Постанова
іменем України
справа №766/3041/23
провадження № 22-ц/819/87/25
10 лютого 2025 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),
судді: Базіль Л.В.,
Пузанова Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без виклику сторін) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2024року, ухвалене під головуванням судді Черниш О.Л., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі- АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету - заяву б/н від 18 жовтня 2018 року, про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», відповідно до якої позивач встановив відповідачу кредитний ліміт та видав кредитну карту для користування ним. Розмір кредитного ліміту неодноразово був змінений, остання зміна кредитного ліміту відбулась 27 липня 2022року та становила 41 620,00 грн.
АТ КБ «Приватбанк» повністю виконав вимоги договору, надавши позичальнику у розпорядження кредитні кошти, які ОСОБА_1 зобов'язався повертати згідно умов кредитного договору, сплачуючи щомісячні платежі, у тому числі й відсотки за користування грошима. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором станом на 13 червня 2023року відповідач має заборгованість у загальному розмірі 50 914,84 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 41652,86 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 9261,98 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 18 жовтня 2018року в загальному розмірі 50 914,84 грн. та вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2024 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18 жовтня 2018 року у розмірі 50 914,84грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами 18 жовтня 2018 року був укладений кредитний договір шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк». Оскільки відповідач належним чином не виконував зобов'язань з повернення кредитних коштів, то стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 41652,86 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 9261,98 грн. та понесені банком судові витрати в розмірі 2 684,00 грн.
Доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду від 19 листопада 2024 року ОСОБА_1 , діючи через адвоката Зачепіло Зоряну Ярославівну, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скарга мотивована тим, що18 жовтня 2018року між сторонами укладений кредитний договір б/н, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви. В анкеті - заяві відсутній розмір процентної ставки, відсутні Умови та Правила надання банківських послуг, не визначено зміну умов кредитування, строки повернення кредиту. Долучений банком витяг з Умов та Правил не може розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору. Матеріали справи не містять підтвердження того, що саме з поданими позивачем Умовами та Правилами надання банківських послуг був ознайомлений відповідач при укладені кредитного договору та погодився з ними. Оскільки ці Умови та Правила відповідачем не підписані, а тому вони не є частиною кредитного договору.
Наявний в матеріалах справи паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 , не є частиною укладеного між сторонами договору, оскільки цей паспорт містить лише інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, тобто є пропозицією до укладення договору. Підпис паспорту споживчого кредиту відповідачем не свідчить про згоду позичальника щодо визначення розміру відсотків у розмірі, який просив стягнути позивач.
Скаржник зазначив, що в ході розгляду справи судом не враховано усіх обставин справи, які мають значення для її вирішення, зокрема відсутнідокази, що відповідач підписав кредитний договір, який би містив чітко визначені умови кредитування (процентну ставку, строки повернення кредиту, відповідальність за порушення зобов'язань тощо).
Правова позиція інших учасників справи
АТ «КБ «ПриватБанк» у відзиві на апеляційну скаргу вказало, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просило відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив банк обґрунтувало тим, що укладений договір між сторонами за своєю правовою природою є змішаним договором та поєднує в собі зокрема умови договору про відкриття та обслуговування рахунку та кредитування рахунку. Банк, керуючись законодавством України, публічно пропонує можливість отримати банківські послуги необмеженому колу осіб, опублікувавши умови договору про відкриття та обслуговування рахунку та кредитування рахунку на офіційному сайті банку та в мережі Інтернет, що є невід'ємною частиною договору банківського обслуговування клієнтів банку, які виявили бажання отримувати запропоновані банківські послуги, можуть приєднатись до публічної пропозиції укладення договору (оферти).
На підтвердження існування публічної оферти, банком надано витяг з Умов та Правил, в редакції чинній на день підписання відповідачем безпосередньо Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. З моменту подання клієнтом анкети - заяви приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 отримав можливість користуватись усіма послугами та сервісами, які надає банківська установа.
Підписавши договір, банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 кредитний карт-рахунок з встановленим кредитним лімітом, розмір якого неодноразово збільшувався. Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по карті/рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається, що позичальник поповнював свій особистий номер телефону (вказаний у анкеті - заяві від 18 жовтня 2018 року) за рахунок кредитних коштів, виконував платіжні операції зі своєї кредитної картки НОМЕР_1 на свою дебітну картку НОМЕР_2 та зі своє дебітної карти перераховував кошти на свою кредитну карту, здійснював операції на побутові потреби.
Відповідач був обізнаний щодо умов кредитування та розміру відсоткової ставки за договором, оскільки проводив часткове погашення заборгованості, а безпосередньо 03 лютого 2022 року подав та підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг банком, яка містять умови кредитування: проценти (п.1.3.заяви), комісію (розділ «Тарифи» ), Порядок повернення кредиту та інше.
Розгляд справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до положень ст.369 ч.1 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
18 жовтня 2018 року відповідач ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, звернувся АТ КБ «ПриватБанк», де заповнив і підписав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил наданих банківським послугам в АТ КБ «ПриватБанку».
В анкеті-заяві зазначено, що її підписанням клієнт погоджується, що згідно зі статтею 634 ЦК України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі Інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого він отримав шляхом самостійного роздрукування. Підпис анкети-заяви здійснений ОСОБА_1 шляхом проставлення особистого електронного рукописного підпису у графічному планшеті (а.с.13-15).
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 було надано кредитні картки: карта «Універсальна» НОМЕР_1 від 18 жовтня 2018 року, термін дії 02/22; картка «Універасальна «GOLD» НОМЕР_3 від 03 лютого 2022 року термін дії 10/24 (а.с.12).
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки НОМЕР_1 вбачається, що 18 жовтня 2018 року позичальнику встановлений кредитний ліміт - 1 700,00 грн., остання зміна кредитного ліміту відбулась 27 липня 2022 року в розмірі 41 620,00 грн.( а.с.11).
25 лютого 2021року відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту в електронному вигляді, з використанням ОТР пароля (25 лютого 2021 року 17:00:35) (а.с.15а-18).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 18 жовтня 2018 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанком» та ОСОБА_1 , станом на 13 червня 2023 року заборгованість за кредитним договором становить 50 914,84 грн., з яких: заборгованість за кредитом становить 41 652,86 грн.; заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами - 9 261,98 грн., обрахована за період з 03 лютого 2022року (а.с.5-10).
Розмір нарахованої заборгованості підтверджений випискою за договором № б/н від 28 червня 2023 року, згідно якої відповідач за період з 18 жовтня 2018 року по 28 червня 2023 року має кредитну заборгованість у розмірі 50 914,84 грн. ( а.с.71-80).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює банківська установа (у справі - АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З матеріалів справи встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що 18 жовтня 2018року між сторонами укладений кредитний договір.
25 лютого 2021року ОСОБА_1 був проінформований про умови кредитування, що підтверджується Паспортом споживчого кредиту, підписаним позичальником особистим електронним підписом з використанням пароля ОТР, який містив умови кредитування для споживачів кредитного продукту: картка «Універсальна», картка «Універсальна Gold», картка «Platinum», картка «МС World Elite», картка «VISA Infinite», картка «MC World Black Edition», карта «Signature».
03 лютого 2022року відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, проставивши особистий електронний рукописний підпис у графічному планшеті, яким засвідчив своє ознайомлення з умовами кредитування та тарифами банку, серед яких розмір процентної ставка для картки «Універсальна» становить 42,0% річних; «Універсальна Gold» - 40,8% річних.
Зазначена заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг містить повну інформацію про умови кредитування та тарифи банку, серед яких п.1 Істотні умови Договору «Кредитні картки»; п.1.2.Основні умови кредитування; п.1.3. Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача; п.1.4 Порядок повернення кредиту; п. 2 Істотні та інші умови Договору «Оплата частинами та Миттєва розстрочка»; п.2.2. Інформація та контактні дані кредитодавця; п.2.3.Основні умови кредитування; п.2.4. Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовано загальної вартості кредиту для споживання; п.2.5 Порядок повернення кредиту; п.2.6 Додаткова інформації; п. 3 Угода про використання простого електронного підпису.
Наведене свідчить, що відповідач достеменно з 03 лютого 2022року був ознайомлений з умовами кредитного договору, у тому числі, щодо розміру процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, строками погашення заборгованості тощо.
Встановлено, що відповідачв межах кредитного договору отримав кредитні картки: “Універсальна» НОМЕР_1 відкрита 18 жовтня 2018 року, з терміном дії 02/22 року; «Універсальна GOLD» НОМЕР_3 відкрита 03 лютого 2022 року, з терміном дії до 10/24, (процентна ставка 42 % річних (3,5 % на місяць)).
Згідно з наданої банком виписки за договором від 28 червня 2023 року вбачається, що боржник активно користувався банківськими коштами, здійснюючи різні платежі: покупка продуктів, оплата комунальних платежів, поповнення мобільного телефону, перерахування коштів третім особам, та ін., та частково виконував зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів.
З огляду на те, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі не повернуті, беручи до уваги, що відповідач не оспорював отримання кредиту та кредитної картки, користувався кредитними коштами, частково сплачував заборгованість, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 41652,86 грн. та по процентах в розмірі 9261,98 грн., обрахованих за період з 03 лютого 2022року.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції про обґрунтованість пред'явлених позовних вимог. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
В ході розгляду справи судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2024 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382- 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді: Л.В. Базіль
Л.В. Пузанова