Номер провадження 22-ц/821/317/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/8969/18 Категорія: на ухвалу Булгакова Г. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
06 лютого 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,
за участю секретаря Ярошенка Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2024 року у цивільній справі за скаргу ОСОБА_1 на рішення Другого відділу державної виконавчої служби в місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання вчинити певні дії, стягувач: Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою.
Скаргу мотивував тим, що судовим наказом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.11.2018 у справі № 711/8969/18 з ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» стягнуто 6 546,65 грн. заборгованості та 176,20 грн. судового збору.
На виконанні в Другому відділі ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 59732455 з примусового виконання вищевказаного наказу, яке в подальшому було завершено на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову від 26.02.2020 (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). У подальшому, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.09.2024 у справі № 711/8969/18 вищезазначений судовий наказ скасовано.
18.10.2024 представник боржника звернувся до Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про закінчення виконавчих проваджень № 63182956, № 66779850, № 69685867 та № 69835855 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», скасування всіх обтяжень накладених на ОСОБА_1 та виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників щодо вищевказаних виконавчих проваджень, в тому числі щодо закритого виконавчого провадження № 59732455.
Листом від 06.11.2024 Другим відділом ДВС у м. Черкаси частково задоволено заяву від 18.10.2024: закінчено виконавчі провадження № 63182956, № 66779850, № 69685867, № 69835855, але відмовлено у знятті арешту з коштів боржника та виключенні відомостей з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження № 59732455.
Підставою для такого рішення стала несплата ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у перелічених провадженнях з посиланням на пункт 23 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, згідно якої за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена).
Однак, з вказаним обґрунтуванням погодитися неможливо, оскільки виконавчого документа повторно пред'явлено не було. У разі закінчення виконавчих проваджень у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, виконавчі витрати не підлягають стягненню.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд:
- визнати протиправною відмову Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) про не виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 59732455 та скасування арешту з коштів ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № 63182956, № 66779850, № 69685867, №69835855;
- зобов'язати уповноважених осіб Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) виключити відомості з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 59732455 та скасувати арешт з коштів ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № 59732455, № 63182956, № 66779850, № 69685867, № 69835855;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Придніпрвоського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на рішення Другого відділу державної виконавчої служби в місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання вчинити певні дії, стягувач: Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради задоволено.
Визнано протиправною відмову Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про не виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 59732455 та скасування арешту з коштів ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № 63182956, № 66779850, № 69685867, № 69835855.
Зобов'язано уповноважених осіб Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити відомості з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 59732455 та скасувати арешт з коштів ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № 59732455, № 63182956, № 66779850, № 69685867, № 69835855.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Ухвала суду мотивована тим, що виконавчі провадження № 63182956, № 66779850, № 69685867, № 69835855 закінченні на підставі 5 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче провадження № 59732455 завершено на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», однак, згодом, судом скасовано виконавчий документ, на підставі якого воно було відкрито, то у даному випадку витрати виконавчого провадження не підлягають стягненню з боржника.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відмова Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) у виключенні відомостей щодо ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у виконавчому провадженні № 59732455 та скасуванні арешту з коштів ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № 63182956, № 66779850, № 69685867, № 69835855 є протиправною, а скарга ОСОБА_1 обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представник Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Педченко В.С. оскаржив її в апеляційному порядку, вказуючи, що судове рішення ухвалене з недотриманням норм матеріального права, а тому просив скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
На момент розгляду справи судом першої інстанції, по виконавчому провадженню №59732455 боржник не сплатив мінімальні витрати виконавчого провадження, які були визначені постановою державного виконавця від 25.12.2019 року.
Виконавче провадження №59732455 було повернуто стягувану за п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» про що винесено постанову про завершення виконавчого провадження від 26.02.2020 року ВП № 59732455.
