м. Вінниця
07 лютого 2025 р. Справа № 120/8907/24
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу
08.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, у якому просив:
- визнати протиправним наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №870 від 13.06.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих співробітників ГУНП у Вінницькій області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського СРПП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані протиправністю наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №870 від 13.06.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих співробітників ГУНП у Вінницькій області» в частині застосування до поліцейського СРПП відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.
Ухвалою суду від 15.07.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
24.07.2024 року позивач вимоги вказаної ухвали виконав.
Ухвалою суду від 26.07.2024 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
09.08.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 20.01.2024 року поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старший сержант поліції Микуліч Петро Володимирович склав відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, за здійснення роздрібної торгівлі сигарет без отримання ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності.
Вказала, що згідно супровідного листа від 26.01.2024 року, до Барського районного суду Вінницької області направлено матеріали про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП ОСОБА_2 . Разом з тим, у поданих додатках відсутній відеозапис (СD-диск) із портативного відеореєстратора № 211836.
При цьому, відповідач зауважує, що позивач не звертався із рапортом про видачу відеозапису, що підтверджується відсутність відмітки у Журналі обліку.
Також зазначає, що постановою Барського районного суду Вінницької області від 16.02.2024 року провадження у справі №125/219/24 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито, у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, на думку відповідача, позивач допустив порушення ч. 1 ст. 251 КУпАП, а саме не виконав обов'язок щодо зібрання достатніх доказів факту здійснення господарської діяльності ОСОБА_2 , що призвело до закриття справи про адміністративне правопорушення.
Окрім того вказує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, до протоколу додається: акт вилучення, заявка, пояснення. Інформація щодо відеозапису чи портативного відеореєстратора на який здійснювався запис у протоколі відсутня.
Тобто, відповідач зауважує, що вказані обставини у своїй сукупності спростовують пояснення позивача, надані в рамках службового розслідування, щодо здійснення безперервної відеозйомки та доводи викладені у позові щодо зазначення про наявність у матеріалах справи відеозапису при складанні протоколу, а відтак підтверджується факт відсутності відповідного відеозапису та не здійсненні безперервної відеозйомки позивачем.
Враховуючи наведене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
19.08.2024 року позивач подав відповідь на відзив, у якій просив задовольнити його позовні вимоги.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Позивач проходить службу в поліції на посаді поліцейського СРПП відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
27.04.2024 року заступником начальника ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції Віктором Ковальчуком подано начальнику ГУНП у Вінницькій області доповідну записку "Про результати перевірки територіальних підрозділів поліції ГУНП у Вінницькій області" та запропоновано ініціювати проведення службового розслідування за виявленими фактами неналежної організації роботи за напрямками превентивної діяльності працівниками територіальних підрозділів поліції.
29.05.2024 року начальником ГУНП у Вінницькій області затверджено висновок за результатами службового розслідування за фактами неналежної організації роботи за напрямками превентивної діяльності у окремих територіальних підрозділах області, викладеними у доповідній записці заступника начальника ГУНП у Вінницькій області.
Пунктом 8 резолютивної частини даного висновку запропоновано: "За порушення вимог ст. 251 КУпАП, частини l, пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції У країни, пункту 5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, пункту 9 частини 6 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, що виразилось у недолучені необхідних доказів до матеріалів справи, не проведені відеозйомки під час виконання службових обов?язків, а саме при документуванні адміністративного правопорушення (протокол серії ВАД 31015), що призвело до подальшого закриття справи судом на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, крім того працівник поліції при надані пояснень проявив свою нещирість та надав неправдиві пояснення, керуючись статтями 11, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до поліцейського СРПП відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0105677) дисциплінарне стягнення у виді догани".
На підставі висновку службового розслідування, наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 13.06.2024 року №870 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих співробітників ГУНП у Вінницькій області» застосовано до поліцейського СРПП відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.
Вважаючи вказаний наказ протиправним та з метою його скасування, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено основні обов'язки поліцейського, зокрема, згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 зазначеного закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Згідно із частинами 1-5 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
З аналізу викладених вище норм убачається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, види дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування.
Згідно з частиною 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Згідно зі ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядок проведення службових розслідувань регулюється Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом МВС України №893 від 07.11.2018 (далі - Порядок).
Згідно із пунктом 1 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За приписами пункту 1 розділу ІІ вказаного Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
На виконання пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку, у разі коли за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що за порушення службової дисципліни до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі й сувора догана. Втім, застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами.
У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, а також встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.
З метою встановлення обставин можливого скоєння позивачем дисциплінарного проступку, судом досліджено матеріали службового розслідування та встановлено наступне.
Як вбачається з Висновку службового розвідування за фактами неналежної організації роботи за напрямками превентивної діяльності у окремих територіальних підрозділах області від 29.05.2024 року, дисциплінарна комісія вважала, що працівником поліції П.Микулічем було допущено порушення вимог ст. 251 КУпАП, пункту 5 розділу 2 Інструкції №1026, пункту 15 розділу 2 Наказу МВС №1376.
Такий висновок дисциплінарної комісії обумовлений закриттям провадження у справі №125/219/24 у зв'язку з тим, що матеріали справи, сформованої поліцейським, не містять жодних доказів вчиненого адміністративного правопорушення, в тому числі і відео.
Враховуючи висновок дисциплінарної комісії, наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 13.06.2024 року №870 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих співробітників ГУНП у Вінницькій області" застосовано до поліцейського СРПП відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.
При цьому, зі змісту наказу слідує, що підставою застосування дисциплінарного стягнення у виді догани слугувало те, що позивачем недолучно до матеріалів справи необхідних доказів, не проведено відеозйомки під час виконання службових обов'язків, а саме при документуванні адміністративного правопорушення (протокол серії ВАД 31015), що призвело до подальшого закриття справи судом на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, крім того, працівник поліції при наданні пояснень проявив свою нещирість та надав неправдиві пояснення
Суд, ознайомившись зі змістом постанови Барського районного суду Вінницької області від 16.02.2024 року у справі №125/219/24, вважає помилковим висновок дисциплінарної комісії про те, що провадження у справі закрито у зв'язку із відсутність доказів, в тому числі відео, оскільки підставою для закриття провадження у справі слугувало відсутність складу адміністративного правопорушення в діях саме особи щодо якої було порушено адміністративну справу - ОСОБА_2 .
В той же час, зі змісту постанови Барського районного суду Вінницької області від 16.02.2024 року слідує, що диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає, особу щодо якої може бути розпочата адміністративна справа є суб'єкт господарювання.
Разом з тим, жодних висновків, що відсутність відео доказів, слугували підставою для закриття провадження у адміністративній справі №125/219/24, постанова Барського районного суду Вінницької області від 16.02.2024 року не містить.
Тобто, причинний зв'язок, який описаний у висновку дисциплінарної комісії та наказі начальника ГУНП у Вінницькій області від 13.06.2024 року №870, не відповідає фактичним обставинам.
Суд звертає увагу, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Враховуючи вищевикладені обставини, встановлені у висновку службового розслідування, суд вважає, що вони не підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани, оскільки сукупність зібраних даних (відповідно до матеріалів службового розслідування) поза розумним сумнівом не доводить вини позивача у закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення та не може бути визнана судом достатньою для прийняття рішення про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо стягнення судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 870 від 13.06.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих співробітників ГУНП у Вінницькій області» в частині застосування до поліцейського СРПП відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 40108672).
Суддя Дончик Віталій Володимирович