СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/764/25
ун. № 759/27433/24
05 лютого 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, заявленого під час судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080003901 від 13.12.2024, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Святошинського районного суду міста Києва від 29.09.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст.185 КК України;
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ТОВ «Епіцентр К»,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 12024100080003901 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст.185 КК України.
Під час судового розгляду прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , яке обґрунтоване зберіганням ризиків, визначених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив засосувати до обвинуваченого інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений підтримав думку захисника та просив змінити йому запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст.185 КК України в тому, що він, будучи раніше судимим за ч. 4 ст. 185 КК України, 13.12.2024 приблизно о 21 год. 38 хв., перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», розташованого по вул. Берковецькій, 6-В в м. Києві, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою збагачення, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу із стелажів вказаного гіпермаркету, повторно, таємно намагався викрасти ліхтар портативний світлодіодний «VIDEX VLF-A400L», вартістю 1610 грн. 83 коп. (без урахування ПДВ) та «Cerruti 1881 Фемме жін. 50 ml», вартістю 2975 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ), а всього майна на суму 4585 грн. 83 коп., однак не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий разом із викраденим майном працівниками охорони гіпермаркету «Епіцентр».
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 16.12.2024 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень.
Оцінюючи доводи прокурора про збереження ризиків, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Наведена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» та п. 36 у справі «Москаленко проти України» де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, що унеможливлює в разі ухвалення обвинувального вироку застосування судом ст. 75 КК України. Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, та можливість призначення обвинуваченому реальної міри покарання, існує реальний ризик залишення ОСОБА_3 місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності. Відтак суд вважає доведеним збереження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також суд вважає, що ризики вчинення ОСОБА_3 інших правопорушень також зберігаються з огляду на те, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку. Тому ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, також зберігається на даний час.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_3 судом на даному етапі не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України обвинувачений є особою, до якої може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд вважає, що на даній стадії провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який хоча і є винятковим, проте, враховуючи встановлену сукупність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшилися, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
При цьому, за встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що доводи захисника, який просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, є необґрунтованими, оскільки відсутні підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зокрема й домашній арешт за адресою проживання ОСОБА_3 можуть у цій конкретній справі запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Визначаючи розмір застави, суд згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу, доведені ризики, бере до уваги приписи ч. 5 ст. 182 КПК України та вважає, що на даному етапі достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків може застава у мінімальному розмірі, тобто у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв'язку з чим встановлює заставу в зазначеному розмірі, як альтернативний запобіжний захід.
За приписами ч. 4 ст. 202 КПК України у моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави суд на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду і покладає на нього обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 194, 197, 199, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 05 квітня 2025 року (включно).
Одночасно визначити заставу обвинуваченому ОСОБА_3 у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Застава у визначеному розмірі може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду міста Києва за такими реквізитами: код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду і покласти на нього на два місяці такі обов'язки:
1)прибувати до суду за викликом;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що після звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави в разі невиконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків застава може бути звернена в дохід держави, до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1