Справа № 947/40318/24
Провадження № 1-кс/947/2430/25
10.02.2025 м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 ,
10.02.2025 до Київського районного суду м.Одеси надійшла скарга ОСОБА_2 .
З тексту скарги вбачається, що ОСОБА_2 протягом січня-лютого 2025 року подала до правоохоронних органів низку клопотань, заяв, скарг, запитів про надання інформації тощо та інших документів.
Скарга не містить відомостей про те: які саме процесуальні рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого або дізнавача оскаржуються; коли саме були прийняті процесуальні рішення або вчинені дії чи допущена бездіяльність прокурора, слідчого або дізнавача; коли про це стало відомо заявнику тощо. Скарга також не містить конкретних вимог відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, які заявник просить прийняти за наслідками розгляду скарги.
Отже, відповідно до ч.4 ст.304 КПК України необхідно відмовити заявнику у відкритті провадження за скаргою через не визначення предмету скарги.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Дотримання процедури, встановленої законом, є важливою гарантією права кожного на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У рішенні від 21 листопада 2019 року у справі «Мельник проти України» (CASEOFMELNYKv.UKRAINE) (заява № 72286/01) Європейський Суд з прав людини наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Виходячи також з правового висновку Об'єднаної палати Касаційного Кримінального суду Верховного Суду від 21 травня 2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 646/3986/19, у випадку, коли нормами КПК, якими регламентовано загальні правила застосування норм КПК, прямо не закріплено алгоритму дій слідчого судді у випадку, якщо клопотання не підлягає розгляду в цьому суді, то останнє може бути вирішено через застосування ч.6 ст.9 КПК України та положень засади диспозитивності, зокрема, ч.3 ст.26 КПК України, згідно з якою слідчий суддя, вирішує лише ті питання, що не тільки винесені на його розгляд сторонами, але й віднесені до його повноважень цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304 і 372 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 .
Скаргу разом з усіма доданими до неї документами повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом п'яти діб з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1