Номер провадження: 11-сс/813/342/25
Справа № 521/20437/24 1-кс/521/3915/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23.12.2024,
встановив:
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 29.01.2025 року в провадження складу колегії суддів: головуючий - суддя ОСОБА_2 , судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розподілена апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23.12.2024, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 , подану в порядку ст. 303 КПК України, яка стосується бездіяльності прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 06.12.2024 року, яка зареєстрована Одеською обласною прокуратурою 18.12.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 4, 111 ч. 2, 111-2, ч. 2, 114-1, 364 ч. 2, 365 ч. 3, 366 ч. 2, 367 ч. 2, 368-2 ч. 3, 368-5 ч. 1, 371 ч. 3, 372 ч. 2, 374 ч. 2 КК України прокурорами відділу Одеської обласної прокуратури та суддями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (номер провадження апеляційного суду №11-сс/813/342/25).
У судовому засіданні судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили самовідвід від розгляду даного провадження.
Розгляд заяви про самовідвід не передбачає обов'язкової участі в судовому засіданні учасників процесу, оскільки в такий спосіб жодним чином не порушуються права учасників процесу на доступ до правосуддя, оскільки незалежно від їх думки (навіть у разі їх присутності під час вирішення питання про самовідводи), колегією суддів не може бути прийнято протилежного рішення, аніж задоволення заявлених самовідводів, з огляду на наступні обставини.
Вирішення питань щодо відводів регулюється §6 Глави 3 КПК України (далі - КПК).
Статтею 75 КПК визначено перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні.
Випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні закріплені в ст. 76 КПК.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що безсторонність (неупередженість) суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Мироненко і Мартенко проти України»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надає вимога об'єктивної безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Забезпечення достатніх гарантій виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді досягається, у тому числі, шляхом вирішення відводів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02).
Заявлені суддями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самовідводи від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 обґрунтовані тим, що від рішення суду апеляційної інстанції має бути визначений подальший рух та розгляд конкретним місцевим судом заяви ОСОБА_6 про внесення до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК відомостей про вчинені кримінальних правопорушень суддями Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також іншими суддями цього суду.
Аналіз положень ст. 75 КПК вказує на те, що законодавцем встановлено підстави, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст.75 КПК слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Колегія суддів враховує той факт, що апеляційна скарга ОСОБА_6 стосується скарги на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК відомостей за заявою останнього про вчинення кримінальних правопорушень, в якій ОСОБА_6 просив посадових осіб Одеської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень окремими прокурорами відділу Одеської обласної прокуратури та суддів Одеського апеляційного суду: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Судді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на теперішній час є діючими суддями Одеського апеляційного суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в разі не заявлення самовідводу суддями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та подальшого розгляду апеляційної скарги по суті, заявник, у разі, якщо він з особистих суб'єктивних міркувань залишиться незадоволеними рішенням апеляційного суду щодо передачі матеріалів справи до конкретного місцевого суду, або інші сторонні спостерігачі, можуть стверджувати, що таке рішення суду - є «помстою» Одеського апеляційного суду за ініціювання ОСОБА_6 кримінального провадження відносно суддів Одеського апеляційного суду.
З урахуванням наведеного та з метою нівелювання виникнення будь-яких сумнівів в неупередженості суддів Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 за результатами розгляду даної справи в місцевому суді по суті, заявлені самовідводи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів, дійшовши висновку щодо наявності підстав для задоволення заявлених самовідводів, окрім вимог п. 4 ч. 1 ст. 75, ст. 80 КПК України, також враховує положення ст. 126 Конституції України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в п. 11 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.20007 року, ст. 15 Кодексу суддівської етики, - відповідно до яких неупереджений розгляд справ є обов'язком судді.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
Згідно з п. 2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Європейський суд з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб'єктивний та об'єктивний у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011 р., заява № 23465/03) зазначив: «…незалежність та неупередженість судів, із об'єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним він неналежного впливу».
Приймаючи до уваги наявні в даній справі обставини, враховуючи наведені вище вимоги законодавства України, практику Європейського суду з прав людини та Бангалорські принципи поведінки суддів, керуючись положеннями ст.ст. 75, 81 КПК, з метою дотримання, в першу чергу, прав заявника на неупереджений розгляд справи, а також для забезпечення виконання положень ст.ст. 2, 7, 8, 9, 21, 28 КПК, якими регламентовані завдання кримінального провадження, загальні засади кримінального судочинства, зокрема: верховенство права, доступ до правосуддя та розумність строків розгляду справи, а також з метою забезпечення повного, всебічного та неупередженого розгляду справи, запобігання виникненню будь-яких сумнівів у учасників процесу щодо безсторонності суду, що у подальшому може бути розцінене як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заявлені суддями самовідводи, а матеріали судової справи передати до апарату апеляційного суду, для виконання положень ст. 35 КПК України.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 82, 376, 419 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Задовольнити заявлені самовідводи суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від розгляду матеріалів провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23.12.2024 (справа №521/20437/24).
Матеріали справи №11-сс/813/342/25 передати до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншої колегії суддів в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4