06.02.2025 Справа № 331/4711/24
Провадження № 2-а/331/7/2025
06 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Антоненко М.В.
секретаря судового засідання Байрамової Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області в якому просить визнати дії інспектора поліції під час винесення Постанови серії ЕНА №2264125 неправомірними та скасувати цю Постанову.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 29 травня 2024 року він їхав на своєму автомобілі в м. Запоріжжі з боку «Автовокзалу 1» в бік центру міста по проспекту Соборному і на зелене світло світлофору не здійснив правий поворот на вул. Поштову, а проїхав прямо, по проспекту Соборному. При виїзді з перехрестя він зупинив транспортний засіб на стоянці. Впродовж хвилини за ним зупинився автомобіль патрульної поліції.
Поліцейский, старший лейтенант поліції Новік Андрій Сергійович, розповів, що він проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора прямо, а треба було повернути праворуч, чим порушив дорожчий знак 5.18. Через деякий час поліцейський роздрукував Постанову і сказав, що треба розписатись. На питання, за що позивач розписується, він відповів, що за отримання Постанови, та за те, що необхідно сплатити штраф у 15 денний термін.
Позивача притягнуто до адмін. відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП на місці вчинення правопорушення, в супереч положення ч.1 ст. 276 КУпАП відповідно до якого справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Позивач наголошує на тому, що словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування.
Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5- рп2015 - «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».
КСУ роз'яснив відмінність словосполучень “на місці здійснення правопорушення» (що означає місце, де скоєне правопорушення) і “за місцем здійснення» (місце, де розташоване управління патрульної поліції того населеного пункту, де було здійснено правопорушення). Важливим моментом в ст.258 КУпАП є обов'язок патрульних виносити постанову відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.
Ст. 283 КУпАП зобов'язує співробітника поліції спочатку розглянути адміністративну справу (вивчити докази, свідчення свідків, розглянути пояснення обвинуваченого, документи, позицію адвоката) і тільки після цього винести постанову.
Розглянути подібну справу можна за місцем здійснення правопорушення, тобто, з урахуванням роз'яснення КСУ, за місцем знаходження органу, уповноваженого на розгляд подібної справи.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання Постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, бо відповідальності за умисні завідомо незаконні дії.
Позивач вважає, що Відповідач, склавши оскаржувану Постанову на місці, без належного розгляду справи, перевищив свої повноваження, відповідно оскаржувана Постанова є незаконною і підлягає скасуванню.
Винесення Постанови про адміністративне правопорушення без розгляду справи, надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання Постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії.
Разом з адміністративним позовом позивач надав до суду заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
09 грудня 2024 року до канцелярії суду від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 .
Відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволення у зв'язку з наступним.
Зазначив, що під час несення служби 29.05.2024, поліцейським управління патрульної поліції було зупинено транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 який керуючи транспортним засобом, порушив вимоги дорожнього знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі» а саме зі смути з якої дозволено рух тільки праворуч, здійснив рух прямо чим порушив п.8.4. ґ ПДР України.
Відповідно, до розділу 8. наказу МВС № 1026. строк зберігання з портативних та відеореєстраторів. установлених у службових транспортних засобах, БпЛА.- 30 діб. Оскільки подія що передувала винесенню постанови серії ЕНА № 2264125 мала місце 29.05.2024. то станом на день надходження ухвали про відкриття справи (19.11.2024). надати відеозапис справи не є можливим.
Відповідач акцентує увагу суду на тому, що після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України та зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз'яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. При розгляді справи поліцейським позивача було ознайомлено з матеріалами справи. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Томе, пояснення позивача ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, не дотримання законності поліцейським Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим.
Також, у свою чергу, Відповідач звертає увагу щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання оскаржуваної постанови протиправною та незаконною, яка є взагалі незрозумілою, оскільки відповідно до ч.З ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
змінити захід стягнення в межах. передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Можливість визнання при цьому дій та рішення суб'єкта владних повноважень незаконними, законодавець не встановлює, у зв'язку з чим, вважаємо, що позовні вимоги в цій частині не мають бути задоволені Судом.
З огляду на викладене Відповідач вважає, що оскаржувана позивачем постанова ЕНА № 2264125 від 29.05.2024 у справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 правомірно на законних підставах, з дотриманням вимог ст.ст. 7. 2 7. 33. 38, 222, 283, 285 КУпАП та є такою що скасуванню не підлягає.
Натомість зазначені позивачем обставини є надуманими та такими. що не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки вони побудовані на суб'єктивному тлумаченні позивачем норм чинного законодавства та грунтуються виключно на особистому ставленні позивача до загального порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення. а також його пояснень. скарг та позовів з метою беззаперечного їх задоволення.
Ухвалою суду від 13 серпня 2024 року відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного провадження.
В судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву та наполягав на її задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача до суду не з'явився. Разом з відзивом подав до суду заяву про розгляд справи без участі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що 29.05.2024 року інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Новіком А.С.. винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2264125, згідно якої останнього було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 29.05.2024 року о 10 год. 26 хв., в м. Запоріжжя по проспекту Соборному, біля буд. 34, позивач керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 5.18. напрямок руху по смугах, зі смуги з якої дозволено рух тільки праворуч здійснив рух прямо чим порушив п.8.4 ПДР - порушення вимог інформаціно-вказівних знаків.
Вказаною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, ч. 1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, які полягають у порушенні Правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена, зокрема, ч. 1 ст.122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а також згідно положень ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Позивач, в судовому засіданні, не заперечував факту того, що ним було скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, однак стверджує,що дії поліцейського були не об'єктивними та передчасними. Позивач стверджує, що за весь час його водійського досвіду він не отримував жодної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. На його думку це характеризує його як добропорядного та законослухняного водія. До того ж, вчинене ним адміністративне правопорушення було малозначним та не нанесло жодної шкоди іншим.
Враховуючи наведене вище, позивач не надав суду жодних доказів та самі по собі доводи позивача не підтверджують той факт, що подія та склад адміністративного правопорушення у його діях відсутній.
Таким чином, суд не знаходить достатніх підстав для того, щоб вважати оскаржувану постанову незаконною, оскільки під час судового розгляду не надано жодного доказу, який підтверджує відсутність події правопорушення та склад такого адміністративного правопорушення в діях позивача.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд звертає увагу на те, що відомості про попередні притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні та його дії не завдали реальної шкоди, суд вважає, що зазначені обставини є підставою для звільнення особи від відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, і для виправлення особи та повторення таких дій в майбутньому, для першого разу, було б достатньо обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: зокрема, скасовує постанову і закриває провадження в справі.
З огляду на зазначене та положення вказаних норм, суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрити та звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Водночас, суд враховує положення ч. 8 ст. 139 КУпАП, відповідно до якої, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник перш за все через формальне порушення позивачем Правил дорожнього руху, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача судового збору, сплаченого позивачем.
На підставі ст.139, 222, 247, 252, 268, 280, 286, 293 КУпАП та керуючись ст. 73-77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2264125 від 29.05.2024 року, прийняту інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Новіком Андрієм Сергійовичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП в зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
В задоволенні іншої позовної вимоги відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.В. Антоненко