Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10235/24
Номер провадження2/711/579/25
10 лютого 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого-судді Демчика Р.В., при секретарі Бутовській Д.О., з участю: позивача ОСОБА_1 представника позивача - адвоката Гребченка Р.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гребченко Руслан Олексійович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-
встановив :
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гребченко Р.О. звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позовну заяву мотивує тим, що позивач з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17.08.2022 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час фактично припиненні шлюбні відносини. Спільне господарство не ведуть. Примирення неможливе. У зв'язку із викладеним просить розірвати шлюб, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі частини заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху з наданням терміну для усунення недоліків.
03.01.2025 позивачем недоліки вказані в ухвалі суду від 31.12.2024 - усунуті.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
Представник позивача - адвокат Гребченко Р.О. позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. До початку розгляду справи по суті подав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі. Також просив розгляд справи проводити без його участі.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.
Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено в судовому засіданні сторони 17 серпня 2022 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації атів цивільного стану пу місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що зроблений актовий запис №1849.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя у сторін не склалось. Шлюбні відносини фактично припинені, їх шлюб існує формально. За таких обставин подальше спільне проживання подружжя є неможливим.
Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до ст.ст.105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи наведені у позові обставини, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін. Отже, позовна вимога про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, а укладений між сторонами шлюб - розірванню.
Що стосується вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд приходить до наступного:
В судовому засіданні встановлено, що сторони разом не проживають, їх неповнолітня дитина проживає разом з матір'ю - позивачкою по справі - ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні
На даний час позивачка ОСОБА_1 не може в повній мірі забезпечувати належний розвиток доньки. Доказів того, що відповідач бере участь в утриманні доньки суду не надано.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України від 26.04.2001 року «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Аліменти це обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребують цього.
За положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За приписами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України (в редакції, що набрала законної сили
08.07.2017року), способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України (в ред., що діє з 08.07.2017 року) визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначаються судом.
Крім того, частиною першою статті 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України в ред., що діє з 08.07.2017 року).
За положеннями ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
Позивач формує свої позовні вимоги, а суд в силу ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, та в межах заявлених нею позовних вимог, про що неодноразово звертав увагу в своїх постановах і Верховний Суд. Тому, при заявлені позивачкою позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів у розмірі однієї четвертої заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають аліменти на утримання неповнолітньої дитини в частці від доходу відповідача.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення із відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме з 30.12.2024 року і до досягнення донькою повноліття.
На думку суду, таке рішення є справедливим і таким, що постановлене виключно в інтересах неповнолітньої дитини.
Згідно зі ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, суд допускає до негайного виконання в межах місячного платежу.
Питання про судові витрати суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати у розмірі 1211.20 грн. за подання позивачем позовної заяви про розірвання шлюбу. Також, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, таким чином, суд стягує з відповідача 1211.20 грн. в дохід Державного бюджету України, за позовні вимоги щодо стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 2-5,10,12,13,19,76-82,133,263-265 ЦПК України, ст.ст. 112,160 СК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), що зареєстрований 17 серпня 2022 року у Відділі державної реєстрації атів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №1849.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставленням відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.12.2024 року і до досягнення донькою повноліття.
Рішення в частині аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р. В. Демчик