Провадження № 11-кп/821/333/25 Справа № 695/121/25 Категорія: ч. 1 ст. 121 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
06 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора захисника ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.01.2025 року, якою клопотання прокурора задоволено та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , на строк 60 днів, а саме до 22.03.2025 року включно, -
У провадженні судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
У підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала подане 22.01.2025 р. до суду в письмовому вигляді клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 діб. Зазначила, що дане кримінальне провадження ще не призначено до судового розгляду, розгляд справи по суті судом не розпочато, а строк дії запобіжного заходу закінчується 26.01.2025 р. На даний час існують та не спростовані ризики, які були встановлені раніше, зокрема ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.01.2025 року, якою клопотання прокурора задоволено та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , на строк 60 днів, а саме до 22.03.2025 року включно.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу в якій просить:
1. Поновити процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2025 року.
2. Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.01.2025 року - скасувати.
3. Прийняти нову ухвалою, якою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважає, що ухвала суду є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Вказує, що термін «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його «обрання», але й зміну» на інший запобіжний захід.
У клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання т вартою, сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування і суду, вплинути на свідків та потерпілих.
При цьому, стороною обвинувачення допитано всіх свідків та допитано потерпілого в рамках кримінального провадження, що в свою чергу зафіксовано у передбачений КПК України спосіб.
Крім того, продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження - запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту у нічний час з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин за адресою: Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Кутузова, 20, із застосуванням електронних засобів контролю - цілком і повністю нівелює будь який вплив на свідків, якщо такі ризики вбачає сторона обвинувачення.
Доводи прокурора про ризики, які було доведено в попередніх ухвалах слідчих суддів Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області - є безпідставними, адже не мають преюдиційного характеру значення для розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, всі докази стороною обвинувачення відносно ОСОБА_8 зібрано, підписано, затверджено обвинувальний акт та останній направлено до суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також вищевказаною статтею передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегією суддів встановлено, що в провадженні судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 подала клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання обґрунтовано тим, що дане кримінальне провадження ще не призначено до судового розгляду, розгляд справи по суті судом не розпочато, а строк дії запобіжного заходу закінчується 26.01.2025 р. На даний час існують та не спростовані ризики, які були встановлені раніше, зокрема ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків.
Продовжений стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зумовлений тяжкістю обвинувачення та наявної обгрунтованої підозри, що на даний час не виходять за межі розумного строку, який узгоджується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вказав, що ризики, які слугували підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 не відпали, а можливість застосування альтернативних запобіжних заходів обвинуваченому не в змозі гарантувати його належну поведінку, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, тому наявна необхідність у збереженні такого запобіжного заходу із визначенням строку. Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою.
Доказів неможливості перебування обвинуваченого під вартою суду не було надано.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на потерпілого та свідків з метою зміни їхніх показань на його користь; тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 визначається необхідність запобігти спробам переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, але жоден інший із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.
Враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що є достатньо підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_8 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Підстав для зміни, скасування чи обрання більш м'якого запобіжного заходу на цей час не встановлено.
Будь-яких обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі, не встановлено та не доведено обвинуваченим та його захисником.
Доводи апелянта про процесуальні порушення під час розгляду клопотання прокурора, є необґрунтованими, оскільки при розгляді даного клопотання суд керувався положеннями ст. 331 КПК України, щодо продовження запобіжного заходу під час судового розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням вимог ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178, 183 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, та скасуванню не підлягає.
Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст.177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.01.2025 року, якою клопотання прокурора задоволено та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , на строк 60 днів, а саме до 22.03.2025 року включно - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя -
Судді -