Справа № 947/34284/24
Провадження № 2/947/619/25
05.02.2025 Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Огренич І.В.,
за участю секретаря - Коростій М.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Одесі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі 5000 (п'ять) тисяч гривень, щомісячно, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. При цьому позивачка посилається на те, що рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі №947/3054/20 від 18.05.2020 було вирішено стягнути з боржника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень, щомісяця, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Також 21.10.2020 був виданий виконавчий лист по справі №947/3054/20. Позивачка зазначила, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів, розмір витрат на утримання сина значно збільшився, оскільки зросли ціни на продукти, одяг та на інші речі, які вкрай необхідні для комфортного проживання та розвитку дитини. В зв'язку з цим розміру аліментів, які були присуджені судом, в сумі 2500 грн. не вистачає для забезпечення повноцінного існування та розвитку дитини. Відповідач добровільно додаткові кошти на лікування, купівлю одягу та шкільного приладдя не надає, а тому вона вимушена звернутися до суду з даною заявою.
Позивачка у судове засіданні не з'явилась, повідомлялась, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі №947/3054/20 від 18.05.2020 було вирішено стягнути з боржника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень щомісяця, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання рішення суду 21.10.2020 був виданий виконавчий лист по справі №947/3054/20.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка фактично не надала жодних належних доказів про зміну обставин, які б мали значення для зміни розміру аліментів, усі її доводи стосуються лише недостатності грошових коштів для утримання дитини.
Так, вимогами ст. 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд враховує, що у справах за позовом стягувача аліментів про збільшення розміру аліментів саме стягувач має надати докази на підтвердження тих обставин, на які посилається у своїх доводах у позові, зокрема, не лише про те, які доходи платник аліментів має на час розгляду питання про збільшення аліментів, а й які він мав доходи на час ухвалення рішення про стягнення аліментів для порівняльного аналізу.
При цьому суд має виходити з матеріального становища обох сторін.
Суд вважає, що в даному випадку тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону, покладається саме на позивачку, яка звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, повинна довести обставини, які мають істотне значення та є підставою для зміни розміру аліментів.
Крім того, слід зазначити, що вимоги про зміну розміру аліментів, у зв'язку із розходами на розвиток здібностей дитини, її лікування, тощо не може вважатись ефективним способом захисту права, так як законодавцем встановлений спеціальний порядок компенсації таких витрат.
Так, відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням аліментів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Відтак, доводи позивачки про те, що відповідач добровільно додаткові кошти на лікування, купівлю одягу та шкільного приладдя не надає, не є підставою для задоволення вимог про збільшення розміру аліментів, враховуючи, що належних та допустимих доказів наявності обставин зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров'я, інших обставин, які відповідно до ст. 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів, а також доказів наявності у платника аліментів відповідного доходу для визначення розміру аліментів, позивачкою не надано.
При таких обставинах суд вважає вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.4,80,81,211,247,258,259,273,274-279,354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.02.2025.
Суддя І. В. Огренич