Справа № 761/3518/25
Провадження № 2-сз/761/46/25
10 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана заява, яка протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана на розгляд судді Саадулаєва А.І.
ОСОБА_1 просить суд повернути їй судовий збір сплачений за подання позову, у розмірі 1211,20 грн., у зв'язку із направленням позовної заяви за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва, та посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».
Суддею встановлено, що до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, та яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Саадулаєва А.І.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року матеріали справи за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Солом'янського районного суду м. Києва.
За змістом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 4 ст. 185 ЦПК України, крім цього, заява повертається у випадках, коли: 1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу); 3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви; 4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; 5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України; 6) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 7) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Так, суддя звертає увагу, що серед підстав повернення позовної заяви позивачеві не називаються порушення правил підсудності (ст. 185), а вони є підставою для передачі справи з одного суду до іншого (п. 1 ч. 1 ст. 31), а тому суддя дійшов висновку, про відсутність підстав для повернення судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».
Крім того, суддя звертає увагу на те, що судовий збір є сплаченим із моменту зарахування до спеціального фонду державного бюджету України, і суд, який отримав справу в разі скерування справи за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи.
На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 170/129/21. Текст постанова оприлюднений 20 лютого 2023 року.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви позивача про повернення судового збору слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 4, 133, 257 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суддя,
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Суддя: