Справа № 538/24/25
Провадження № 2-а/538/19/25
10 лютого 2025 року м.Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Кунець М.Г., з участю секретаря судових засідань Дугніст А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 19.12.2024 № 568 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП,
До Лохвицького районного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 19.12.2024 № 568, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
І. Стислий виклад позицій сторін.
1.1. ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про скасування постанови від 19.12.2024 № 568 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 19 грудня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено відносно нього постанову № 568 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення вимог абз.1,3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» через неявку до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_2 ) по повістці на 04.11.2024 року на 09 годину 00 хвилин для уточнення даних. Вказує, що вказаної повістки не отримував, жодного сповіщення ні на номер мобільного телефону, навіть з урахуванням оновлення ним даних із зазначенням мобільного телефону у застосунку Резерв +, ні у поштовій скриньці про надходження йому рекомендованого листа не було, тобто він не був обізнаний про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того вказує, що 05 грудня 2024 року йому на мобільний телефон зателефонував працівник поліції та повідомив, що йому необхідно терміново з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у цей же день він з'явився, у подальшому пройшов військово лікарську комісію та був визнанний придатним для проходження військової служби, тобто жодного умислу порушити законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період у нього ніколи не було.
Також посилається на те, що з набранням чинності Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні запрацював застосунок «Резерв+», який дозволяє військовозобов'язаним оновити військово-облікові дані без візиту до ТЦК. У визначений законом строк ним через застосунок Резерв+ були оновлені дані, зазначено повністю прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, адресу, контактний номер телефону, електронну адресу, тощо. У вказаному застосунку жодних повідомлень про те, що він є порушником військового обліку та його дані потребують уточнення не відображалось.
Поряд з цим зазначає, що ним у листопаді 2024 року через застосунок Резерв+ було оформлено відстрочку від мобілізації до 07.02.2025 на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Звертає увагу на те, що відповідно до примітки до ст. ст. 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (утому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, тому з врахуванням викладеного вважає, що відповідачем взагалі не вживалися заходи щодо отримання його персональних даних, які начебто потребували уточнення, в порядку електронної інформаційної взаємодії, жодних доказів того, що внаслідок проведення заходів такі відомості отримати не вдалося відповідач також не має.
За таких обставин вважає, що постанова № 568 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП України, винесена 19.12.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
1.2. Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до суду подано відзив на позовну заяву, яку вважає необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Законом України « Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про ТЦК та СП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період і в воєнний час людських і транспортних ресурсів на відповідній території, в тому числі, ведуть облік призовників, військовозобов'язаних і резервістів.
Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжує проводити мобілізаційні заходи, зокрема, веде персонально-якісний облік військовозобов'язаних, що проживають в зоні відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 22.01.2019, як військовозобов'язаний запасу та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачу було направлено засобами поштового зв'язку 17.10.2024 повістку № 002555 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 годину 00 хвилин 04.11.2024, з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та уточнення облікових даних.
До ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлений у повістці час 04.11.2024 позивач не з'явився, підтвердження поважних причин неявки не надав, тому 07.12.2024, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол №568 про адміністративне правопорушення за порушення мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Протокол був складений в присутності позивача про що свідчить особистий підпис про отримання та отримання другого примірника позивачем. Також в поясненні він зазначив, що повістку поштою не отримував.
До того ж вказує, що в позивача в обліковій картці в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів значиться, що останній зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а в позовній заяві зазначено адресу проживання: АДРЕСА_2 , тобто позивач змінив місце проживання (перебування) та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 упродовж семи днів, як зазначено ч.11 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Абзацом 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначено, що громадяни зобов'язані з'являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Теж саме визначено в пункті 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
У постанові Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 300/1263/22 наголошено, що повістка є лише засобом сповіщення військовозобов'язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, форма якої визначена додатком 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, та не має обов'язкового наслідку проходження військової служби.
При цьому обов'язок військовозобов'язаної особи з'явитися за викликом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлений не оскаржуваною повісткою, а Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», у ч.1 ст.1 якого зазначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення на 10 годину 00 хвилин 19.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та підстави розгляду, як визначено у протоколі № 568, який ним був отриманий, тому т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за порушення законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Отже, позивач ОСОБА_1 правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, тому просить залишити постанову № 568 від 19.12.2024 т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 без змін, а позовну заяву без задоволення.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 13 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, поновлено процесуальний строк позивачу на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Витребувано у відповідача належним чином засвідчених копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких було винесено оскаржувану постанову №568 від 19 грудня 2024 року, відносно позивача.
