Справа № 991/877/25
Провадження 1-кс/991/880/25
05 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу голови Громадської організації «Голка» ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України,
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга (далі - Скарга), в якій голова Громадської організації «Голка» ОСОБА_4 просить зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) внести до Єдиного реєтру досудових розслідувань відомості за її заявою від 28.01.2025 за вих. № 111 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України та визнати незаконною бездіяльність посадових осіб НАБУ.
Скарга мотивована тим, що 29.01.2025 голова Громадської організації «Голка» ОСОБА_4 звернулась до НАБУ з заявою від 28.01.2025 за вих. № 111 про вчинення кримінальних правопорушень (далі-Заява), однак, відомості за вказаною Заявою у порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесено.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.02.2025 провадження за вищезазначеною Скаргою відкрито.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_3 . Скаргу підтримав, просив задовольнити.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються:
- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369- 2 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 оскаржує бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про можливе вчинення Головою Рахункової палати ОСОБА_5 , заступником Голови Рахункової палати ОСОБА_6 , членами Рахункової палати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та т.в.о. Секретаря Рахункової палати - керівника апарату ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,що, відповідно до ст. 33-1, абз. 2 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, підсудне Вищому антикорупційному суду, та кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України, які, відповідно до ст. 33-1 КПК України, не підсудні Вищому антикорупційному суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» до категорії "А" посад державної служби (вищий корпус державної служби) відносяться посади керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата є вищим державним колегіальним органом фінансового контролю (аудиту).
Згідно з абз. 3 п. 20-2 Перехідних положень Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, у разі об'єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
Враховуючи викладене, а також те, що заявник оскаржує бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 ч. 2 ст. 367 КК України, серед яких є й таке, що підсудне Вищому антикорупційному суду, то в даному випадку судовий контроль повинен здійснюватися слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Під час судового розгляду встановлено, що у заяві ОСОБА_4 від 28.01.2025 № 111 про вчинення кримінальних правопорушень викладені відомості щодо можливого нецільового використання бюджетних коштів працівниками Рахункової палати України, а саме: Головою Рахункової палати ОСОБА_5 , радником ОСОБА_11 , членом Рахункової палати ОСОБА_7 та т.в.о. Секретаря Рахункової палати - керівника апарату ОСОБА_10 , що виразилось у безпідставному оформленні службового відрядження до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а також щодо ймовірного внесення неправдивих відомостей до службової документації, що стали підставою для використання коштів з державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, об'єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 2, п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, можливо зробити висновок, що однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Однак, у Заяві відсутні будь-які конкретні об'єктивні дані, які б під час досудового розслідування можливо перевірити і які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ознак вказаних кримінальних правопорушень. У заяві не зазначено обставин, які підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), не зазначено фактичних обставин, наявність яких може свідчити про достатні підстави вважати про вчинення кримінального правопорушення, з чим вищезазначені положення закону безпосередньо пов'язують внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, зміст та суть заяви ОСОБА_4 від 28.01.2025 № 111 про вчинення кримінальних правопорушень фактично має загальний характер без зазначення конкретних відомостей існування наведених заявником фактів. Зокрема, щодо того, що ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 та ОСОБА_18 внесли неправдиві відомості до службової документації, не зазначено за яких конкретних обставин вищезазначені посадові особи Рахункової палати, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, одержували неправомірну вигоду, відсутні відомості щодо конкретних дій вищевказаних осіб, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень за наведеними у Заяві статтями КК України.
При цьому, щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України заступником Голови Рахункової палати ОСОБА_19 , членами Рахункової палати ОСОБА_20 , ОСОБА_9 по тексту Заяви жодних відомостей не зазначено.
Викладені у Заяві обставини з урахуванням вищенаведеного не можна вважати відомостями про вчинення кримінальних правопорушень, оскільки, вони мають абстрактний, а не конкретний характер.
За такого, підстав для внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та проведення досудового розслідування не вбачається.
Поряд з цим у наданих до скарги додатках відсутні будь-які докази, що свідчили б про звернення ОСОБА_4 із Заявою до НАБУ, зокрема не підтверджено її скерування в будь-який із передбачених способів: засобами поштового зв'язку/з використанням електронної пошти/подання особисто, та відповідно отримання такої заяви уповноваженими особами НАБУ.
Наведене ставить під сумнів той факт, що заявник дійсно зверталась із Заявою до НАБУ, а у випадку такого звернення із наданих слідчому судді документів неможливо встановити дату направлення та отримання заяви, із якою пов'язаний початок відліку, передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України строку, протягом якого слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Таким чином, заявником не підтверджено факту звернення до НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 28.01.2025, а також факту одержання уповноваженою особою такої заяви.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення Скарги відсутні.
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1