13 січня 2025 рокуСправа №160/26269/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/26269/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
01.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.09.2024 року № 046150016095 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.09.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.09.2024 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.09.2024 року № 046150016095 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з підстав відсутності необхідного пільгового стажу, зокрема не зараховано період вказаний в довідці, з 22.11.2019 по 25.02.2020, у зв'язку з встановленою невідповідністю займаних посад з даними трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.12.1994. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки спірний період роботи за списком №1 підтверджується, зокрема записами в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, наказом від 17.06.2024 року №55-1026.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26269/23. Розглядати справу ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечуючи проти позовних вимог, 29.10.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано відзив на позовну заяву, в якому воно просило у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що згідно з наданими документами, вік заявника на дату звернення становить 50 років 1 день, страховий стаж 30 років 9 місяців 25 днів, саж роботи за Списком №1 становить 9 років 8 місяців 12 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком №1 зараховано періоди роботи згідно довідки від 17.06.2024 №55-1026, яка підтверджує наявний стаж роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній з врахуванням проведених атестацій робочих місць за 2000-2020. Однак, до пільгового стажу не враховано період, вказаний в довідці, з 22.11.2019 по 25.02.2020 в зв'язку з встановленою невідповідністю займаних посад з даними трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.12.1994. Згідно записів трудової книжки наказом від 04.04.2019 №342/к заявника переведено на посаду заступника начальника цеху по підготовці виробництва, а в довідці протягом цього періоду вказана посада “старший майстер основної виробничої дільниці, який здійснює безпосередню організацію та контроль за виконанням робіт під час технологічних процесів у зазначених виробництвах». Отже рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, прийнято згідно норм чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року залучено до участі у справі № 160/26269/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідачу копію позовної заяви з додатками та ухвалу суду від 04.11.2024 року було направлено в його електронний кабінет та отримано останнім 04.11.2024 року, однак відповідач не скористався свої правом на подання відзиву на позовну заяву та відзиву на позовну заяву не надав.
14.11.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду було надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 10.09.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та прийнято рішення від 17.09.2024 року № 046150016095, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У рішенні зазначено, що згідно з наданими документами страховий стаж становить 30 років 9 місяців 25 днів, вік заявника на дату звернення 50 років, стаж роботи за Списком №1 становить 9 років 8 місяців 12 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком №1 зараховано періоди роботи згідно довідки від 17.06.2024 №55-1026, яка підтверджує наявний стаж роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній з врахуванням проведених атестацій робочих місць за 2000-2020 р.р. Однак, до пільгового стажу не враховано період, вказаний в довідці, з 22.11.2019 по 25.02.2020 в зв'язку з встановленою невідповідністю займаних посад з даними трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.12.1994. Згідно записів трудової книжки наказом від 04.04.2019 №342/к заявника переведено на посаду заступника начальника цеху по підготовці виробництва, а в довідці протягом цього періоду вказана посада “старший майстер основної виробничої дільниці, який здійснює безпосередню організацію та контроль за виконанням робіт під час технологічних процесів у зазначених виробництвах». За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу, не зараховано період з 26.12.1994 по 28.11.1996 да даними трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.12.1994 в зв'язку з наявним виправленням дати прийняття та дати наказу на прийняття, яке не завірене у встановленому порядку.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і даним списком передбачена розділом IIІ «Чорна металургія» і за результатами атестації робочих місць.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 26.12.1994 року ОСОБА_1 , вбачається наступна інформація про працю позивача у спірний період:
- запис №14 від 25.02.2005 року - прийнятий до ПАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» машиністом розливальної машини, розпорядження №7 від 24.02.2005 року;
- запис №25 від 04.04.2019 року - переведено на посаду заступника начальника цеху по підготовці виробництва доменного цеху №2, наказ №342/п від 04.04.2019 року;
- запис №27 від 26.02.2020 року - переведений на посаду старшого майстра основної виробничої дільниці, який здійснює безпосередню організацію та контроль за виконанням робіт під час технологічних процесів у зазначених виробництвах, наказ №195/п від 26.02.2020 року.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не зараховує період роботи з 22.11.2019 року по 25.02.2020 року в зв'язку з встановленою невідповідністю займаних посад з даними трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.12.1994, згідно записів трудової книжки наказом від 04.04.2019 №342/к заявника переведено на посаду заступника начальника цеху по підготовці виробництва, а в довідці протягом цього періоду вказана посада “старший майстер основної виробничої дільниці, який здійснює безпосередню організацію та контроль за виконанням робіт під час технологічних процесів у зазначених виробництвах».
