Номер провадження: 33/813/355/25
Номер справи місцевого суду: 947/29809/24
Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
31.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання Чередник К.А.,
осіб, які з'явилися до судового засідання:
- ОСОБА_1 ,
- адвоката Мокряк Олени Вікторівни,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мокряк Олени Вікторівни на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2024 року,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 128730 від 13.09.2024 року, водій ОСОБА_1 , 13.09.2024 року о 21:09 годин на вул. Дача Ковалевського, 111-ж в м. Одесі, керуючи автомобілем КІА Optima державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився, зі згоди водія, у встановленому законодавством порядку на приладі Alkotest DRAGER ARLV 0378. Результат позитивний 1,17%. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Мокряк Олена Вікторівна подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції безпідставно відхилено доводи представника Мелікової Л.К. щодо недопустимості результатів проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння працівниками патрульної поліції було проведено огляд за допомогою технічного засобу - ALCOTEST DRAGER 7510 ALRM0378 (далі - алкотестер). Так, інструкцією з експлуатації ALCOTEST DRAGER 7510, копія якої міститься в матеріалах справи, встановлено правила, яким зобов'язано відповідати особа, яка тестується, зокрема: «Реальні залишки алкоголю у роті можуть призвести до неправильних показників. Вони можуть залишатися після вживання ароматичних напоїв (наприклад, фруктовий соків), аерозолів для освіження рота на спиртовій основі, ліків та крапель, а також після відрижки та блювання. У цьому випадку почекайте також щонайменше 15 хвилин. Ополіскування рота водою або безалкогольними напоями не може замінити необхідного інтервалу до проведення вимірювання». Під час проведення тестування, о 21:31 год. ОСОБА_1 пила фруктовий сік (апельсиновий сік), який придбала у супермаркеті ОСОБА_2 . Вживання соку було обумовлено сухістю у роті після неодноразових марних спроб пройти тест за допомогою ALCOTEST DRAGER 7510 (01:26:00 год. відеозапису нагрудних камер поліцейських).
Факт того, що ОСОБА_1 вживала саме фруктовий сік підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських (00:17:35), а також звітом по касовим продажам, який підтверджує факт придбання нього соку у супермаркеті ОСОБА_3 було пройдено о 21:34, тобто приблизно через 4 хвилини після вживання фруктового соку, та показник ALCOTEST DRAGER 7510 склав 1,17 проміле. Таким чином, з урахуванням того, що інструкція з експлуатації ALCOTEST DRAGER 7510 прямо передбачає, що проведення тестування протягом перших 15 хвилин з моменту вживання фруктового соку призводить до неправильних показань алкотестеру, показання алкотестеру про вміст алкоголю у повітрі, що видихнула ОСОБА_1 є недопустимим доказом. Крім того, згідно інструкції з експлуатації ALCOTEST DRAGER 7510, потік повітря, що видихається має бути постійним протягом заданої мінімальної тривалості видиху (стандартне налаштування - 2 секунди). Стандартного налаштування видиху повітря протягом 2х секунд цілком достатньо для встановлення ступеню алкогольного сп'яніння. Проте, налаштування ALCOTEST DRAGER ALRM0378 було здійснено на тривалість видиху значно більше - 8-10 секунд, про що поліцейські безпосередньо повідомили ОСОБА_1 (01:23:00). Такий тривалий видих вкрай важко зробити багатьом особам і вочевидь було важко зробити ОСОБА_1 декілька разів поспіль. Через це працівники поліції почали психологічно тиснути на ОСОБА_4 за неспроможність зробити видих протягом 8 секунд. При цьому, сам поліцейський також не видихав повітря протягом 8-10 секунд, коли показував ОСОБА_1 як правильно необхідно видихати (01:24:00). 3 нагрудних камер відеоспостереження поліцейських чітко вбачається, що ОСОБА_1 дула у трубку 5 разів, декілька разів поспіль глибоко вдихаючи та видихаючи, що в свою чергу призводить до гіпервентиляції легень та підвищує ймовірність хибного результату вимірювання. Інструкцією з експлуатації ALCOTEST DRAGER 7510 при виявлені алкоголю у видиху рекомендується провести повторний тест через 10-15 хвилин, проте працівниками поліції це запропоновано ОСОБА_1 не було, навпаки, після отримання результатів тесту поліцейські одразу почали оформлювати адміністративне правопорушення. Таким чином, проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено працівниками із грубими порушеннями інструкції з експлуатації технічного пристрою, чому суд не надав належної правової оцінки.
