Рішення від 04.02.2025 по справі 307/5303/24

Справа № 307/5303/24

Провадження № 2-о/307/123/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.,

секретар судового засідання - Скирчук В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 де заінтесована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Поковба В.В. звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту ведення спільного господарства та спільного проживання.

Представник зазначає, що 10 серпня 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканка АДРЕСА_1 , одружилася з гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).

Після одруження ОСОБА_5 разом з своєю дружиною ОСОБА_1 , проживали у будинку дружини в АДРЕСА_1 , хоча ОСОБА_5 залишався прописаний за адресою своїх батьків у АДРЕСА_2 . За час їх спільного подружнього життя у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у результаті нещасного випадку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер на виробництві. Відповідно до діючого законодавства дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_1 та їх спільна дитина має право на одноразову грошову допомогу від держави. У зв?язку з цим вона звернулася до Головного управління пенсійного фонду, однак їй було повідомлено, що для отримання даної допомоги реєстрація проживання потерпілого повинна співпадати з реєстрацією її місця проживання, або навпаки, тобто вони повинні до шлюбу проживати за одною адресою.

Представник вказує, що фактично зареєстрованим місцем проживання заявниці є АДРЕСА_1 , і з дня одруження до дня смерті її чоловік ОСОБА_5 проживав з нею за вказаною адресою, хоча місцем його реєстрації є АДРЕСА_2 . У звязку з цим, місце реєстрації ОСОБА_5 не співпадає з місцем фактичного проживання останнього до дня смерті, що є підставою для відмови ГУПФ України в Закарпатській області у отриманні одноразової допомоги ОСОБА_1 та необхідно встановити факт, що має юридичне значення.

Враховуючи вищевикладене, представник просить встановити факт ведення спільного господарства та спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за однією адресою АДРЕСА_1 станом на день смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 11.12.2024 року заяву залишено без руху, надано представнику заявниці строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

16.12.2024 року представник заявниці ОСОБА_2 подав до суду заяву про усуненя недоліків, якою недоліки зазначені в ухвалі суду усунув.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 17.12.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною заявою, копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

Заявниця та її представник, адвокат Поповба В.В. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. 03.02.2025 року представник заявниці, адвокат Поковба В.В. подав до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити без його та заявниці участі, вимоги викладені в заяві підтримує та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгяду справи, в судове засідання не з'явився. 06.01.2025 року подав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною другою ст.3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

У відповідності до ч.4 ст.3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Суд звертає увагу, що право на вибір місця проживання закріплено у ст.33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 03.06.1999 року у справі №1-8/99 зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім'ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Згідно з роз'ясненнями Верховного суду України від 01.01.2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, термін спільного проживання (не менше п'яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом); відсутній спір про право.

Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться: показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; довідки з місця проживання, фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази), докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства, заяви, анкети, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного та ін.

Особливе місце у доказуванні певних обставин у цій категорії справ займають факти спільних подорожей і відпочинку, спільна присутність на святах, показання свідків. За судовою практикою можна зазначити, що спільні подорож чоловіка та жінки підтверджують факту спільного проживання, підтверджує наявність відносин як чоловіка та жінки, факт спільного відпочинку свідчить про наявність про утворення родини та спільність побуту, про наявність взаємних прав та обов'язків між чоловіком і жінкою, які притаманні подружжю.

Щоб встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні цьому поняттю. Тобто, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти, мають певні права та обов'язки тобто передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Спільні фотографії можуть бути підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц (провадження №14-130цс19) містить правовий висновок, згідно якого вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки.

Що стосується вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю, суд зазначає наступне.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного.

Судом встановлено, що згідно витягу з реєстру Усть-Чорнянської територіальної громади №2024/004062324 від 23.04.2024 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 (а.с.17).

З довідки №821 від 21.10.2024 року виданої виконкомом Усть-Чорнянської селищної ради ОСОБА_7 вбачається, що її чоловік ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно до дня смерті проживав за адресою АДРЕСА_1 (а.с.18).

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області 10.08.2021 року за актовим записом №15 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.22).

Згідно свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області 10.10.2024 року за актовим записом №54 вбачається, що у заявниці і ОСОБА_5 народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.23).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області 11.11.2024 року за актовим записом №67 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.24).

Згідно акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 09 вересня 2024 року о 14 год. 00 хв. в ФОП ОСОБА_8 вбачається, що комісія прийняла рішення, що нещасний випадок з трактористом лісосічних робіт ОСОБА_5 09.09.2024 року о 14 год. 00 хв. у ФОП ОСОБА_8 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом. У графі відомості про членів сім'ї потерпілого, які перебувають на його утриманні значаться дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.25-39).

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення відповідного юридичного факту необхідно заявниці для отримання одноразової допомоги від держави.

Аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини, встановлені в судовому засіданні, враховуючи відсутність заперечень про встановлення цього юридичного факту зі сторони заінтересованої особи, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів для встановлення факту проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 , що випливає також зі змісту виданої органом місцевого самоврядування довідки, а відтак заява ОСОБА_1 в цій частині вимог підлягає до задоволення.

Разом з цим в межах судового розгляду заявником не додано жоного доказу ведення спільного господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а відтак у цій частині вимог заяви слід відмовити за недоведеністю.

При цьому, суд констатує, що виходячи зі змісту вимог заяви, вказаний факт пов'язаний з можливістю реалізації ОСОБА_1 , права на отримання одноразової грошової допомоги, та встановлюється судом саме з цією метою та жодним чином не пов'язаний з встановленням кола та черги спадкування за померлим ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт проживання на день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

В решті вимог заяви відмовити.

Судові витрати пов'язані з розглядом справи, покласти на заявницю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Заявник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, що знаходиться за адресою: код ЄДРПОУ 20453063, пл. Народна, 4, м. Ужгород.

Дата складення повного судового рішення - 7 лютого 2025 року.

Головуючий М.М. Бряник

Попередній документ
125034816
Наступний документ
125034818
Інформація про рішення:
№ рішення: 125034817
№ справи: 307/5303/24
Дата рішення: 04.02.2025
Дата публікації: 12.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.02.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 06.12.2024
Предмет позову: Заява (виправлена) про встановлення факту що має юридичне значення
Розклад засідань:
04.02.2025 10:30 Тячівський районний суд Закарпатської області