06 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/4365/23
Провадження № 11-кп/820/221/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження №12023242000000631, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року,
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 10 грудня 2024 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вербка Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначено йому основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту з'явлення обвинуваченого для відбування покарання у виді обмеження волі.
До набрання вироком законної сили обрано ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Покладено на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: з'являтися за викликом до суду та не відлучатися з території Хмельницької області без дозволу суду.
Цивільне провадження по справі закрито.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.04.2023 на автомобілі «Volkswagen Crafter» р.н. НОМЕР_1 та «Honda Accord» р.н. НОМЕР_2 .
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 18 641 грн. 20 коп.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.100 КПК України.
За вироком суду, обвинувачений ОСОБА_8 24.04.2023 року близько 13 год. 15 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Crafter» із реєстраційним номером НОМЕР_3 , рухаючись прямо у власній смузі руху, по вулиці Крип?якевича у місті Кам?янець-Подільський Хмельницької області зі сторони вулиці Князів Коріатовичів в напрямку вулиці Драй-Хмари зі швидкістю близько 52,8 км/год., маючи належну оглядовість та видимість проїжджої частини вулиці, в порушення вимог пп. а) п. 2.9, 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (далі - Правил), не переконався, що зміна напрямку руху буде безпечною і не створить небезпеки іншим учасникам руху, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, по якій рухався транспортний засіб марки «Honda» моделі «Accord» із реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , який в результаті виникнення небезпеки та аварійної обстановки, з метою уникнення зіткнення та безпечного об'їзду автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Crafter», вимушено змінив напрямок руху вліво та виїхав на зустрічну для себе смугу руху. В подальшому ОСОБА_8 повернувся на свою сторону проїжджої частини, внаслідок чого допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Crafter» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , із правою частиною автомобіля марки «Honda» моделі «Accord» із реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 .
Внаслідок зіткнення водій автомобіля «Honda Accord» ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, поєднаної травми, закритої травми шийного відділу хребта, перелому верхнього суглобового та поперечного відростків 7-го шийного хребця зліва із стенозом лівого міжребцевого отвору, компресійних переломів Th2 Th3 (грудних хребців), закритої травми грудної клітки, забою нижніх часток обох легень, які спричинили тривалий розлад здоров'я більше 21 дня та за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Своїми діями ОСОБА_8 порушив вимоги пп. а) п. 2.9, п. 10.1. Правил, зміст яких полягає в наступному:
п. 2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Вказані порушення ОСОБА_8 правил безпеки дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та настанням її наслідків, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , вчинене в стані алкогольного сп'яніння.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити в частині основного покарання, призначивши ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в сумі 51000 грн.
Вказує, що суд першої інстанції ухвалив незаконний та необґрунтований вирок із порушенням норм матеріального права, а саме не в повній мірі врахував доводи сторони захисту і потерпілого та вимоги ст. 69 КК України, якою встановлено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд, умотивовуючи своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 286-1 Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті ч.1 ст. 286-1 Особливої частини КК України.
Вказує, що судом першої інстанції при призначенні покарання із застосуванням ст. 69 КК України не в повній мірі враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 є невиліковним хворим, через порушення функцій організму самостійно не може пересуватися та обслуговувати себе, потребує постійного медичного нагляду.
Стверджує, що відбуваючи міру покарання у виді обмеження волі, ОСОБА_8 буде позбавлений належного медичного догляду та лікування, таке відбування покарання не принесе користі державі та суспільству.
Крім того, захисник стверджує про незаконну відмову судом першої інстанції в затвердженні угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим і про відсутність посилання на вказані обставини у вироку суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскаржуваного судового рішення з коротким викладом доводів апеляційної скарги сторони захисту, вислухавши доводи обвинуваченого, його захисника та потерпілого на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок місцевого суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.404 КПК України апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, в якій фактичні обставини та правова кваліфікація дій обвинуваченого не оскаржуються.
Дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.286-1 КК України, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому, кваліфіковано вірно.
Згідно ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Перевіряючи законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення обвинуваченому покарання у виді штрафу, оскільки покарання ОСОБА_8 у виді та в розмірі, визначеному вироком місцевого суду, належним чином мотивоване, з врахуванням вимог ст.ст.65,69 КК України та роз'яснень, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами, внесеними Постановами № 18 від 10 грудня 2004 року і № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Так, за правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження вчинення нових злочинів.
Покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_8 із застосуванням ст.69 КК України у виді обмеження волі, яке не передбачено санкцією ч.1 ст.286-1 КК України, на переконання колегії суддів, є законним та справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, а тому підстав вважати призначене покарання значно суворим, про що зазначається у апеляційній скарзі захисника, не вбачається.
Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд визнав добровільне відшкодування завданого збитку, наявність хвороби (інвалідність) та перебування на утриманні неповнолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Тобто, для застосування положень ст.69 КК, крім наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання, необхідно щоб ці обставини, з урахуванням особи винного, ще й істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника щодо необхідності призначення покарання обвинуваченому згідно з вимогами цієї норми саме у виді штрафу, оскільки кримінальне правопорушення вчинене в стані алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги сукупність наведених обставин, колегія суддів не має сумнівів у тому, що визначене ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі, є співмірним протиправному діянню, яке він вчинив, а також є справедливим і виваженим заходом примусу, що забезпечить виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, місцевим судом під час призначення обвинуваченому покарання, враховувалися обставини, якими обґрунтовуються апеляційні вимоги захисника, з відповідною їх оцінкою.
В свою чергу, захисником не наведено переконливих доводів на обґрунтування того, що призначене покарання ОСОБА_8 є неправильним, явно несправедливим через його суворість, та того, що призначення його підзахисному більш м'якого покарання забезпечить його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що ОСОБА_8 не зможе відбувати призначене покарання, оскільки потребує постійного медичного нагляду, не заслуговують на увагу, так як захисником не надано будь-яких доказів того, що обвинувачений не зможе відбувати покарання у виді обмеження волі, не здобуто таких доказів і під час апеляційного розгляду. Крім того, обвинувачений не позбавлений можливості отримати кваліфіковану медичну допомогу у місцях відбування покарання.
Твердження апеляційної скарги з приводу того, що вирок немає посилання на те, що сторони ініціювали укладення угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, є безпідставними, оскільки 23 вересня 2024 року судом винесено ухвалу, якою відмовлено в затвердженні угоди про примирення.
На думку колегії суддів, доводи сторони захисту про незаконну відмову судом першої інстанції в затвердженні угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим є безпідставними та такими, які не заслуговують на увагу. Будь-яких доказів, які б вказували на незаконність ухвали суду про відмову в затвердженні угоди про примирення та в чому саме полягає порушення кримінального процесуального закону під час прийняття судом зазначеного рішення, захисник в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду не навів, не здобуто таких і апеляційним судом.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і ухвалити законний, обґрунтований вирок, при перевірці судового рішення щодо ОСОБА_8 в апеляційному порядку не виявлено, а відповідно і підстав для зміни вироку суду щодо останнього не вбачається.
У зв'язку із наведеним, керуючись ст.ст.404-405, 407, 409, 413, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати,
Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_3