22 жовтня 2024 року до Відділу представником боржника було надано ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси №711/8969/18 від 27.09.2024 року про скасування судового наказу №711/8969/21 від 13.12.2018 року Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Відповідно до пункту 23 розділу ІІІ Інструкції з примусового виконання рішень )наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5) відомості про боржника можуть бути виключені з Єдиного реєстру боржників лише за заявою боржника та за умови сплати ним витрат виконавчого провадження.
Судом не було враховано, що боржник ОСОБА_1 не виконав ці умови, а отже, дії Другого відділу ДВС були повністю правомірними.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Драченко В.В. вказує, що в разі скасування рішення, на підставі якого видано виконавчий документ - стягнення витрат виконавчого провадження не допускається, оскільки стадія розподілу стягнутих з боржника грошових сум в даному випадку не наступає.
До аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 30.10.2024 року у справі № 640/12384/21.
Отже, висновки суду у даній справі відповідають вимогам законності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржувана ухвала суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Як вбачається із матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, що 18.10.2024 адвокат Драченко В.В., діючи в інтересах боржника ОСОБА_1 , звернувся до Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою, в якій просив закінчити виконавчі провадження № 63182956, № 66779850, № 69685867, № 69835855, № 73417626, № 75965761 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, виключити відомості з Єдиного реєстру боржників щодо вищевказаних виконавчих проваджень, в тому числі щодо закритих виконавчих проваджень № 59732455, № 75805901, № 75806061 та скасувати всі обтяження накладені на ОСОБА_1 в ході виконання зазначених виконавчих проваджень.
Листом № 21360/26.21-43/152657 від 06.11.2024 Другий відділ ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомив, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження:
- № 63182956 з примусового виконання судового наказу № 711/2625/20 від 20.08.2020 Придніпровського районного суду м. Черкаси щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Черкасиводоканал» боргу у сумі 8 389,98 грн. та судового збору сумі 210,20 грн. Відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/2625/20 від 27.09.2024 дане виконавче провадження було закінчено по п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.11.2024 ВП № 63182956;
- № 66779850 з примусового виконання судового наказу № 711/1997/21 від 01.07.2021 Придніпровського районного суду м. Черкаси щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Черкасиводоканал» заборгованості за водопостачання та водовідведення що утворилась на період з 01.01.2020 по 01.05.2021 у сумі 10 691,42 грн. та судового збору у розмірі 227,00 грн. Відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/1997/21 від 27.09.2024 року дане виконавче провадження було закінчено по п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.11.2024 року ВП № 66779850;
- № 69685867 з примусового виконання судового наказу № 711/8969/18 від 13.12.2018 Придніпровського районного суду м Черкаси щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Черкасиводоканал» заборгованості у розмірі 6 722,85 грн. Відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/8969/18 від 27.09.2024 дане виконавче провадження було закінчено по п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.11.2024 року ВП № 69685867;
- № 69835855 з примусового виконання судового наказу № 711/1879/22 від 26.07.2022 Придніпровського районного суду м. Черкаси щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради боргу в сумі 13 978,69 грн., 3% річних в сумі - 0,00 грн., інфляційні збитки в сумі 0,00 грн., а всього 13 978,69 грн., та судовий збір в сумі 248,10 грн. Відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/1879/22 від 26.09.2024 дане виконавче провадження було закінчено по п. 5 ст. 39. Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.11.2024 ВП № 69835855;
- № 73417626 в примусового виконання судового наказу № 711/2598/23 від 31.07.2023 Придніпровського районного суду м. Черкаси щодо стягнення з ОСОБА_2 па користь КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради заборгованості за період з 01.02.2022 по 01.04.2023 за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 24 545,68 грн. Також стягнути судовий збір в сумі 268,40 грн. Всього 24 814, 08 грн. Відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/2598/23 від 26.09.2024 дане виконавче провадження було закінчено по п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження про що винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.11.2024 ВІП № 73417626;
- № 75965761 з примусового виконання судового наказу № 711/3501/24 від 11.07.2024 Придніпровського районного суду м. Черкаси щодо стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь КП «Черкасиводоканал» заборгованості за водопостачання та водовідведення станом на 01.04.2024 у сумі 21 612,15 грн. та судовий збір у сумі 302,80 грн., тобто по 100,93 грн. з кожного. Відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/3501/24 від 27.09.2024 дане виконавче провадження було закінчено по п.5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.11.2024 ВП № 75965761;
По вищевказаних виконавчих провадженнях постанови про зняття арештів з коштів боржника не винесено, у зв'язку з тим, що по даних виконавчих провадженнях боржником не оплачено витрати виконавчого збору.
