Номер провадження: 11-сс/813/447/25
Справа № 947/40627/24 1-кс/947/1253/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20 січня 2025 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024162480000143, внесеного до ЄРДР 20 січня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 246 КК України, -
установив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20 січня 2025 року було задоволено клопотання Старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, вилучене 09.01.2025 року у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон Samsung Galaxy M31S з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ;
-паспорт громадянина України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (№ НОМЕР_4 );
-транспортний засіб «Honda», н.з. НОМЕР_5 із VIN: НОМЕР_6 . який перебуває у розшуку «Інтерпол».
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвалу суду є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню.
Мотиви апеляційного суду.
Дослідивши апеляційну скаргу та додатки до неї, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з наступних підстав.
Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 7 ст. 173 КПК України підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.64-2 КПК третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Тобто, зазначена норма вказує на те, що майно має належати особі, або перебувати у її володінні.
Натомість, ОСОБА_3 не надав документів на підтвердження права власності, володіння, користування або розпорядження майном, яке вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на яке оскаржуваною ухвалою накладено арешт, за таких обставин, суддя-доповідач вважає, що на момент надходження апеляційної скарги, не встановлено чи є дана особа такою, що має право на подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу слідчого судді.
Враховуючи те, що на даний час апелянтом не надано доказів на підтвердження порушення оскарженою ухвалою слідчого судді прав або свобод та інтересів ОСОБА_3 у відповідності до положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
При цьому, суддя-доповідач наголошує, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, представник у випадку усунення допущених порушень, має право повторно, в порядку Глави 31 КПК України, звернутися до суду апеляційної інстанції.
Керуючись 24, 396, 399, 405, 419, 422, 532 КПК України, суддя-доповідач,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20 січня 2025 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024162480000143, внесеного до ЄРДР 20 січня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 246 КК України, - повернути апелянту.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма додатками до неї невідкладно надіслати апелянту.
Роз'яснити апелянту, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2