Справа № 309/4944/24
Провадження № 1-кс/309/1/25
03 січня 2025 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду
Закарпатської області ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого СВ Хустського РУП ГУНП
в Закарпатській області ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024071050000561 від 8 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що 6 жовтня 2024 року, о 20-00 годині, водій спеціалізованого легкового автомобіля медичної допомоги марки «Citroen Jumper», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, перебуваючи на добовому чергуванні як водій спеціалізованого автомобіля Хустської станції екстреної медичної допомоги, отримавши виклик про надання медичної допомоги в с.Велятино Хустського району Закарпатської області, попередньо узгодивши надання засобу - спеціального автомобіля для безперешкодного перевезення осіб з метою їх переправлення через державний кордон України, яким у зв'язку із введенням на території України «Воєнного стану» та Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» обмежено виїзд за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, які мали намір виїхати за межі України, під'їхав до в'їзду на територію автовокзалу, що в м.Хуст.
В цей момент, до салону спеціалізованого легкового автомобіля медичної допомоги марки «Citroen Jumper», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , сіли громадяни: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , для яких ОСОБА_5 умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, створив умови для безперешкодного проїзду постів, на яких знаходяться правоохоронні органи, а саме увімкнув проблискове світло синього кольору та направився в напрямку с.Велятино Хустського району Закарпатської області, однак був зупинений та викритий працівниками Державної прикордонної служби та затриманий разом з особами, які намагалися незаконно перетнути державний кордон України - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..
9 жовтня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Беручи до уваги вищевикладене, встановлена достатність доказів для підозри громадянина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за кваліфікуючими ознаками - організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні вчиненню таких дій порадами, вказівками, вчинене з корисливих мотивів.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи на волі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також те, що останній, усвідомивши на даний час про настання караності за скоєне ним діяння, може здійснити будь-які дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, що у відповідності до ст.177 КПК України є реальними підставами застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
В судовому засіданні слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання, зазначивши на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 в судовому засіданні подала письмові заперечення щодо поданого слідчим клопотання, які просила приєднати до матеріалів данного клопотання, та просила обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки слідчим не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думки прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
2 січня 2025 року підозрюваному були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Як вбачається із матеріалів клопотання у розпорядженні слідчого по даному кримінальному провадженню є достатні дані, що свідчать про обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що у ході розгляду клопотання слідчим та прокурором не доведено наявність доказів того, що до підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Так, ОСОБА_5 позитивно характеризується по місцю проживання, є пенсіонером, на лікуванні у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки.
Характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів.
Частиною 3 ст.176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст.178 КПК України: при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.2 п.4 ст.183 КПК України: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Прокурором та слідчим в обґрунтування клопотання зазначені ризики щодо можливості перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілого та свідків та, будучи обізнаним у тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, але зазначені ризики не були обґрунтовані, а базуються лише на припущеннях, а тому не можуть бути прийняті судом при обранні виняткового запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 ..
Тому, вирішуючи питання про відмову в задоволенні клопотання слідчого, враховуючи вимоги п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а також загальну спрямованість реформи кримінального судочинства на гуманізацію та підвищення гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.
Таким чином в судовому засіданні прокурор не обґрунтував неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, за таких обставин є підстави вважати за необхідне застосувати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, відмовивши у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст.181 КПК України: домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, виходжу із того, що згідно матеріалів клопотання та пояснення ОСОБА_5 він зареєстрований та фактично постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме - с.Копашново Хустського району Закарпатської області; знаходитися цілодобово за місцем свого проживання - за адресою: АДРЕСА_1 ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Керуючись ст.176-178, 181, 183-184, 193-194, 196, 309-310, 369, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024071050000561 від 8 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування засобів контролю за адресою: АДРЕСА_1 , на строк два місяця - з 3 січня 2025 року по 3 березня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1/прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2/не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме - с.Копашново Хустського району Закарпатської області;
3/знаходитися цілодобово за місцем свого проживання - за адресою: АДРЕСА_1 ;
4/повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ознайомити підозрюваного ОСОБА_5 під розписку з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору, слідчому, та надіслати для виконання до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, зобов'язавши останніх негайно поставити на облік підозрюваного і повідомити про це суд.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 7 січня 2025 року, о 15-00.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1