Справа №:755/9534/22
Провадження №: 1-в/755/99/25
"03" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі судді ОСОБА_1 одноособово перевіривши виконання вимог статтей 537, 539 КПК України за заявою ОСОБА_2 про зарахування засудженому строку попереднього ув'язнення, встановив:
у провадження суду 24 січня 2025 року надійшло дана заява від 23 січня 2025 року у якому інціатор, покликаючись на положення ст. 58 Конституції України (у заяві, напевне, помилкове покликання на ст. 58 КПК - представник потерпілого), просить «… перерахувати … строк відбування … відповідно до Закону Савченко.».
Тобто, йдеться про зарахування, згідно із ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (надалі - Закон), йому у строк покарання термін попередньго ув'язнення із розрахунку - день одного перебування в слідчому ізоляторі відповідає двом дням позбавлення волі.
Згідно з ст. 35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду, було визначено головуючого суддю ОСОБА_1 та передано матеріали - 03 лютого 2025 року. Тому, Суд, перевіривши виконання вимог ст. 537, 539 КПК України та Закону, приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону, цей Закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім'ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок.
Тобто, у п. 3 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону визначено лише імперативне коло суб'єктів, які можуть ініціювати застосування цього Закону, в тому числі шляхом звернення до суду з клопотанням, до числа яких віднесено «суд, що виніс зазначений обвинувальний вирок», та з огляду на системний аналіз положень ст. 537, 539 КПК України, в частинівіднесення вирішення під час виконання вироків окремих питань до певного суду випливає, що питання зарахування строку попереднього ув'язнення під час виконання вироку, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК України,та загальні засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України, зокрема, верховенство права, законність, доступ до правосуддя, має вирішуватися місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України).
У даному випадку, з наявних у суду матеріалів слідує, що засуджений не відбуває покарання на території Дніпровського району м. Києва через що, розгляд питання зарахування останньому строку попереднього ув'язнення не відноситься до територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.
За таких умов, враховуючи викладене, Суд вважає, що заява підлягає поверненню останньому з роз'ясненням того, що таке повернення, не позбавляє його права повторного звернення з даним питанням до суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок стосовно засудженого.
На підставі викладеного та керуючись ст. 537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», Суд постановив:
заяву про зарахування засудженому строку попереднього ув'язнення, повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення клопотання надіслати особі, яка його подала, разом із ним та усіма доданими до нього документами.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення до суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок стосовно засудженогов порядку Кримінального процесуального Кодексу України з питанням зарахування засудженому строку попереднього ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після завершення строку апеляційного оскарження, а в разі подання апеляційної скарги, - після завершення апеляційного розгляду такої скарги.
С у д д я ОСОБА_3