Справа № 756/1229/25
Провадження № 2-а/756/73/25
про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Оболонського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали позову та додані до нього документи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 ст.286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Поряд з тим, частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивачем до позовної заяви долучено заяву про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з даним позовом, у якій зазначається, що представником позивача в його інтересах була подана заява в межах десятиденного строку на оскарження постанови, однак ухвалою суду від 10.01.2025 у справі №756/8/25, загальний доступ до якої було забезпечно 15.01.2025, позовну заяву було повернуто. Після цього в межах десяти днів з моменту, як позивачу стало відомо про ухвалене судом рішення у справі №756/8/25, позивач повторно звертається до суду. Позивач вважає, що пропустив строки для подання позовної заяви з поважних причин. З цих підстав, просить поновити йому строк на звернення до суду.
Вивчивши питання про дотримання строків звернення до суду, суд виходить з такого.
Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Таким чином, право на судовий захист не є абсолютним.
Законодавством встановлені вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст.286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку.
Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.
Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Таким чином, закон передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Оболонського районного суду міста Києва, користуючись правовою допомогою - адвоката Бернацького І.В. Втім, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10.01.2025 у справі №756/9/25 позов було повернуто позивачу, у зв'язку з тим, що вказаний адміністративний позов від імені ОСОБА_1 подано представником, яким не підтверджено у встановленому процесуальним законом порядку право на його підписання, порушено порядок звернення до суду з позовом.
Неправильне користування процесуальними правами не може вважатися поважною причиною пропуску строку на звернення до суду, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.
З огляду на те, що позивач не надав доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про поновлення строку і відсутність підстав для її задоволення.
Частиною 1, 2 ст. 123 КАС України передбачено у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати скористатися правом подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку та доказів на підтвердження існування таких підстав.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд при вирішенні вказаного питання (у частині сплати судового збору) враховує правовий висновок викладений у своїй постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 з якої вбачається, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. ст. 2-5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,60 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ураховуючи вищезазначене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн з застосуванням коефіцієнту пониження 0,8 (605,60 * 0,8 = 484,48 грн) та надати докази сплати судового збору до суду (оригінал квитанції) або зазначити підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, надати докази на підтвердження вказаних підстав.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Судовий збір є сплаченим з моменту зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в обліково-статистичній картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Як убачається, позивачем долучено до матеріалів справи квитанцію №U3DS-SQY2-638E від 31.12.2024 відповідно до якої сплачено кошти в сумі 605,60 грн.
При цьому, за результатами проведеної судом перевірки сплати та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено відсутність підтвердження зарахування на рахунок Оболонського районного суду міста Києва судового збору по даній справі №756/1229/25.
Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно надати суду підтвердження сплати та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору по даній справі на рахунок отримувача ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101, рахунок отримувача UA 718999980313111206000026006 на загальну суму 484,48 грн.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Разом з тим, позовна заява надійшла до суду в електронній формі, однак до позовної заяви позивачем не долучено докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 286 КАС України, суд
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала у частині відмови у поновленні пропущеного строку може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М. М. Ткач