Суд вказує, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а, від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Водночас, за змістом наведених норм відповідальним за заповнення трудової книжки є уповноважений орган.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 р. у справі №754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Поряд із цим суд зауважує, що особа не може відповідати за правильність та повноту оформлення її трудової книжки та бухгалтерських документів уповноваженою особою і, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини уповноваженого органу не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах або обрахунку страхового стажу.
Висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 р. по справі №687/975/17.
При цьому, суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи стосовно якої її оформлено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Також приписами пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17.06.2024 року № 55-1026 ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», доменний цех №2, виробництво доменне, зокрема в періоди з 22.11.2019 року по 31.12.2019 року, з 01.01.2020 року по 31.01.2020 року, з 01.02.2020 року по 25.02.2020 року старшим майстром основної виробничої дільниці, який здійснює безпосередню організацію та контроль за виконанням робіт під час технологічних процесів у зазначених виробництвах, що передбачено списком № 1, розділ III, підрозділ 6, згідно зі списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 461 (зі змінами до Списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №708 від 14.08.2019).
Суд, дослідивши вказану довідку дійшов висновку, що вона містить посилання на підстави видачі, щодо наказів з особового складу та атестації робочих місць, містить печатку підприємства та всі необхідні реквізити.
Крім того, довідка містить конкретні відомості, визначені Порядком №637, чинними на даний час та на момент видачі довідки, а саме про період роботи позивача, посаду, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списку, до яких включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, факт перебування позивача на роботі, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується відповідною уточнюючою довідкою.
Окрім того, суд звертає увагу, що орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а.
Суд, оцінюючи допустимість трудової книжки позивача, як доказу в підтвердження його пільгового стажу, враховує, що відповідач не навів жодного аргументу, який би вказував на невідповідність трудової книжки позивача чи записів у ній вимогам чинного законодавства або довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірного періоду роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки.
Окрім того, відповідач має можливість та зобов'язаний враховувати дані індивідуальних відомостей про застраховану особу, які у випадку позивача містять відомості по спеціальному стажу за весь спірний період по коду підстави для облікуЗП3013А1 що віднесено до списку №1.
Таким чином, період з 22.11.2019 року по 25.02.2020 року в якому позивач працював в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є підтвердженим та підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Отже, при розгляді заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1 суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не було повністю досліджено всі надані позивачем документи на підтвердження його пільгового стажу роботи, не було зараховано до пільгового стажу окремі періоди його роботи, що свідчить про необґрунтованість такого рішення та необхідність його скасування.
Щодо вимоги позивача про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
В даному випадку, відповідач розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не розглянув належним чином документи надані на підтвердження пільгового стажу та неврахував такий пільговий стаж без зазначення причин його неврахування, передчасно дійшов висновку про відмову у призначенні пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.02.2024 року по справі 500/1216/23.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як було зазначено вище, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія на пільгових умовах за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, позивач в позовних вимогах просить призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.09.2024 року.
Натомість, позивач в позовній заяві в обгрунтування позовних вимог посилається на пункт 2 частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку, враховуючи вимоги частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.09.2024 року № 046150016095 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу за списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 22.11.2019 року по 25.02.2020 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2024 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду роботи та з урахуванням висновків суду.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 27.09.2024 року.
Отже, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, оскільки саме цим суб'єктом владних повноважень порушено права позивача оскаржуваним рішенням.
Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у черговій щорічній відпустці з 30.12.2024 року по 10.01.2025 року, рішення ухвалено 13.01.2025 року у перший робочий після відпустки день.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців,15, код ЄДРПОУ 20551088), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.09.2024 року № 046150016095 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 22.11.2019 року по 25.02.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2024 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду роботи з 22.11.2019 року по 25.02.2020 року та з урахуванням висновків суду.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська