Справа № 509/7023/24
10 лютого 2025 року смт. Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участі секретаря судового засідання Степанової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу№ 509/7023/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання
06.12.2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на його утримання в зв'язку з продовженням навчання дитини. Позов обґрунтувано тим, що у сторін від шлюбу є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є повнолітньою та навчається в державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», строк навчання 4 роки. Донька проживає з матір'ю, повністю знаходиться на її утриманні, а відповідач в свою чергу перестав брати участь у її вихованні та утриманні.
В зв'язку з навчанням позивач не має змоги повністю самостійно забезпечувати себе та доньку та потребує матеріальної допомоги - витрати на оплату навчання, витрати на проїзд, підручники. Мати надає матеріальну допомогу доньці, але її не вистачає, відповідач добровільно не надає матеріальної допомогу на утримання, а тому позивач звернувся з вказаною заявою зо суду та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання в розмірі усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову та до моменту закінчення навчання.
13.12.2024 року відкрито провадження у справі та в порядку ст.ст. 274, 279 ЦПК України призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що надав відповідну заяву до суду.
Третя особа до суду не з'явилася, заяв не надсилала.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши відповідача суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.11.2024 року по справі № 509/5512/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 досягла повноліття, що підтверджується копією паспорту, та зарахована згідно наказу № 256-з від 14.08.2023 року, контракт, до державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет (м.Одеса) імені К.Д. Ушинського». Термін закінчення начального закладу 30.06.2027 року, що підтверджується довідкою № 25 24/25 від 17.10.2024 року.
Мати не має можливості повністю забезпечувати доньку в період навчання в навчальному закладі, відповідач матеріальної допомоги на її утримання в добровільному порядку не надає.
Частиною 2 ст. 141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стаття 200 СК України визначає, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано наступні роз'яснення: обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Сімейний кодекс України встановлює принцип рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
Відповідно до ст. З Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вище наведене, з урахуванням визнання позову відповідачем у судовому засіданні суд вважає за необхідне, з урахування матеріального та сімейного становища сторін, позов задовольнити, стягнувши з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову 06.12.2024 року на період навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
При цьому, на підставі ч.1 ст.191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, оскільки суд задовольняє позов, то за правилами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого позивач звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного й керуючись ст. ст110, 111, 112, 180, 181, 184 Сімейного Кодексу України, ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,213,228,229,241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягнення з 06.12.2024 року і до закінчення навчання ОСОБА_3 , а саме до 30.06.2027 року, за умов безперервності її навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-х років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Є.М. Панасенко