Справа №:755/2089/25
Провадження №: 2/755/3456/25
"07" лютого 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Шоп 5» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Шоп 5» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії.
Розглядаючи питання про відкриття провадження по справі, вважаю, що вищевказану позовну заяву слід повернути за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, в тому числі, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
З позовної заяви вбачається, що позивач 30.01.2025 року отримав товар на пошті, 01.02.2025 року направив досудову вимогу, а 03.02.2025 року звернувся до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.
Надіславши досудову вимогу, позивач не отримав відповіді від відповідача, що свідчить про не завершення досудового порядку врегулювання спору та не є доказом досудового врегулювання спору.
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадках, коли не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом
За вказаних обставин, з огляду на відсутність у матеріалах позовної заяви доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, суддя доходить висновку про повернення такої позовної заяви.
Відповідно до ст.185 ч.7 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. А тому позивач має право повторно звернутись з вищевказаним позовом у встановленому законом порядку.
Також варто взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, повернення позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону, позивач має право повторного звернення до суду із позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ч.4 п.1, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Шоп 5» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії повернути.
Роз'яснити позивачу право повторного звернення до суду з тими ж самими вимогами після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя Н.О.Яровенко