Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4253/24
Провадження №: 2-а/332/5/25
04 лютого 2025 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого судді - Марченко Н.В.,
при секретарі - Петракей Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ярошенка Олександра Олеговича до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
23.07.2024 року позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ярошенка О.О. звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» із позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою серії ЕНА № 2438493 від 20.06.2024 року про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП через те, що він 20.06.2024 року о 21:46 годині на проспекті Металургів у м.Запоріжжі керував транспортним засобом ВАЗ 210700-20 НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3. «в» ПДР. Керуючись ст.284 КУпАП вирішено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Вважає, що його притягнення до адміністративної відповідальності є незаконним, а постанова серії ЕНА № 2438493 від 20.06.2024 року є такою, що підлягає скасуванню, мотивуючи тим, що керуючи транспортним засобом ВАЗ 210700-20 НОМЕР_1 правил дорожнього руху не порушував, оскільки під час зупинки транспортного засобу був пристебнутий ременем безпеки, про що свідчить відеозапис здійснений позивачем. В обґрунтування поновлення пропущеного строку для подання позовної заяви позивач зазначив про те, що 21.06.2024 року він подав скаргу на постанову керівнику підрозділу. Про результати розгляду скарги його не повідомили, внаслідок чого 11.07.2024 року представником позивача було направлено адвокатський запит до патрульної поліції. Відповідь на запит була отримана 17.07.2024 року. Рішенням начальника УПП ДПП в Запорізькій області № Є-758 від 29.06.2024 року скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін.
Ухвалою судді від 20.08.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
03.09.2024 року на адресу суду надійшов відзив, поданий представником відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, який у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи тим, що 20.06.2024 року під час несення служби поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги ПДР України. Також, зауважив, що відповідно до розділу 8 наказу МВС № 1026, строк зберігання з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб. Оскільки подія, що передувала винесенню постанови серії ЕНА№ 2438493 мала місце 20.06.2024, то станом на день надходження ухвали про відкриття провадження по справі надати відеозапис не є можливим. Вважає, що постанова є обґрунтованою, законною та такою, що складена у відповідності до норм діючого законодавства.
Позивач відповіді на відзив не надав.
У судове засідання позивач не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. У відзиві на позовну заяву зазначив про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи на підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.06.2024 року поліцейським 2 взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області Прінь В.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2438493 якою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 20.06.2024 року о 21:46 годині на проспекті Металургів у м.Запоріжжі ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210700-20 НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3. «в» ПДР, керуючись ст.284 КУпАП вирішено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень (а.с.7).
Зазначені в постанові обставини щодо керування транспортним засобом позивач не заперечує.
Позивач вказує, що ним, із поважних причин було пропущено строк на оскарження зазначеної постанови, обґрунтовуючи тим, що 21.06.2024 року він подав скаргу на постанову керівнику підрозділу. Про результати розгляду скарги його не повідомили, внаслідок чого 11.07.2024 року представником позивача було направлено адвокатський запит до патрульної поліції. Відповідь на запит була отримана 17.07.2024 року. Рішенням начальника УПП ДПП в Запорізькій області № Є-758 від 29.06.2024 року скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін (а.с. 10 зворот.,11-13).
Перевіряючи обґрунтованість вимог щодо поновлення строку на оскарження постанови у даній справі, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідно рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що в процесуальні строки позивачем було подано скаргу до УПП в Запорізькій області ДПП на постанову, яка є предметом у цій справі та про результати якої було надано позивачу відповідь лише 17.07.2024 року, суд визнає причину пропуску строку на подання до суду позовної заяви поважною, та такою, що свідчить про доцільність поновлення позивачу строку для звернення до суду із позовною заявою.
Відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з п.2.3.(в) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Так, під час перегляду судом, наданого позивачем відеозапису встановлено, що відеозапис починається з того, як поліцейський представившись звертається до ОСОБА_2 з наступним питанням: «скажіть будь - ласка чи державний номерний знак вписаний в реєстраційний документ?». На що ОСОБА_2 відповідає: «звичайно», потім поліцейський запитує ОСОБА_2 чи може останній надати документ на транспортний засіб і після слів ОСОБА_2 :«зараз» чутно звук характерний для відстібання ременя безпеки.
При вирішенні позовних вимог суд приймає до уваги наданий позивачем відеозапис та вважає, що заперечення позивача про факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та його доводи щодо непричетності до вчинення правопорушення, поліцейським, який склав постанову, взяті до уваги не були, разом із цим, не було їх спростовано в ході розгляду справи, зокрема, через ненадання представником УПП в Запорізькій області ДПП відеозапису з місця події, яка відбулась 20.06.2024 року, що обумовлено закінченням строку зберігання з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах.
Отже, суд дійшов висновку, що представником відповідача у відповідності до ст.77 КАС України не доведено обставин, на яких ґрунтуються заперечення представника відповідача на позовні вимоги, хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечував, відповідач був зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в ході розгляду справи було встановлено, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, не була доведена відповідачем, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом скасування постанови серії ЕНА № 2438493 від 20.06.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді 510 гривень штрафу.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору.
Згідно з ч. ч. 1, 7, 9 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Судові витрати у справі, які полягають у сплаті позивачем судового збору в розмірі 484 грн. 48 коп. із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд» та відповідно до вимог ст.139 КАС України, підлягають до стягнення з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.243-246 КАС України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на подачу адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ярошенка Олександра Олеговича до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ярошенка Олександра Олеговича до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії ЕНА № 2438493 від 20.06.2024 року винесену за ч.5 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Стягнути з бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 484 гривні 48 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Н.В. Марченко