Крім цього, Другий відділ ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомив, що на виконанні у відділі також перебувало виконавче провадження № 59732455 з примусового виконання судового наказу № 711/8969/21 від 13.12.2020 Придніпровського районного суду м. Черкаси щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Черкасиводоканал» заборгованості у розмірі 6 722,85 грн. Дане виконавче провадження було завершено по п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено постанову про завершення виконавчого провадження від 26.02 2020 ВП № 59732455. Постанова про виключення боржника з Єдиного реєстру боржників може бути винесена лише за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Абзацами 3-6 пункту 23 розділу III Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, визначено підстави для винесення постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Так, постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:
- при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);
- після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувана, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено;
- після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною 1 статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
- відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
Пунктом 16 розділу VIII Інструкції визначено, що постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:
- судом скасовано заходи забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням;
- при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);
- після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувана, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено;
- після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною 1 статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
- арешт з майна боржника або інші заходи примусового виконання рішення скасовані судовим рішенням.
Відповідно до частини 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свобо
Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Водночас у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.
Крім того, у даній справі установлено, що після повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) ВП №59732455, ухвалою суду від 27 вересня 2024 року було скасовано судовий наказ про стягнення боргу.
Тобто скасовано судове рішення на підставі якого було внесено ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників.
Отже, ОСОБА_1 втратив статус боржника у вищезазначеному виконавчому провадженні.
Враховуючи положення частини 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», а також враховуючи положення Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, витрати виконавчого провадження не підлягають стягненню з боржника.
На підставі зазначеного колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що незняття ДВС арешту з майна боржника у виконавчих провадженннях № 63182956, № 66779850, № 69685867, № 69835855 та не виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 59732455 за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов'язання ДВС зняти арешт з майна боржника та виключити відомості щодо нього з Єдиного реєстру боржників.
Щодо витрат на правничу допомогу, понесених боржником у суді першої інстанції та доводів апеляційної скарги у тій частині, що ОСОБА_1 не додано акту наданих послуг (детальний опис робіт) до Договору про надання правничої допомоги, в якому було б зазначено розрахунок використаного часу на підготовку скарги на бездіяльність органу примусового виконання, то колегія суддів враховує наступне.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, представником заявника надано:
-договір про надання правової допомоги № 309-09 від 04.09.2024, укладений між ОСОБА_1 та АО «Право, бізнес і фінанси», в особі голови об'єднання Драченка В.В., предметом якого є надання правової допомоги у всіх справах, які пов'язані або можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів Максимова Є.В.;
-ордер на надання правничої допомоги серії СА № 1097101 від 20.11.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000897 від 02.04.2018;
-акт наданих послуг (детальний опис робіт) № 2 від 20.11.2024 до Договору про надання правничої допомоги № 309-09, згідно якого АО «Право, бізнес і фінанси» надало, а Максимов Є.В. прийняв (отримав) юридичні послуги (правничу допомогу), а саме: консультацію та написання та подачу скарги на відмову Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) про не виключення відомостей х Єдиного реєстру боржників у виконавчому провадженні № 59732455 та скасування арешту з коштів у виконавчих провадження № 63182956, № 66779850, № 69685867, № 69835855.
Вартість наданих послуг становить 2 000,00 грн.
Отже, до скарги на дії/бездільяність органу примусового виконання та до відповіді на відзив надано усі належні докази, які підтверджують розмір понесених витрат, у тому числі і акт наданих послуг.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) - залишити без задоволення.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.
Судді: