Номер провадження 1-кс/754/426/25
Справа № 754/2093/25
Іменем України
10 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача ВД Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12025105030000086 від 05.02.2025 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
06.02.2025 до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання дізнавача, погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження №12025105030000086 від 05.02.2025
З обґрунтування клопотання настає, що 05.02.2025 приблизно о 16:30 год по вул. Р. Рейгана, 11 у м. Києві? в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 у якого виявлено та вилучено прозорій зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору та мобільний телефон Xiaomi.
Постановою слідчого від 05.01.2025 зазначені речі було визнано речовими доказами.
Вказане майно необхідне органу досудового розслідування, як об'єкт для дослідження, і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є матеріальним об'єктом, який міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тобто є речовими доказами.
Дізнавач надав заяву за змістом якої клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не викликався, опираючись на вимоги ч.1 ст.172 КПК України, оскільки клопотання про арешт майна розглядається не пізніше двох днів, є доцільним питання про арешт майна розглянути у відсутність власника майна.
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, вислухавши думку дізнавача, слід дійти висновку, що клопотання необхідно задовольнити, оскільки за його змістом доведена необхідність застосування арешту вилученого майна, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 167 КПК України, встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Враховуючи, що вилучені речі використовувались при вчиненні злочину, деякі з них є предметом злочину, наявні підстави вважати про можливість збереження на вказаних об'єктах слідів злочину з метою розслідування якого проводиться досудове розслідування. Вказане майно відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, вважаю необхідним накласти арешт для запобігання можливості його приховування та відчуження.
Керуючись ст.132,167,168,170,172,173,175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання дізнавача ВД Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12025105030000086 від 05.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: пакування Нової пошти за номером накладної 20451097101758, з картонною коробкою в середині котрої упакування з-під кави із порідними уламками дерева; прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору та мобільний телефон Xiaomi imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 з сім картками мобільного оператора НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , з тимчасовим позбавленням можливості відчужувати, використовувати та розпоряджатись, до скасування арешту майна у встановленому Кодексом порядку.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, але оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1