Також, апеляційна скарга обґрунтована такими доводами як: відсутність чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі, відсутність достатніх підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, порушення поліцейськими порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, порушення права на захист.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта та її захисника, які з'явилися до судового засідання та підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписи ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з'ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до неї адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з чим погоджується і апеляційний суд.
Слід зазначити, що відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.
За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, тобто у даному конкретному випадку, на поліцейського.
Апеляційний суд виходить із того, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо.
Для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом повторно досліджено докази, що зібранні по справі працівниками поліції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 128730 від 13.09.2024 року, водій ОСОБА_1 , 13.09.2024 року о 21:09 годин на вул. Дача Ковалевського, 111-ж в м. Одесі, керуючи автомобілем КІА Optima державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився, зі згоди водія, у встановленому законодавством порядку на приладі Alkotest DRAGER ARLV 0378. Результат позитивний 1,17%. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно роздруківки (чеку) тесту з газоаналізатора Драгер 7510, з якого встановлено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 поліцейськими проведений 13.09.2024 року о 21-35 год. з використанням спеціального технічного засобу, а саме газоаналізатора Драгер 7510. Тест № 916 показав, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду: 1.17 ‰.
Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими проведений за допомогою газоаналізатора Драгер 7510, прилад № ARLМ-0378, у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Результат огляду на стан сп'яніння склав 1.17 ‰. Під час огляду на стан сп'яніння здійснювалась відеофіксація на ПВР № 471507, 471602.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських, дослідженням яких встановлено рух автомобіля КІА Optima державний номер НОМЕР_1 , по вул. Дача Ковалевського, який повернув на паркову супермаркету. Після зупинки даного автомобіля, з водійського місця вийшла ОСОБА_1 , яка зайшла до супермаркету. Працівниками поліції, дочекавшись ОСОБА_1 , яка виходила з магазину, повідомлено причину зупинки, а саме виявлена технічна несправність автомобіля, за що в подальшому було складено постанову за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , у останній було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 , після скарги на дії працівників поліції на лінію «102», реплік стосовно того, що в неї дома дитина голодна, що їй потрібно з батьком поговорити, що вона їла часник та салати, погоджується пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Працівниками поліції, надано запакований мундштук, роз'яснено процедуру проходження огляду, та після декількох спроб ОСОБА_1 продути прилад Драгер, в неї виходить. Результат даного тестування склав 1.17 ‰, про що ОСОБА_1 поліцейським проголошено вголос та показано на приладі. Працівниками поліції декілька разів запропоновано у разі незгоди з результатом огляду, проїхати до медичного закладу для проходження повторного огляду на стан сп'яніння, проте ОСОБА_1 погодилась з результатом, та стверджувала що пила «дві банки нульового пива». Після чого, працівниками поліції, роз'яснено права передбачені ст. 63 Конституції України, відсторонено від права керування транспортним засобом, складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, копію якого ОСОБА_1 відмовилась отримувати та підписувати.
При розгляді справи апеляційний суд виходить з наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З положень ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують, зокрема транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування, зокрема транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Аналогічні положення, але з більш детальним врегулюванням дій поліцейського під час огляду водія на стан сп'яніння, містяться в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735).
Зокрема, положення п. 2, 3, 5 Порядку № 1103 встановлюють, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Положенням п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За приписами п. 3 - 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього Закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Підпунктом 1 п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026) передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, як кожний окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані в справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми для підстав вважати, що 13.09.2024 року ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо визнання недопустимими результатів проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, апеляційним судом сприймається критично з огляду на таке.
Згідно розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09 листопада 2015 року, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З оглянутого судом відеозапису встановлено, що процедура проходження огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння була проведена відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№ 1452/735.