13.01.2025 відповідачем отримано документи від суду, зокрема, позовну заяву з додатками, а 17.01.2025 надійшов відзив на позовну заяву з витребуваними судом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких було винесено оскаржувану постанову.
Ухвалою суду від 21.01.2025 витребувано у відповідача документи, що підтверджують надіслання (надання) копї відзиву і доданих до нього документів позивачу.
Відповідачем на адресу суду було направлено заяву про виконання ухвали суду від 21.01.2025.
Додаткових заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Із витребуваних, у відповідача, матеріалів справи вбачається.
07 грудня 2024 року старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_4 було складено протокол № 568 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , де вказано, що останній перебуває на військовому обліку, як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Засобами поштового зв'язку йому була вручена повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.11.2024 на 09 годину 00 хвилин для уточнення облікових даних, однак останній у визначений час не прибув, про причини неприбуття не повідомив, тобто в особливий період не виконав вимоги абз.1,3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі повідомлено ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення на 10 годину 00 хвилин 19 грудня 2024 року, а також останній отримав копію постанови, про що свідчить його підпис у відповідних графах.
Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 19 грудня 2024 року №568 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. В мотивувальній частині постанови зазначено, що « ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, як військовозобов'язаний запасу в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Засобами поштового зв'язку йому була вручена повістка № 002555 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.11.2024 на 09 год.00 хв. для уточнення облікових даних. До ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений час ОСОБА_1 не прибув, про причину неприбуття не повідомив, тобто в особливий період не виконав вимоги абз.1,3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф в розмірі 17 000 гривень.
Із паспорта громадянина України, доданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та з реєстрації не знятий.
В обліковій картці в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач значиться зареєстрованим та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Із повідомлення Укрпошти, згідно штампу від 31.10.2024, про причини повернення поштового документа вказано, адресат ( ОСОБА_1 ) відсутній за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ).
Згідно наданого позивачем витягу Резерв+, що сформований 30.12.2024 о 20 год.13 хв., зазначено адресу проживання останнього: АДРЕСА_2 . Дата уточнення цих даних вказана як 30.12.2024.
Тобто, як вбачається з викладеного, на момент направлення 17.10.2024 повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , останній згідно паспорта та облікової картки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , внесено та уточнено у витягу Резерв+ лише 30.12.2024, після винесення оскаржуваної постанови.
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Абзацом 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані з'являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Теж саме визначено в пункті 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Пунктом 41 вказаного Порядку передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , в особливий період.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , в особливий період .
Статтею 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
У цій справі позивач не виконав вимоги абз.1,3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 04.11.2024, з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та уточнення облікових даних, що і стало підставою притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Факт вчинення позивачем вказаного правопорушення підтверджується наступними доказами наявними в матеріалах справи.
До ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач у встановлений у повістці час 04.11.2024 не з'явився, підтвердження поважних причин неявки не надав, що підтверджується протоколом № 568 від 07.12.2024, де останній не надав пояснень щодо поважності причин неявки, що підтверджується його підписом в зазначеному протоколі.
Як вбачається з наданого позивачем витягу Резерв+, що сформований 30.12.2024 о 20 год.13 хв., зазначено адресу проживання останнього: АДРЕСА_2 . Дата уточнення даних вказана як 30.12.2024.
Однак, в паспорті громадянина України, доданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та з реєстрації не знятий.
Тобто, як вбачається з викладеного, на момент винесення оскаржуваної постанови суб'єктом владних повноважень, позивач був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на яку було відповідно направлено повістку, а адресу проживання АДРЕСА_2 , зазначену у витягу Резерв+, позивачем зазначена лише 30.12.2024, тобто після винесення оскаржуваної постанови.
Тому суд критично оцінює доводи позивача про неналежне вручення відповідної повістки та причини її неотримання, позаяк, згідно вимог чинного законодавства,належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних, оскільки її було направлено ІНФОРМАЦІЯ_6 на актуальну на той час адресу реєстрації місця проживання, що підтверджується інформацією, яка зазначена в обліковій картці в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також паспорті позивача, в якому на момент подачі позову до суду до того ж відсутня інформація щодо зняття його з реєстрації за вказаною адресою.
Відтак, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Із врахуванням викладеного, позов не підлягає задоволенню внаслідок безпідставності.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 77, 205, 241-246, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд -
1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 19.12.2024 № 568 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП - відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 10 лютого 2025 року.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