за результатами вирішення заяви про відвід судді
10 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/891/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву-клопотання №1 представника позивача про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Стецика Н.В. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Чернеш Дмитро Сергійович (далі - Чернеш Д.С.), в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України (далі - МО України), Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) з позовними вимогами про:
1. Визнати протиправними дії з 30.10.2022 по 15.11.2024 включно: МО України, в/ч НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_1 щодо неналежних: алгоритму розрахунку грошової компенсації за невикористаних основних та додаткових відпусток за 2022-2024 роки; індексації грошового забезпечення; нарахування та виплати грошового забезпечення; речового забезпечення; нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно; нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією за постановою Кабінету Міністрів України № 460 від 17.09.2014 (з відповідними змінами); нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки; нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки; нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 30.10.2022 по 15.11.2024 включно; нарахування та виплати середнього заробітку(середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні.
2. Зобов'язати в/ч НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення із: застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 30.10.2022 по 31.12.2022 включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", починаючи з 30.10.2022, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
3. Зобов'язати в/ч НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення із: застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", починаючи з 01.01.2023, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
4. Зобов'язати в/ч НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення із: застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 01.01.2024 по 15.11.2024 включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", починаючи з 01.01.2024, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
5. Зобов'язати в/ч НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення із врахуванням: додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 30.10.2022 по 15.11.2024 включно у розмірі 100000,00 грн щомісячно; індексації грошового забезпечення; з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" , починаючи з 30.10.2022, з врахуванням фактично виплачених сум, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
6. Зобов'язати в/ч НОМЕР_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 460 від 17.09.2014 (з відповідними змінами) належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення(посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення(підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення) за кожний повний календарний місяць служби, а саме за 32 (тридцять два) повних місяців служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення(посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення(підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
7. Зобов'язати в/ч НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за: 60 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки; 28 невикористаних днів відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки; з розрахунку грошового забезпечення(посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення(підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
8. Зобов'язати в/ч НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
9. Зобов'язати в/ч НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з 15.11.2024 по день набрання рішенням суду законної сили включно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
10. Стягнути солідарно з МО України та в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 100000,00 грн (сто тисяч гривень).
11. Зобов'язати Міністерство оборони України та в/ч НОМЕР_1 подати до суду звіт про повне виконання судового рішення протягом 10 (десяти) денного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Стецика Н.В. від 03.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишено без руху та встановлено десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Представником позивача, ОСОБА_2 , 07.02.2025 подано заяву-клопотання №1 про забезпечення передачі справи для розгляду до "Суду, встановленого законом", яка мотивована тим, що суддя Стецик Н.В.. здійснює штучні перепони у доступі до правосуддя, а також проявляє дискримінаційне ставлення до ОСОБА_2 , яке, на його думку, є відвертою упередженістю.
Вказані аргументи обґрунтовує беззаперечним відкриттям проваджень по подібним формам позовних заяв у справах №160/25877/24, №160/23061/24, №160/13781/24, №160/15024/24, №160/21725/24.
Відтак, таке дискримінаційне ставлення уважає відвертою упередженістю судді Стецика Н.В., а тому наполягає на безумовному відводі судді та передачі справи до "суду, встановленого законом".
Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд, дослідивши подану представником позивача заяву-клопотання про відвід судді Стецика Н.В. у даній справі, з'ясувавши мотиви зазначені заявником у заяві-клопотанні, уважає, що ОСОБА_2 не наведено і не доведено підстав, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи. Також відсутні інші обставини, які б могли викликати сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року№475/97-ВР) гарантує право кожного на справедливий суд, що передбачає розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
В КАС України інститут відводу (самовідводу) судді, що має на меті гарантування безсторонності суду, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, передбачений статтями 36, 37 КАС України, якими визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Підстава, визначена пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України для відводу судді є оціночною категорією.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу. Відвід судді як одна із гарантій права на справедливий суд повинен ґрунтуватися на очевидних обставинах, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності при розгляді конкретної справи. Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
При вирішенні заяви про відвід судді, суддя вважає за необхідне зазначити, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності) як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" (справа №08692/79, рішення від 01.10.1982) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості; її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" (заява №10486/83) зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" (серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30 рішення від 24.02.1993) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Як вбачається із клопотання-заяви, єдиним аргументом Чернеша Д.С., який викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, є те, що, на його думку, суддею безпідставно винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, замість відкриття провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Однак аргументи заявника, в даному випадку, не є тим чинником, який об'єктивно може свідчити про упередженість та небезсторонність суду, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований у результатах розгляду справи.
В даному випадку заявником не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо упередженості судді щодо розгляду даної адміністративної справи та наявності інших підстав для відводу судді, визначених статтею 36 КАС України. Виникнення в учасника справи лише певних сумнівів щодо необ'єктивності та упередженості судді, без зазначення конкретних обставин та їх підтвердження належними доказами, не може бути підставою для відводу судді.
Незгода позивача із процесуальним рішенням суду, зокрема з ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 про залишення позовної заяви без руху не є в розумінні частини четвертої статті 36 КАС України підставою для відводу.
Жодних інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, представником позивача не наведено та суддею не встановлено.
Оскільки суддя дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, тому відповідно до вимог частини четвертої статті 40 КАС України заяву про відвід судді необхідно передати на вирішення іншому судді.
Керуючись статтями 36, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати необґрунтованим заявлений відвід судді Стецику Н.В. у справі №140/891/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Заяву-клопотання №1 представника позивача Чернеша Дмитра Сергійовича про відвід судді передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н. В. Стецик