Справа № 752/19749/20
Провадження по справі № 1-кп/752/682/25
"05" лютого 2025 р. Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні 12019100000000927 від 14.08.2019 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 206 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_5 ,
встановив:
У жовтні 2020 на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт вищезазначеному кримінальному проваджені стосовно ОСОБА_3 , якому пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 206 КК України, -
Триває стадія підготовчого судового засідання під час якого захисник завив про відвід прокурору. Вважає, що прокурор не забезпечує законність у даному кримінальному провадженні та здійснив низку незаконних дій, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, зокрема у порушення вимог ст. 290 КПК України не вручив обвинувальний акт його підзахисному, та намагався його вручити у приміщенні суду, коли акт вже був направлений до суду.
Обвинувачений ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав. Вказав на те, що він не отримував обвинувальний акт, зокрема й по пошті. Прокурор намагався у приміщені Голосіївського районного суду м. Києва вручити йому акт, що він зафіксував на телефон. Також вважає, що прокурор є упередженим щодо нього.
Прокурор заперечив проти заявленого відводу, вважаючи ого таким, що є надуманим. Також додав, що обвинувачений та його захисник відмовилися прибувати на його виклик для вручення обвинувального акту, тому акт разом із реєстром матеріалів досудового розслідування були направлені за відомими адресами проживання ОСОБА_3 та його за місцем здійснення діяльності його захисником. Вважає, що обвинувальний акт був вручений у спосіб, передбачений для вручення повісток, тому його дії відповідали вимогам КПК України.
Суд, розглянувши заяву про відвід, приходить таких висновків.
Статтею 77 КПК України передбачений перелік підстав, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні.
Зокрема, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, прокурор є одним з учасників кримінального провадження, та за частиною 1 ст. 36 КПК України, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КПК України прокурор виконує функцію нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Тобто, на прокурора покладається обов'язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координації проведення процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимог законів України.
Згідно із ч.1 ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстрів матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику.
Згідно із п. 3 ч.4 ст. 293 КПК України до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Доказів того, що такі дії були виконані прокурором щодо підозрюваного, а також його захисника, суду не надано. З наданих прокурором фіскальних чеків, опису вкладень тощо, судом встановлено, що підозрюваним ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_6 вказані документи були направлені поштовою кореспонденцією (а.с. 28-30. т.1)
Направлення даних документів поштовою кореспонденцією нормою ст. 293 КПК України не передбачено. Між тим, суд вважає, що такий спосіб вручення вказаних процесуальних документів як направлення поштовою кореспонденцією, був вжитий прокурором, як єдиний можливий за умови того, що підозрюваний відмовився прибувати на виклик та отримувати акт.
Наведені захисником доводи щодо упередженості прокурора є безпідставними. Такі обставини можуть бути підставами для повернення акта прокурору. Доводи захисника та обвинуваченого про те що прокурор намагався вручити ОСОБА_3 обвинувальний акт до початку судового засідання не є такими, що свідчать про неупередженість прокурора.
За наведених обставин відсутні підстави вважати, що прокурор ОСОБА_4 виявляє упередженість у даному провадженні, тому заява про відвід прокурора є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Інших фактичних обставин у підтвердження існування викладених обвинуваченим обставин щодо упередженості прокурора ОСОБА_4 , які могли би бути очевидними для суду, що розглядає заву про відвід, судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 77, 80,81 КПК України, суд,-
постановив:
Відмовити стороні захисту у задоволенні заяви про відвід прокурора ОСОБА_4 від участі у даному кримінальному проваджені.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1