Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/211/25
Провадження № 2/542/245/25
Іменем України
10 лютого 2025 року селище Нові Санжари
Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Шарова-Айдаєва О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про поділ майна, припинення спільної часткової власності, визнання права власності на окремий об'єкт нерухомого майна, що складає одиницю,
05 лютого 2025 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, за змістом якої позивачка просила:
- поділити в натурі будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на належну їй на праві приватної власності частини житлового будинку з частиною господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на окремий об'єкт нерухомого майна, що складає одиницю за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
частина житлового будинку літ. «А-1» в складі приміщень: веранда І площею 6,5 м?, комора II площею 3,0 м?, кухня 1-1 площею 12.6 м?, кімната 1-2 площею 12.5 м?, загальною площею: 34.6 м?, в т. ч житлова -12.5 м?;
літня кухня літ. «Б,б»; погріб літ. «б2»; сарай літ. «В»; сарай літ. «в», сарай літ. «Г», вбиральня літ. «Ж»; огорожа №1; ворота огорожі № 3; колодязь № 4; колодязь №5.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Пунктом 11 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно з частиною 4 статті 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до статті 143 Цивільного процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Статтею 144 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 148 Цивільного процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Отже, підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісного виконання процесуальних обов'язків учасником судового процесу, ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом без поважних причин, зловживання процесуальними правами, що має певну мету перешкоджання судочинству, та умисне, без поважних причин, неподання доказів або повідомлення про неможливість їх подання.
З Комп'ютерної програми «Д-3» Новосанжарського районного суду Полтавської області встановлено, що 10 грудня 2024 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду ідентичний позов (справа № 542/2252/24) до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про поділ майна та припинення спільної часткової власності, визнання права власності на окремий об'єкт нерухомого майна, що складає одиницю. Однак, ухвалою суду від 26 грудня 2024 року на підставі заяви позивачки про відкликання позовної заяви, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачці, а також повернуто їй і судовий збір у розмірі 2422,40 грн, згідно з квитанцією № 10-18699276/С 10-18699276 від 10.12.2024;у розмірі 951,30 грн, згідно з квитанцією № 24-18770545/С 24-18770545 від 24.12.2024.
В подальшому, позивачка ОСОБА_1 06 січня 2025 року знов подала до суду ідентичний позов (справа № 542/15/25) до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про поділ майна та припинення спільної часткової власності, визнання права власності на окремий об'єкт нерухомого майна, що складає одиницю. Однак, ухвалою суду від 08 січня 2025 року на підставі заяви позивачки про відкликання позовної заяви, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачці.
Втретє, позивачка ОСОБА_1 звернулась з ідентичним позовом до суду 05 лютого 2025 року, який надійшов до провадження судді Новосанжарського районного суду Полтавської області Шарової-Айдаєвої О.О. ( справа № 542/211/25).
Більше того, до вказаної позовної заяви позивачка додала квитанцію про оплату судового збору № 10-18699276/С від 10 грудня 2024 року у сумі 2422 грн 40 коп. та квитанцію № 24-18770545/С від 24 грудня 2024 року про сплату судового збору у сумі 951 грн 30 коп.
Поряд з цим, ухвалою суду судовий збір за цими квитанціями судом вже повернутий позивачці.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року позовна заява ОСОБА_1 у справі № 542/211/25 залишена без руху.
Очевидно, що така процесуальна діяльність має на меті маніпуляцію автоматизованим розподілом справ з метою обрання зручного для себе судді, що є способом зловживання процесуальними правами, передбаченим пунктом 2 частини 2 статті 44 ЦПК України.
З огляду на це суддя робить висновок про те, що повторне пред'явлення позивачкою ОСОБА_1 ідентичного позову, який в попередніх двох випадках його подання до суду відкликався нею, належить визнати зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до приписів статей 143, 144, 148 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішив постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з ОСОБА_1 штрафу у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9084 грн, (3028 грн х 3), у зв'язку із зловживанням позивачкою процесуальними правами.
На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 143, 144, 148, 260, 353 ЦПК України,
Визнати зловживанням процесуальними правами дії позивачки ОСОБА_1 , що полягають у повторному пред'явленні позовної заяви з аналогічним предметом і з аналогічних підстав з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету штраф в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9084 грн (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні):
стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100; юридична адреса: 00020 м. Київ, вул. Липська, 18/5.
боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва