Справа № 523/17798/24
Провадження №2-с/523/24/25
"10" лютого 2025 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Малиновський О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг,
ОСОБА_1 06.02.2025 року звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу від 12 листопада 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 14506 грн. 31 коп., судового збору в розмірі 302 грн. 80 коп. У заяві заявниця посилається на те, що наказ є необґрунтованим, нарахована заборгованість не відповідає дійсності, справа розглянута не в повному обсязі, вивчені не всі докази по справі, які мають суттєве значення.
Після надходження та реєстрації матеріалів заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду (07.02.2025року), відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Вивчивши заяву про скасування судового наказу, матеріали цивільної справи 523/17798/24 суддя прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк (ч.4 ст.127 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи судовий наказ видано 12 листопада 2024 року. Копію судового наказу з додатками направлено боржнику. Згідно конверту про поштове відправлення 18.12.2024 р. матеріали заяви були повернуті з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, в силу положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України ОСОБА_1 вважається обізнаною про видачу судового наказу з 18.12.2024р..
Виходячи зі змісту норм ЦПК України боржник мав право на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу на протязі п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу, а саме з 18.12.2024р. до 07.01.2025р. Не звернення до суду боржника у вказаний строк надає йому право на поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням такого (ч.2 ст.171 ЦПК).
Втім, звертаючись із заявою про скасування судового наказу, яка надійшла до суду 06.02.2025р., ОСОБА_1 в порушення вимог ст.127 ЦПК України, не заявляє обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
За таких підстав внесену до суду заяву про скасування судового наказу слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 126,127,170, 258-261 ЦПК України,
ЗаявуОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення повної ухвали суду.
Ухвалу суду складено та підписано 10.02.2025р.
Суддя