Справа № 755/1003/25
Провадження №: 3/755/858/25
"31" січня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Білорусь, громадянина України, працюючого військовослужбовцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.122, ч.1 ст.122-?, ч.1 ст.130 КпАП України,-
ОСОБА_1 , 02 січня 2025 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом «Ford Sierra», номерний знак НОМЕР_1 , рухався вулицею Марка Черемшини, 15, у місті Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння /запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів/. Від медичного огляду, для встановлення стану сп'яніння в установленому законом порядку, на місці зупинки та в медичному закладі, відмовився на боді-камеру №472249, 470250.
Крім того, 02 січня 2025 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом «Ford Sierra», номерний знак НОМЕР_1 , рухався вулицею Марка Черемшини, 15, у місті Києві, неодноразово створював аварійну ситуацію, здійснював різкі маневри перелаштування зі смуги в іншу смугу, здійснював різке гальмування, що змушувало водія службового автомобіля поліції «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_2 , змінювати швидкість автомобіля та траєкторію його руху для уникнення ДТП.
Також, 02 січня 2025 року, приблизно о 22 годині 55 хвилин, керуючи транспортним засобом «Ford Sierra», номерний знак НОМЕР_1 , рухався вулицею Марка Черемшини, 15, у місті Києві, не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.2.4, 2.5 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 на виклики не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив, крім того, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно вимог ст.268 КпАП України.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Главою 21 КпАП України передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» /рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»/.
Суд, дослідивши матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення та адміністративне затримання, картки обліку адміністративного правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорти, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідки armor, копії - постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, DVD-R диск, дійшов наступного.
Норма ст.7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 1 статті 122-? КпАП України, передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; гучномовного пристрою; спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки /п.8.9 Правил дорожнього руху України/.
Також, ч.5 ст.122 КпАП України, передбачена відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Крім того, ч.1 ст.130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, містить перелік ознак, у тому числі, алкогольного сп?яніння, які можуть бути виявлені поліцейськими у особи, яка керує транспортним засобом, що в подальшому сприяє ініціюванню ними проходження огляду на стан відповідного сп?яніння.
Із переглянутого у судовому засіданні DVD-R диску, з відеозаписом із нагрудних боді-камер, убачається, що відповідно до ст.266 КпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року/, поліцейський виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп?яніння, такі як запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, запропонував особі, яка притягається до адміністративної відповідальності пройти перевірку для встановлення стану сп'яніння, однак ОСОБА_1 почав кричати, що він є військовослужбовцем, що його побили під час затримання та щоб йому посвітили у ліве око, оскільки він не бачить /470250_02/01/2025_23:13:51 /23:56:48 відеозапису/.
Аналіз вищевказаного та із урахуванням об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, умов та порядку проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння визначених ст.266 КпАП України, п.2.5 ПДР України, п.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, дають суду підстави вважати те, що ОСОБА_1 свідомо розумів та категорично не бажав пройти медичний огляд на встановлення стану алкогольного сп?яніння, вказане базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих тільки ОСОБА_1 , уникнення адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп?яніння, вказане проявилося у пасивній формі відмови, постійне твердження про те що його побили, про те що він військова людина, яка хоче п'є, хоче не п'є /0:45:40 відерзапису/.
Водночас із переглянутого DVD-R диску, з відеозаписом із нагрудних боді-камер, було також встановлено /470250_02/01/2025_22:55:30 /0:00:29 відеозапису/, що ОСОБА_1 не виконав вимогу про зупинку яка надавалась за допомогою увімкнених проблискових маячків синього і червоного кольорів, спеціального звукового сигналу та гучномовного пристрою, був зупинений шляхом переслідування на службових автомобілях. Під час поверхневого огляду автомобіля на підлозі переднього пасажирського сидіння була виявлена пляшка горілки /0:07:49 відеозапису/.
Крім того, матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався /а.с.15/.
Також, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка міститься у матеріалах справи /а.с.16/, ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за керуванням автомобілем «Ford Sierra», номерний знак НОМЕР_1 не маючи на це права та накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.126 КпАП України у виді штрафу у сумі 3 400 гривень.
Відповідно до ст.10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Нормами ст.245 КпАП України, передбачено ряд завдань серед яких є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин, суд, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.122, ч.1 ст.122-?, ч.1 ст.130 КпАП України.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст.33, 252 КпАП України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, також враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.2 ст.36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом /посадовою особою/, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Крім того, згідно ст.40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
Також, ч.1 ст.307 КпАП України передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України /ст.308 КпАП України/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 30, 33, 40-?, ч.5 ст.122, ч.1 ст.122-?, ч.1 ст.130, 252, 283-285, 289, 291, 294, 307, 308 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.122, ч.1 ст.122-?, ч.1 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення, із застосуванням ч.2 ст.36 КпАП України, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 /один/ рік.
Згідно з ч.1 ст.307 КпАП України штраф має бути сплачено протягом п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КпАП України, відповідно до ст.308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови стягнути подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Андрій КУРИЛО