11.2023 року та виписним епікризом № 2861 від 20.11.2023 року.
25.11.2023 року, за наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 25 листопада 2023 року, позивача призначено до 90 ЗАПАСНОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 .
Зазначене підтверджується витягом із наказу № 340 від 25.11.2023.
З 30.11.2023 року по 04.12.2023 року, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у «Міській клінічній лікарні №6» Дніпропетровської міської ради, зазначене підтверджується медичною випискою № 1777923 від 04.12.2023 року.
З 04.12.2023 року по 12.12.2023 року, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у відокремленому структурному підрозділі «Університетська лікарня» Дніпропетровського державного медичного університету, вул. Титова, 29, зазначене підтверджується випискою № 9854 від 12.12.2023 року.
З 12.12.2023 року по 15.12.2023 року, позивач знаходився на лікуванні у КП «Криворізькій клінічній лікарні № 2» КМР, зазначене підтверджується медичною випискою №23П 31492 від 15.12.2023 року.
З 12.12.2023 року по 07.02.2024 року, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Криворізька міська лікарня № 16» КМР, зазначене підтверджується виписним епікризом № 168418 від 07.02.2024 року.
20.02.2024 року, за наказом командира військової частини НОМЕР_1 №32 - РС від 20.02.2024 року, позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово- лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6- 12 місяців), позивач вважається таким, що справи та посаду здав 06.03.2024 року, і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, позивач не погоджуючись з бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 01.03.2023 року та до 20.02.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постанова №168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачала у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів військовослужбовцями права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил передбачала отримання додаткової винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.
У контексті наведеного відслідковується, що сам факт виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.
За таких обставин, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 абзацом 8 пункту 10 якого передбачені підстави, наявність яких позбавляє права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 в розмірі 100 000 грн чи 30 000 грн.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацом 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини,
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.
Приймаючи до уваги наведені приписи законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач у період з 05.11.2022 по 25.11.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
В свою чергу, позивач зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення з 28.11.2023, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.11.2023 № 341.
Таким чином, грошове забезпечення позивачу в період з 01.03.2023 по 25.11.2023 виплачувалось за місцем перебування останнього на грошовому забезпеченні, а саме військовою частиною НОМЕР_4 .
Отже, враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача до військової частини НОМЕР_1 за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 , а саме з 01.03.2023 по 25.11.2023, не підлягають задоволенню.
Крім того, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2023 № 343, молодший сержант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , сержант резерву 2 запасного взводу 90 запасної роти, вибув на лікування з “30» листопада 2023 року у Комунальне некомерційне підприємство “Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради (місто Дніпро).
Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 1777923, позивач з 30.11.2023 по 04.12.2023, знаходився на стаціонарному лікуванні у «Міській клінічній лікарні № 6» Дніпропетровської міської ради, з діагнозом: хронічний панкреатит ст. загострення; больовий синдром, остеохондроз хребта з корінцевим синдромом , спондилоартроз з протрузією між хребцевих дисків.
Відповідно до виписки № 9854 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 з 04.12.2023 по 12.12.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Хронічний панкреатит у фазі загострення після панкреонекрозу від 11.05.2023р. з больовим синдромом з переважним ураженням голівки підшлункової залози та ознаками деструкції, ускладненного ділятацією вірсунгової протоки. Хронічний безкам'яний холецистит. Дискогенна раликулопатія S1.L5, С7 справа зі стійким больовим, м'язово-тонічним синдромами. СПО (16.02.23) інтерламінарна дискектомія L4-L5 ліворуч. СПО (06,04,23) інтерламінарна дискектомія LA-L5 ліворуч, видалення рецидиву. Порушення статико-динамічної функції хребта другого ступеня. Остеоходроз шийного, поперекового відділів, Грижа С5-С6, пролабування лисків С6-С7 грижа L4-LS. протрузія L-4-LS.
Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №23 П31492 КП «Криворізька міська лікарня № 2» Криворізької міської ради, позивач з 12.12.2023 по 15.12.2023 проходив лікування з діагнозом: хронічний панкреатит, фаза загострення, після панкреонекрозу від 11.05.2023, з больовим і диспептичним синдромами, з переважним ураженням підшлункової залози та ознаками деструкції, ускладненого дилапацією вірсунгової протоки.
З 12.12.2023 по 07.02.2024 згідно виписного епікризу із історії хвороби стаціонарного хворого № 168418 КНП «Криворізька міська лікарні № 16» Криворізької міської ради, гастроентерологічного відділення, молодший сержант ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: хронічний паренхіматозний панкреатит, рецидивуюча течія з больовим синдромом та диспептичним синдромом, ексреторною недостатністю функцій ПЗ, фаза загострення; стан після оперативного лікування гострого деструктивного панкреатиту та ферментованого перитоніту; вірсугоділятація; хронічний безкамяний холецистит фаза загострення; кила СОД; ГЕРХ; хронічний ерозитивний гастродуоденіт, фаза загострення СПК за смішаним типом, спайкова хвороба ОЧП, занепад харчування 1 ст. медикаментозний риніт.
Так, позивач у позовній заяві наголошує, що військовослужбовці Збройних Сил України маю право на грошову компенсацію після поранення отриманого на полі бою. Під час лікування за поранення зберігається виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.
Також позивач зазначає, що всупереч та ігноруючи норми діючого законодавства України, а саме постанови КМУ №168, відповідачем, позивачу, до теперішнього часу протиправно не нарахована та не виплачена додаткова винагорода до 100 000 грн., у зв'язку з тим, що останній приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у тому числі за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення позивача з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Згідно із пунктом 11 розділу XXXIV Порядку № 260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Приймаючи до уваги наведене вище, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що відповідно до медичних документів наданих позивачем до позовної заяви згідно діагнозів, зазначено, що останній перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з захворюванням, тому згідно із пунктом 11 розділу XXXIV Порядку № 260, період перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зв'язку з захворювання не підлягає компенсації додаткової винагороди на період воєнного стану в розмірі 100 000 грн.
Тож, можна зробити висновок, що посилання позивача на протиправну невиплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану у пропорційному розрахунку в розмірі 100 000 грн за час перебування останнього на стаціонарному лікуванні у зв'язку з захворювання, є безпідставними.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку що у відповідача не було підстав для виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 01.03.2023 по 20.02.2024.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведена правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко