Справа № 569/20958/24
10 лютого 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П.,
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
з участю представника позивача адвоката Штогрін В.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Штогрін Вікторія Святославівна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 157460,03 грн. (142 495,00грн. - заборгованість за договором позики, 9034,32грн. - розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 5930,71 грн. - 3 % річних), а також стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26 березня 2019 p., ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 позику в розмірі 142 495 грн. 00 коп. На підтвердження отримання коштів ОСОБА_1 власноручно написана розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 142 495 грн. 00 коп. Розписка містить дату складання - 26 березня 2019 року, дату повернення на протязі 4 років та її підпис. У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 в термін, який визначений в розписці позику в розмірі 142 495 грн. 00 коп. ОСОБА_2 не повернула на адресу вказану у розписці було надіслано претензію в якій позивач просив сплатити йому 157 460 грн. 03 коп. (142 495 грн. 00 грн. - заборгованість за договором позики, 9 034 грн. 32 коп. - розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 5 930 грн. 71 коп. - 3 % річних) протягом 30 календарних днів з дня одержання претензії. Однак, претензія відповідачкою отримана не була, що підтверджується викопіювання із сайту Укрпошти трекінг № 3302814018471. Грошові кошти станом на момент подачі позовної заяви Позивачу не повернуті. Відповідач добровільно не бажає повертати грошові кошти. За таких обставин, з метою захисту своїх порушених прав ОСОБА_2 звертається до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в розмірі 157 460 грн. 03 коп. (142 495 грн. 00 грн. - заборгованість за договором позики 9 034 грн. 32 коп. - розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 5 930 грн. 71 коп. - 3 % річних.
Представник позивача адвокат Штогрін В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала факт отримання від позивача ОСОБА_2 коштів та зазначила, що не мала можливості вчасно повернути кошти у зв'язку, оскільки в неї було складне матеріальне становище через захворювання чоловіка.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено що згідно розписки від 26.03.2019 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 кошти в сумі 142 495 грн., які зобов'язувалася повернути на протязі чотирьох років. Однак, у передбачений у розписці термін, відповідач свої зобов'язання не виконала, та цього не заперечує.
Розписка є документом, який боржник видає кредитору, підтверджуючи як укладення договору позики, так і його умови, а також, засвідчуючи отримання певної грошової суми.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника.
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.
Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки. Зазначена правова позиція визначена в постанові Верховного Суду від 08.10.2020 року по справі №194/1126/18.
Статтею 82 ЦК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідач не заперечувала про те що має заборгованість перед позивачем в розмірі: 142495,00 грн., згідно розписки від 26.03.2019 року, яку повинна була повернути протягом чотирьох років.
Згідно ч.1. ст.526, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події, моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відтак у розписці зазначений термін погашення позики протягом чотирьох років (тобто до 26.03.2023 року), отже зобов'язання повинно було бути виконане у зазначений термін, та не залежно від пред'явленої чи не пред'явленої вимоги кредитора до боржника.
Статтею 625 ЦК України встановлено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
Тому, з врахуванням періоду неналежного виконання відповідачем обов'язку повернення позики, з неї на користь позивача підлягають стягненню - 9034,32 сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 5 930 грн. 71 коп. - 3 % річних.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором позики підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1575,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 89, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 157460,03 грн. (142 495,00грн. - заборгованість за договором позики, 9034,32грн. - розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 5930,71 грн. - 3 % річних).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1575,00грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 11.02.2025 року.
Суддя Харечко С.П.