Справа № 947/3325/23
Провадження № 2/947/108/25
30.01.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В. при секретарі Кравченко К.С. розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені, -
встановив :
Полтавська звернулася до суду з позовом, в якому, посилаючись на невиконання Гуцан аліментних зобов'язань, просить стягнути з останнього пеню за несвоєчасно сплачені аліменти у сумі 143513,16 грн. та судові витрати.
Сторона відповідача подала відзив у якому просила суд відмовити у позові повністю. Крім цього посилалася на те. що державним виконавцем на Гуцан накладався штраф за несплату аліментів у сумі 81151,20 грн., а на погане здоров'я відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, представник відповідача проти його задоволення заперечувала.
Вислухавши пояснення учасників справи. Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є сторони по справі.
На підставі рішення Київського районного суду м. Одеси, 23 травня 2005 року у цивільній справі № 2-3265/05 судом було видано виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 11 квітня 2005 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В подальшому, відкрито виконавче провадження №67657183 щодо стягнення аліментів.
Із розрахунку головного державного виконавця другого Малиновського відділу виконавчої служби м.Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вбачається, що аліментні зобов'язання ОСОБА_2 належними чином не виконує., що призвело до виникнення заборгованості на суму 143513,16 грн. станом з 01.02.2021 по 30 вересня 2022р.
Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Позивачем наведений розрахунок заборгованості на підставі ч.1 ст.196 СК України, з якого слідує, що пеня по аліментам з з 01.02.2021 по 30 вересня 2022р. складає 143513,16 грн.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ухиляється від виплати аліментних зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
25 квітня 2018 року Велика Палата Верховного Суду своєю постановою відійшла від правової позиції, висловленої у постановах ВСУ у справах № 6-94цс15, №6-300цс16,6-1551цс16 та змінила порядок розрахунку пені за прострочення сплати аліментів, зазначивши, що правило про стягнення неустойки/пені/ у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно. Строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Відповідно до ст.20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч.2 ст.72, ч.2 ст.129,ч.3 ст.138, ч.3 ст.139 цього Кодексу. У випадках, передбачених ч.1 цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, тобто до даного спору позовна давність не застосовується.
Крім цього, судом встановлено, що 30.05.2023 головним державним виконавцем Скрябіною А.Я. у виконавчому провадженні №67657183 стягнуто з ОСОБА_2 штраф 81151,20 грн.
Відповідно до ст.196ч.1 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
За статтею 71ч.14 вказаного Закону за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 62361,96 грн., за мінусом суми штрафу 81151,20 грн.
До доводів сторони відповідача як до підстави зменшення розміру пені суд ставиться критично, та не вбачає підстав для її зменшення.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави стягується судовий збір 526,27 грн. пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 62361,96 грн. за період з лютого 2021 року по 30 вересня 2022 року, включно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 526,27 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Я. В. Бескровний