Справа № 711/1078/25
Номер провадження 3/711/426/25
10 лютого 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , командира 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України старшого лейтенанта, військовий квиток серії НОМЕР_4 ,
до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України № 164 від 29.06.2022 старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частин НОМЕР_3 .
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Згідно ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за своїми військовими званнями начальниками є, зокрема, військовослужбовці молодшого офіцерського складу - для військовослужбовців молодшого сержантського і старшинського складу однієї з ними військової частини та військовослужбовців рядового складу.
Враховуючи, що ОСОБА_1 обіймає посаду командира 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частин НОМЕР_3 , проходить військову службу у військовому званні «старший лейтенант», останній користується повноваженнями на виконання організаційно-розпорядчих обов'язків згідно із законодавством, у зв'язку з чим, являється військовою посадовою особою.
Незважаючи на це, старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді командира 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частин НОМЕР_3 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 115, 116, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого законом України № 548-ХІV від 24.03.1999, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551- ХІV від 24.03.1999, ст.. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, у період часу з 08 год. 30 хв. 23.01.2025 по 17 год. 00 хв. 25.01.2025, недбало поставився до виконання покладених на нього завдань, свої службові обов'язки за посадою та вимоги командирів (начальників) на території військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, яка дислокується в АДРЕСА_2 не виконував взагалі, перебував за межами військової частини, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, чим заподіяв шкоду охоронюваним законом інтересам військової служби, яка виявилась у підриві бойової готовності підрозділу, невиконанні обов'язків військової служби, поданням негативного прикладу наслідування для інших військовослужбовців та порушенні військової дисципліни.
ОСОБА_1 до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи без його присутності. Зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає в повному обсязі. В скоєному щиро розкаявся, а тому просив суд суворо не карати.
Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
У такий спосіб, з моменту видання указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 1126-VІІ від 17.03.2014 на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов'язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов'язків військової служби (відпустка, перебування на лікуванні тощо).
Відповідно до вимог Вступів Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, їх дія поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України», Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну гвардію України», діяльність Національної гвардії України ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, позапартійності, безперервності, законності, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, відповідальності, централізованого керівництва та єдиноначальності.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Національну гвардію України», Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватись від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Відповідно до ст. ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до статті 119 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир взводу в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі. Командир взводу підпорядковується командирові роти і є прямим начальником усього особового складу взводу.
Відповідно до статті 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир взводу зобов'язаний: підтримувати особовий склад взводу, озброєння і техніку в постійній бойовій готовності; проводити з особовим складом взводу заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень, вести облік бойової підготовки взводу; знати тактику дій взводу в різних видах бою, управляти взводом під час виконання бойових завдань; досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки взводу, правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність; постійно вдосконалювати свої фахові й методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку; з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу; знати військове звання, прізвище, ім'я та по батькові кожного підлеглого, число, місяць і рік народження, віросповідання, ділові та морально-психологічні якості, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, адресу батьків (рідних), успіхи й недоліки на службі, постійно вести індивідуальну роботу з виховання, складати іменний список особового складу взводу; здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посадах військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу, подавати командирові роти пропозиції щодо кандидатів для вступу до вищих військових навчальних закладів; виховувати особовий склад взводу в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки й майна взводу; неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі, їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни; піклуватися про підлеглих, знати їх догреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань, дбати про їх здоров'я, вживати заходів для його зміцнення; постійно вдосконалювати фізичну тренованість особового складу; своєчасно доповідати командирові роти (бойової частини) про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу взводу; періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці у взводі, за розпорядженням командира роти проводити ранкову фізичну зарядку з ротою; стежити за наявністю правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності; готувати особовий склад взводу, озброєння й техніку до виходу на кожне навчання чи заняття, а також перевіряти їх наявність і стан після повернення із занять і навчань; стежити за додержанням заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях і під час роботи з технікою та озброєнням; перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин.
Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України № 164 від 29.06.2022 старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частин НОМЕР_3 .
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Згідно ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за своїми військовими званнями начальниками є, зокрема, військовослужбовці молодшого офіцерського складу - для військовослужбовців молодшого сержантського і старшинського складу однієї з ними військової частини та військовослужбовців рядового складу.
Враховуючи, що ОСОБА_1 обіймає посаду командира 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частин НОМЕР_3 , проходить військову службу у військовому званні «старший лейтенант», останній користується повноваженнями на виконання організаційно-розпорядчих обов'язків згідно із законодавством, у зв'язку з чим, являється військовою посадовою особою.
Викладене свідчить про недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду, вчинене старшим лейтенантом ОСОБА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 115, 116, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним
і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, у період часу з 08.300 год. 23.01.2025 року по 17 год. 00 хв. 25.01.2025 року недбало поставився до виконання покладених на нього завдань, свої службові обов'язки за посадою та вимоги командирів (начальників) на території військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, яка дислокується в АДРЕСА_2 , не виконував взагалі, перебував за межами військової частини, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, чим заподіяв шкоду охоронюваним законом інтересам військової служби, яка виявилася у підриві бойової готовності підрозділу, невиконанні обов'язків військової служби, поданням негативного прикладу наслідування для інших військовослужбовців та порушенні військової дисципліни.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП - а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 5 від 07.02.2025 року; висновком службового розслідування по факту своєчасного неприбуття на службу без поважних причин ОСОБА_1 , та іншими матеріалами справи.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, наявності обставин, що пом'якшують його відповідальність та відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах мінімальної межі санкції ч.2 ст.172-15 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Водночас, згідно з п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
Виходячи із вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, ч.2 ст.172-15 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю. В. Михальченко