Огляд проводився зі згоди ОСОБА_1 , з подальшим результатом 1.17 ‰, з яким погодилась, на пропозиції проїхати до медичного закладу для повторного огляду на стан сп'яніння, відмовилась.
Доказів на підтвердження того, що остання вимагала надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу Drager Alcotest 7510, за допомогою якого проходився огляд на стан сп'яніння, в матеріалах справи не міститься.
Крім того, як убачається з Інструкції по експлуатації газоаналізатора "Drager Alkotest-7510", яка є загальнодоступною у мережі Інтернет, а також копію якої надано захисником до суду першої інстанції в розділі «Правила, яких повинна дотримуватися особа, яку перевіряють» вказано, що «Не починайте тест раніше, ніж через 15 хвилин після прийому алкоголю. Реальні залишки алкоголю в роті можуть призвести до некоректних показань. Вони можуть залишатися після вживання ароматичних напоїв (наприклад, фруктових соків), аерозолів для освіження рота на спиртовій основі, ліків та крапель, а також після відрижки та блювання. В цьому випадку почекайте як мінімум 15 хвилин. Полоскання рота водою або безалкогольними напоями не може замінити необхідного часового інтервалу до проведення вимірювання».
З аналізу даного положення Інструкції по експлуатації газоаналізатора "Drager Alkotest-7510", можна дійти висновку, що тільки якщо мало місце вживання алкоголю за 15 хвилин до проведення тесту за допомогою пристрою "Drager Alkotest-7510", і за умови, що в цей період було вживання фруктового соку, в порожнині рота залишаються реальні залишки алкоголю, і тоді буде порушено вищевказану інструкцію.
Проте, як вбачається з відеозаписів, з моменту встановлення особи водія ОСОБА_1 , до моменту проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою пристрою "Drager Alkotest-7510", оскільки пройшов значний проміжок часу, не зафіксовано вживання алкогольних напоїв останньою.
З цієї є Інструкції по експлуатації газоаналізатора "Drager Alkotest-7510", також вбачається, що відбір проби повітря, який видихає особа, та результат тестування здійснюється цим приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку (звучить короткий звуковий сигнал і блимає червоний індикатор).
Також посилання апеляційної скарги на те, що працівники поліції не забезпечили проведення повторний замір через 10-15 хвилин, є безпідставними, оскільки за змістом Інструкції з експлуатації газоаналізатора "Drager Alkotest-7510", проведення повторного дослідження не є обов'язковим.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що була відсутня чітка відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі, спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписами з ПВР № 471507, на часі відеозапису 01:33:20, ОСОБА_1 погодилась з отриманим результатом сп'яніння, на пропозицію проїхати в медичний заклад, відповіла реплікою: «давайте краще так розбиратись».
Посилання в апеляційній скарзі на те, що були відсутні достатні підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а також на те, що порушено поліцейськими порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, апеляційним судом відхиляється з огляду на наступне.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок).
Відповідно до ст. ст. 2-3 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, тому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що остання погодилась, та результати тесту встановили 1,17 проміле алкоголю в її організмі.
Вирішення наявності чи відсутності ознак сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані алкогольного сп'яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу, що наявність у особи, щодо якої у працівника поліції, є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння, хоча б однієї з вказаних ознак алкогольного сп'яніння, є достатньою підставою для проведення такого огляду.
Зазначення в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 , такої ознаки як «почервоніння очей», не спростовує інкриміноване останній правопорушення.
Всупереч доводам апеляційної скарги щодо порушення права на захист, апеляційний суд констатує, що відеозаписів з ПВР № 471507, 471602 не вбачається перешкоди ОСОБА_1 , для отримання правової допомоги. Крім того, стверджуючи в апеляційній скарзі, що дії працівників поліції були незаконними захисник не наводить жодних відомостей про оскарження таких дій поліції в порядку, передбаченому КАС України, або до правоохоронних органів вищого рівня.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, що зроблені в постанові суду першої інстанції, оскільки зведені лише до незгоди з висновками суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, наявних в матеріалах справи.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов'язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту від відповідальності за вчинене правопорушення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 , у вчиненому правопорушенні за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для скасування або зміни постанови суду.
При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.
Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 , права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв'язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мокряк Олени Вікторівни - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе